ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
СІМНАДЦЯТЬ МИТТЄВОСТЕЙ 2005 РОКУ
2005 року в спортивному житті України найбільший прорив відбувся в царині футболу на рівні збірних. Національна та молодіжна команди нашої держави вперше потрапили до числа учасників світових і європейських першостей. Однак не тільки цією подією пам'ятний минулий рік. Сьогодні «ДУ» пропонує читачам згадати найпомітніші події 2005 року.

Подвиг Блохіна та К°
Відбірний цикл до чемпіонату світу 2006 року для нашої держави, без сумніву, є історичним. Уперше національна збірна здобула путівку на чемпіонат світу. Слова Олега Блохіна про те, що його команда потрапить на ЧС у Німеччині з першого місця в групі, у футбольних колах довго розцінювали як звичайну браваду тренера, котрий давно нічого не вигравав. Ще більші сумніви закралися після жереба, що визначив нам у суперники як мінімум трьох фаворитів (турків, греків і датчан), і після перших товариських матчів, у яких українці не здобули жодної перемоги. Попри скептицизм фахівців, підопічні Олега Володимировича зчинили чималий галас у Європі, розправившись з авторитетами Старого Континенту. Навряд чи гра наших футболістів нині може повністю задовольнити гурманів, але помітно, що, незважаючи на значний індивідуальний брак кожного виконавця, загальний рівень збірної дає змогу їй впевнено перемагати на чужому полі навіть найсильніші команди Європи.

Драматургія від «молодіжки»
Слідом за національною збірною українських уболівальників утішила «молодіжка» — вона виборола першу путівку на чемпіонат Європи-2006. На відміну від національної команди, молодіжна збірна провела відбірний турнір не настільки впевнено. Необов'язкові поразки до останнього поєдинку в групі поставили масний знак запитання на участі підопічних Олексія Михайличенка в єврочемпіонаті. Українці посіли друге місце у відбірній групі, а в плей-оф, за волею жереба, змагалися з бельгійськими однолітками. Після поразки вдома з рахунком 2:3 шанси наших земляків на успіх за результатом матчу-відповіді розцінювали як мізерні. Після першої половини гри про вихід у чемпіонат Європи годі було й думати — на 40-й хвилині у воротах української «молодіжки» «розписався» де Кюлар. Поки Фомін не зрівняв рахунку, віру в успіх підопічних Олексія Михайличенка сприймали як авантюру. Попри те, на 70-й хвилині забив Фомін, на 81-й Чигринський вивів свою команду вперед, а справжнє диво на останніх секундах, які арбітр додав до основного часу, створив капітан Артем Мілевський, принісши команді перемогу 3:1 у цьому поєдинку та 5:4 за сумою двох.

Європрорив «вовків»
Видатного результату досягнув віце-чемпіон України з баскетболу БК «Київ» у цьогорічному розіграші Євроліги ФІБА. «Беки» вперше в історії українського баскетболу потрапили до «Фіналу чотирьох» Євроліги ФІБА. Спершу планували, що це відбудеться у Києві. Та через проведення «Євробачення» вітчизняні чиновники відмовились надати єдину придатну для таких цілей арену київського Палацу спорту. Тож представницькі змагання прийняв турецький Стамбул. Попри те, що в Стамбулі БК «Київ» програв у фіналі баскетбольної Євроліги ФІБА, ця подія є знаменною для українського спорту. Після феєричної перемоги в першій зустрічі «Фіналу чотирьох» над турецьким «Фенербахче» БК «Київ» у вирішальному поєдинку, на жаль, не зміг обіграти санкт-петербурзького «Динамо». «Беки» поступилися з рахунком 87:74. Завдання для команди на наступний сезон озвучив президент клубу Олександр Волков: перемога в Євролізі.

«Формула-1» на воді
Українці Родіон Лука і Георгій Леончук святкували перемогу на чемпіонаті світу з вітрильного спорту в класі «49-єр», який проходив у Москві. Українські яхтсмени, котрі до того ставали призерами світових чемпіонатів 2001 і 2003 року, а також срібними призерами Олімпіади-2004. Фаворити чемпіонату — британці Кріс Дрейпер і Сімон Хісхокс стали другими. Третє місце посіли італійці П'єро і Джанфранко Сібелло. У змаганнях взяло участь двісті яхтсменів із 31 країни світу.
Як заявив один із організаторів змагань, віце-президент Всеросійської федерації вітрильного спорту Олексій Фомін, «вітрильний спорт у престижному класі «49-єр» вважається аналогом «Формули-1» у автоспорті. Вперше регата у цьому класі відбулася на Іграх-2000. За підсумками 2005 року Родіон Лука та Георгій Леончук стали найкращими спортсменами України.

