ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ЩО ДАЛІ?
УКРАЇНА ЗНОВУ БЕЗ УРЯДУ
Саме це випливає із ухваленої учора Верховною Радою постанови за результатами розгляду «газового питання». 250 народних депутатів вважають, що трохи більше як за два місяці перед виборами Кабінет Міністрів нашій державі не потрібен. За відставку проголосували «Регіони України», комуністи, СДПУ(о), БЮТ, а також прибічники спікера Володимира Литвина з фракції Народної партії. Власне, саме позиція спікера, вочевидь, і відіграла ключову роль у відставці. Упродовж розгляду питання він неодноразово заявляв про необхідність ухвалення «принципового рішення», оскільки Кабінет Міністрів так і не надав депутатам повної інформації щодо ухваленої 4 січня газової угоди з Росією. Таким чином, після відставки Кабмін згідно з Конституцією виконуватиме свої повноваження упродовж 60 днів. До виборів же, нагадаємо, залишилось 75. А в те, що до того часу буде сформовано новий уряд, не вірить ніхто. Власне, це нікому й не потрібно.

А перед цим події розгорталися таким чином.
Газові перипетії учора докотилися до Верховної Ради. Відпочилі депутати вирішили пограти м'язами перед урядом у цілому і перед Прем'єром Юрієм Єхануровим зокрема. Перед початком розгляду цього питання спікер Володимир Литвин навіть висловився проти того, щоб, окрім Єханурова, газові звіти робили заступники міністра палива та енергетики і голови «Нафтогазу». На думку Литвина, відсутність керівників цих структур Івана Плачкова й Олексія Івченка — це неповага до Верховної Ради.
Тому виправдовуватися за усіх довелося саме Юрію Єханурову. Він досить детально описав попередню хроніку «газової війни», яка сьогодні відома практично кожному пересічному українцеві.
Зупинимося детальніше лише на деяких найпринциповіших моментах.
Червоною ниткою виступу Єханурова проходила теза про політичну ціну дешевих енергоносіїв. Отже, український Кабмін є послідовником поступового переходу на європейські ціни. Навіть при тому, що Єхануров переконаний: якби справа дійшла до розгляду суперечностей із «Газпромом» у Стокгольмському міжнародному суді, Україна мала б шанси відстояти свою правоту. «Але справи такого рівня тягнуться по кілька місяців і навіть років,— заявив Єхануров.— Кому потрібна була б та перемога через кілька років, якби доти була б зруйнована українська економіка».
Ще один нюанс у тому, що й держави Євросоюзу, котрі частково залежать від російських газових поставок, були не в захваті від потенційно задовгих судових тяганин, тому ЄС підтримував подальші переговори між Україною і Росією.
Після того, як угода від 4 січня була підписана, Україні вдалося відновити баланс. До того ж, як твердить Юрій Єхануров, спільне підприємство, котре, згідно з домовленостями, мусить бути створене не пізніше ніж 1 лютого для реалізації на нашій території російського газу, організовуватиметься саме під українською юрисдикцією. Звісно, що до цього потенційного СП набирається чимало запитань. Навіть стислі терміни його створення — не є запорукою успіху. За такий короткий строк організувати спільне підприємство не просто навіть у звичайних умовах, не кажучи вже про рівень міжурядових переговорів. Адже не врегульованими поки залишаються ні розмір статутного фонду, ні форми внесків учасників сторін, ні порядок розподілу прибутків.
Ще Єхануров каже, що згідно з угодою зміна ціни як на газ, так і на транзит може коригуватися тільки за погодженням обох сторін. Однак і тут є низка запитань. Адже у документі міститься теза про піврічний термін, на який зафіксовано ціну у 95 доларів за тисячу кубометрів газу, що поставлятиметься в Україну. А от щодо транзиту (який досі був нашим головним козирем) — усе значно чіткіше. Україна зобов'язалася транспортувати російський газ за ставкою 1,6 долара за доставку тисячі кубів на 100 км. І так триватиме упродовж 5 років.
Юрій Єхануров вважає транзитну ціну цілком прийнятною, оскільки вона «навіть вища, ніж у Словаччині». А ще Прем'єр спробував пояснити ситуацію з чітким формулюванням ціни на газ лише упродовж першого півріччя. За його словами, річ у тім, що до 1 липня частина газу купуватиметься Україною навіть дешевше — по 80 доларів. Це тому, що туркменський газ до того часу надходитиме в Україну по 50 доларів. А після 1 липня — по 60. От чому увесь отримуваний газ коштуватиме по 95 доларів.
Ще одна ключова теза Єханурова: треба негайно скорочувати енергомісткість економіки. Адже ми споживаємо у 2,6 раза більше газу, ніж у середньому в світі. І перебуваємо на 7 місці за використанням блакитного палива. Тому за 5 років необхідно перебудувати економіку. Прем'єр навіть звернувся до металургів, щоб ті «упродовж трьох років загасили доменні печі й шукали альтернативних технологій». Ще Прем'єр-міністр запевнив: для населення тарифи на комунальні послуги не підвищуватимуться. За його словами, з відповідною ініціативою (підняти тарифи на газ на 20 відсотків) виступила Національна комісія регулювання електроенергетики. Але після підписання угоди 4 січня Кабмін вважає недоцільним ухвалення такої постанови. Що ж до компенсації витрат підприємствам, які споживають газ, то Прем'єр вважає: у цьому питанні не варто коригувати бюджету.
Після виступу Єханурова за справу взялися депутати. На розгляд Верховної Ради було винесено аж 11 найрізноманітніших проектів постанов. Фактично їх можна узагальнити у кілька блоків. Перший — стосовно відставки, яка зрештою і відбулася. Другий — щодо недопущення підняття цін на електроенергію для населення (цей документ також було ухвалено). І третій — щодо створення тимчасової комісії ВР, яка мусить перевірити фінансову діяльність «Нафтогазу», кадрову політику цієї компанії та забезпечення населення газом упродовж цього року. Комісію також вдалося створити. Представники БЮТу наполягали ще й на скасуванні парламентською постановою газової угоди, підписаної 4 січня. Однак Володимир Литвин заявив: це не компетенція парламенту. Відтак цей пункт навіть не ставився на голосування.

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• «ГІПЕРТОНІЧНИЙ КРИЗ» СУДОЧИНСТВА

назад »»»