З ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ ІШІАС?
Різкий біль пронизав ногу — від попереку до кінчиків пальців! Потім відчуття оніміння не проходить кілька хвилин. А ось уже й відпустило. — Що це було? — запитуємо себе. — Затискання сідничного нерва,— відповідає лікар-невролог.
Як бути в таких випадках? З чого починати «самооборону» від недуги? Знайти відповіді на ці запитання нам погодилася допомогти Тетяна Довбонос, кандидат медичних наук, лікар вищої категорії.
— Лікування защемлення сідничного нерва — ішіасу, одного з найпоширеніших неврологічних порушень, має починатися з точної діагностики та визначення причини захворювання. Сідничний нерв — один із найбільших у тілі людини. Він починається в ділянці попереково-крижового сплетення і, поступово розгалужуючись, спускається по нозі, іннервуючи м’язи нижньої кінцівки і поперекової ділянки. Залежно від того, на якому рівні сталося защемлення, і від ступеня ураження нервової тканини, симптоматика хвороби може змінюватися від поколювання в пальцях ніг до нестерпного болю в попереку і неможливості самостійно пересуватися.
— Тетяно Анатоліївно, що викликає защемлення сідничного нерва?
— Причини, що викликали защемлення і запалення сідничного нерва, можуть бути різні. Утім, їх точне визначення має велике значення у лікуванні захворювання. Основні — це грижа хребта у поперековій ділянці. При зміщенні хребців або грижі міжхребцевих дисків защемлення сідничного нерва — одне з ускладнень цього стану.
Остеохондроз — руйнування міжхребцевих дисків — призводить до зміщення хребців і ущемлення нервових закінчень, стаючи причиною ішіасу. Через постійне навантаження на поперековий відділ саме остеохондроз найчастіше викликає ущемлення сідничного нерва. У більшості випадків остеохондроз хребта — це одна із найпоширеніших причин болю в спині, розвитку протрузій (початкової стадії формування міжхребцевих гриж), міжхребцевих гриж та защемлення нерва (у нашому випадку — сідничного).
Фізичні навантаження, підняття важких предметів, перенапруження м’язів хребта, а також травми хребта (вивихи, підвивихи хребців, зміщення хребців унаслідок ударів або падіння) часто є причиною розвитку защемлення сідничного нерва.
— Наскільки обґрунтовані твердження про те, що недугу можуть спровокувати інфекційні захворювання тазових органів?
— Новоутворення в хребетному стовпі або здавлення нерва абсцесом, тромбом у поперековій ділянці цілком здатні і провокують досить часто цю недугу. Вагітність у третьому семестрі теж може ускладнитися, адже під вагою плода може відбутися защемлення сідничного нерва.
— Як проявляє себе ішіас?
— Симптоми защемлення сідничного нерва залежать від рівня ураження і від ступеня защемлення нервових волокон. Також на ступінь больових відчуттів впливає наявність або відсутність гриж хребта, величина протрузій і низка інших факторів.
Практично у всіх хворих з’являється біль у попереку. Він може бути ріжучим або тягнучим, різного ступеня інтенсивності. Біль може з’являтися тільки при ходінні чи при різких рухах або ж бути настільки сильним, що хворий втрачає можливість пересуватися і навіть стояти.
Біль найчастіше однобічний, поширюється від попереку вниз по нозі, віддає у сідницю, зачіпає всю ногу або тільки її частину. Больові відчуття можуть бути постійними або несподівано виникати у вигляді різких штрикаючих болей при русі або ж у спокої.
Через порушення іннервації м’язів кінцівки з’являються такі симптоми, як слабкість у ногах, оніміння, відчуття печіння в ділянці попереку. Крім того, може виникнути порушення ходи, «мурашки» по шкірі і поколювання у пальцях ніг.
Поява будь-яких описаних симптомів — це ознака защемлення нерва в попереку, і цей стан потребує лікування. Терпіти надалі біль немає жодного сенсу, оскільки защемлення не мине само по собі. Якщо навіть біль вщухне, процес триватиме.
— Як же лікувати цю хворобу?
— Після встановлення діагнозу — защемлення сідничного нерва — лікування слід починати з визначення причин розвитку недуги. Звичайно ж, необхідно провести знеболення. Для полегшення стану пацієнта використовують такі протизапальні та анальгетичні препарати, як: диклофенак, вольтарен, найз, ібупрофен та інші. При сильних виражених болях пацієнтові призначають внутрішньом’язово анальгетики й кортикостероїди.
Утім, головне лікування полягає у впливі на причину захворювання, а це — найважливіший етап лікування. При грижах, зміщенні хребетних дисків, остеохондрозі необхідно поставити хребці на місце, зняти м’язове напруження і звільнити затиснений нерв. При необхідності, наприклад, при грижах диска, проводять хірургічне лікування.
Також необхідні і фізіотерапевтичні процедури — масаж, водолікування, УВЧ, електрофорез і парафінотерапія. Ці методи дозволяють ефективно зняти запалення, зменшити набряк і поліпшити кровообіг в уражених ділянках.
— А що Ви скажете про ефективність нетрадиційних методів лікування?
— При лікуванні в спеціалізованих клініках з професійними лікарями ефект від використання методів східної медицини може бути досить помітним. Такі процедури, як точковий масаж, голковколювання, стоун-терапія, вакуумний масаж, фітолікування і гірудотерапія, здатні швидко поставити на ноги на перших стадіях захворювання, а ось у запущених випадках для отримання ефекту потрібно буде пройти кілька курсів лікування.
Хочеться додати, що для нормального відновлення функцій кінцівки, посилення кровообігу і тренування м’язів просто необхідна гімнастика. Найкорисніші вправи при защемленні сідничного нерва: «велосипед», ходьба на сідницях, напівприсідання і оберти стегнами.
Для профілактики рецидиву захворювання рекомендується спати на твердій поверхні, не піднімати важкого, уникати переохолоджень, навантаження на хребет, не здійснюючи при цьому різких рухів. Крім того, необхідно дотримуватися режиму харчування і зміцнювати м’язи спини та хребта.
Розмовляв Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:
- ЕКЗОСКЕЛЕТИ ДАЮТЬ ШАНС ХОДИТИ
- МАЛЯРІЯ «ПІДЕ» В ГОРИ
- ЕЛЕКТРОННІ СИГАРЕТИ СТИМУЛЮЮТЬ ІНТЕРЕС ДО СПРАВЖНІХ
назад »»»