«Срібний» час Пономарьова
На першому розіграші Кубка світу з шахів, який проводили за егіди ФІДЕ, друге місце посів Руслан Пономарьов. На шляху до вирішального етапу боротьби в російському Ханти-Мансійську український гросмейстер здолав росіянина Олександра Грищука. Після двох нічийних результатів у партіях зі звичним лімітом часу суперникам довелося грати тай-брейк. І тут Пономарьов виявився на голову сильнішим за господаря змагань. Українець переміг в обох додаткових партіях, тож із загальним рахунком 3:1 потрапив до фіналу. У вирішальній стадії наш земляк поступився вірменському гросмейстерові Левону Ароняну. Підсумок фіналу — 3:1. Дві «класичні» партії завершилися нічиєю, до того ж, у другому поєдинку, коли білими грав вірменський шахіст, українець ледь уникнув поразки. В тай-брейку обидві партії залишилися за Ароняном.

Наступники Кличків
Упродовж історії професійного боксу України лише четверо наших земляків здобували пояс чемпіона світу в цьому виді спорту, й тільки один із них — нині діючий боксер. Ними ставали Володимир і Віталій Клички, Аліна Шатернікова та Володимир Сидоренко. Уродженець Енергодара, який тепер виступає під знаменами німецького клубу «Універсум бокс промоушн», 26 листопада успішно захистив свій титул чемпіона світу за версією WBA в легкій вазі. Після завершення 12-раундового поєдинку проти Хосе Лопеса з Венесуели, котрий пройшов у Леверкузені, всі три судді одностайно визнали переможцем нашого боксера. Українець Сергій Дзиндзирук на початку грудня 2005 року приєднався до когорти українських чемпіонів — він став чемпіоном світу за версією WBO в першій середній вазі. У поєдинку, який відбувся в німецькому місті Магдебург, Дзиндзирук відібрав цей титул у пуерториканця Даніеля Сантоса.

Сенсація від українців
Нічию збірної України з хокею в матчі чемпіонату світу проти американців можна назвати справжнім подвигом. Після безбарвного програшу латвійцям мало хто вірив у можливість гідного для нас результату протистояння з однією з найкращих нині команд світу — збірною США. Не вірили в це й букмекери, оцінюючи шанси підопічних Сеуканда як 10 до 1. Поставивши євро на виграш «синьо-жовтих» або навіть на нічию, можна було отримати вдесятеро більше. Збірна України зуміла звести зустріч із командою США до нічиєї — 1:1. Це не лише сенсаційний, а й історичний результат для вітчизняного хокею. Адже до гри з американцями в активі наших спортсменів була лише одна нічия з командами «великої хокейної сімки» на чемпіонатах світу — 2002 року українці зіграли зі збірною Росії з рахунком 3:3, причому, як і в матчі з американцями, впродовж поєдинку вони вели у рахунку. На чемпіонаті світу в Австрії збірна України посіла одинадцяте місце і порівняно з по-
передньою першістю піднялася відразу на три сходинки.

Випереджаючи час
На чемпіонаті континенту з фехтування серед дорослих несподівано для себе, тренерів і вболівальників блискучу перемогу здобула 19-річна львів'янка Яна Шемякіна. Юна шпажистка неодноразово сходила на п'єдестал пошани світових і європейських першостей серед молоді. Вихованку Андрія Орліковського знали та вважали однією з найперспективніших спортсменок держави, але ніхто не очікував, що вона так швидко змусить скласти зброю значно досвідченіших суперниць. Яна Шемякіна разом з іншими українськими шпажистками також стала бронзовою призеркою європейського чемпіонату в командних змаганнях. Вадим Гутцайт (головний тренер національної збірної з фехтування) говорить про львів'янку як про одну з головних надій літньої Олімпіади в Пекіні-2008.

Слідами Армстронга
Ярослав Попович отримав звання «Найкращий молодий гонщик» найпрестижнішої велобагатоденки світу «Тур де Франс». Виступаючи в ролі «грегарі» Ленса Армстронга, українець зумів фінішувати на дванадцятому місці в загальному заліку (найвище серед гонщиків віком до 25 років). Здобувши сьомий титул переможця «великої петлі», легендарний американець оголосив про завершення кар'єри. Тепер українець має всі шанси стати лідером «Дискавері Ченнел». Боси команди навіть розглядають його як наступника традицій Армстронга. Наш провідний велогонщик запам'ятає рік, що минув, завдяки одній знаменній події. У серпні Ярослав розпрощався з холостяцьким життям. Обраницею спортсмена стала дев'ятнадцятирічна італійка Сінді Марія Бароне. Через кілька тижнів після офіційної церемонії молодята відвідали Україну.

Олімпійська надія
Олена Грушина та Руслан Гончаров нарешті стали третіми на чемпіонаті світу в танцях на льоду. Зазначимо, що представники української збірної з фігурного катання не здобували нагород світового ґатунку впродовж одинадцяти років. Останнім із наших фігуристів на п'єдестал пошани світової першості сходив одиночник В'ячеслав Загороднюк. Це сталось далекого 1994-го. До речі, того ж року на змаганнях планетарного масштабу дебютували й Грушина та Гончаров. Відтоді вони впевнено просувалися вгору, аж поки внаслідок інтриг не застрягли на кілька років наприкінці першої десятки. Судді вперто не хотіли бачити переваг дуету. Змінивши тренера, українці ніби ковтнули свіжого повітря. Бронзові медалі чемпіонату світу стали результатом співпраці з молодим, але вже відомим російським спеціалістом Миколою Морозовим. Нещодавно одесити, котрі кілька років живуть і тренуються за океаном, уперше в кар'єрі стали срібними призерами фіналу Гран-прі. А отже, їх недаремно вважають головною українською надією Ігор у Турині.

Вище голови
Юрій Кримаренко не входив до претендентів на золоту медаль чемпіонату світу з легкої атлетики. «Моє завдання — потрапити до фіналу»,— скромно говорив напередодні дебютного для себе світового форуму 22-річний хлопець з Бердичева. Хіба він міг подумати, що того дня Фортуна відвернеться від титулованих суперників і усміхнеться своєю сяючою голлівудською усмішкою саме йому, «молодому та зеленому». У світовому рейтингу до чемпіонату планети Кримаренко посідав шосте місце з результатом 2 м 33 см. Проте в Хельсінкі для перемоги вистачило навіть 2 м 32 см. Решта спортсменів не підкорили навіть цієї висоти. Серед невдах були такі імениті стрибуни, як кубинець Віктор Мойя, росіянин Ярослав Рибаков, а також швед Стефан Хольм. Цікаво, що бердичівець показав такий самий результат, як і перший в історії чемпіон світу зі стрибків у висоту одесит Геннадій Авдєєнко.
І все ж без ложки дьогтю сьогодні не обійдеться. На жаль, упродовж 2005-го український спорт не оминули негативні події. «ДУ» склала список найголовніших українських спортивних невдач минулого року.

Єврофіаско «Динамо»
Уперше за дев'ять років київське «Динамо» не виступало у груповому турнірі Ліги чемпіонів. Один із найбагатших клубів Східної Європи програв швейцарському «Тюну», і тільки-но розпочавши єврокубкові баталії, миттєво завершив свій сезон.

Рання пенсія
Один із «брендів» українського спорту Віталій Кличко шокував уболівальників тим, що, перебуваючи на вершині здобутків у професійному боксі, 9 листопада оголосив, що вирішив завершити свою спортивну кар'єру.

Пожиттєва дискваліфікація
За повторне порушення правил Міжнародної федерації легкої атлетики (ІААФ) щодо вживання заборонених препаратів 27-річного метальника молота з Нової Каховки Владислава Піскунова дискваліфікували довічно.

Суддю «на мило»
Українська жіноча збірна з гандболу опинилась на десятому місці чемпіонату світу не без допомоги суддів. Арбітрів, які обслуговували матч групового турніру між командою України та збірною Данії, навіть усунули від виконання своїх обов'язків. Утім, результату поєдинку не переглядали.

Із порожніми руками
Уперше за шість років українська збірна повернулась без нагород з чемпіонату світу з біатлону. Олена Петрова, котра неодноразово рятувала престиж нашої команди, зламала ключицю напередодні головного старту сезону. Ніхто з колег не перехопив естафету в досвідченої сумчанки.
Баскетбольне фіаско
Збірна України з баскетболу провально виступила на чемпіонаті Європи з баскетболу серед чоловіків, який проходив у Сербії й Чорногорії. Команда Геннадія Защука програла всі матчі групового турніру і вибула з подальшої боротьби за нагороди.

Михайло ГЕРАСИМЕНКО
також у паперовій версії читайте:

назад »»»