МУСТАФА ДЖЕМІЛЬОВ:
КРИМСЬКІ ТАТАРИ ДУЖЕ РОЗЛЮЧЕНІ, АЛЕ ТЕРПЛЯЧІ
Уже багато років найактивнішим прошарком населення Криму називають кримських татар. Це твердження небезпідставне, принаймні з огляду на те, що минулого тижня саме виступи татар завадили проведенню сумнівного засідання сесії парламенту автономії.
Однак після введення на півострів російських військ активність кримських татар дещо знизилася. Вочевидь, корінний народ півострова наразі солідарний із думкою про те, що на даному етапі найкраща зброя — це показова демонстрація спокою.
«Чи так це насправді?» — запитали ми в народного депутата України, колишнього багаторічного голови Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемільова.
— Справді, нині кримські татари фактично займають вичікувальну позицію, — зізнається пан Джемільов. — Ми розуміємо, що окупаційним силам потрібен тільки привід для того, щоб розпочати активніші дії. Але нинішній мир у Криму дуже крихкий, і в будь-який момент можуть виникнути непередбачені ексцеси. Саме тому велику надію ми покладаємо на міжнародні структури.
Будь-який нормальний громадянин, якщо на його землю ступає солдат іншої країни, хоче реагувати адекватно — так відбувається в будь-якій цивілізованій країні. Особисто мені з кожним днем усе важче зупиняти своїх співвітчизників. Люди розлючені, але при цьому вони розуміють, що не можна піддаватися на провокації.
Разом із тим, якщо доведеться вступити в силове протистояння із загарбниками, то ми готові й до цього. Зараз формуються загони кримських татар, які будуть готові до активної боротьби. Вони будуть озброєні, якщо отримають статус державного формування. Можливий варіант підпорядкування таких загонів якомусь силовому відомству. Тоді вони отримають зброю. Переговори із цього приводу зараз також ведуться.
— Ви наголосили, що велику надію покладаєте на міжнародні структури. Чи достатньо, на Ваш погляд, нині робить світова спільнота, щоб допомогти Україні у вирішенні конфлікту?
— Робота справді ведеться велика. Скажімо, днями у мене відбулася зустріч із головою МЗС Туреччини Ахметом Давутоглу. Він запевнив: якщо кримські татари наражатимуться на небезпеку, Туреччина буде першою країною, яка прийде на допомогу. Туреччина розглядає Україну як свого стратегічного партнера і рішуче відстоює незалежність та цілісність України.
Більше того, Туреччина готова надати всебічну допомогу нашій державі — в економічному, дипломатичну плані... Найближчим часом відбудеться розмова прем’єр-міністра цієї країни Ердогана з Володимиром Путіним, де він теж повідомить позицію Туреччини, яка підтримує незалежність і територіальну цілісність України. Певною мірою до такої позиції спонукають численні мітинги кримськотатарської діаспори в Анкарі, Стамбулі та інших містах, де кримські татари вимагають, аби Туреччина зробила все можливе, щоб надати допомогу Україні.
— А які кроки, на Вашу думку, має робити нова українська влада?
— Наша держава повинна терміново змінити свою зовнішню політичну орієнтацію. Неможливо бути рівновіддаленими від цивілізованих європейських країн і країн-хижаків, які хочуть від тебе щось «відкусити». Тому досить оперативно потрібно ініціювати питання про вступ України до НАТО.
Також, вважаю, потрібно почати переговори з Росією щодо перебування Чорноморського флоту на території нашої країни, бо практика показує, що цей флот і ці збройні сили несуть загрозу нашій землі.
— Сьогодні багато говориться про необхідність розширення повноважень Кримської автономії. На Вашу думку, така потреба справді існує?
— Це питання можна було б обговорювати. Однак нинішні розмови про розширення повноважень автономії, на жаль, ведуться передусім у площині незаконно оголошеного референдуму. По-перше, у нас немає закону про місцевий референдум. Такий закон потрібно ухвалити в українському парламенті. По-друге, питання, що визначають статус тієї чи іншої території у складі України, вирішуються не на місцевому, а на загальноукраїнському референдумі.
По-третє, підсумки референдуму не обов’язкові до виконання, а лише носять рекомендаційний характер. Їх знову ж таки мають розглядати і затверджувати у Верховній Раді України.
Ну і найголовніше — рішення про так званий референдум ухвалювалося в таких умовах, що це й коментувати не варто. Адже в той момент приміщення парламенту Криму було зайняте озброєними формуваннями, котрі контролювали пропуск людей до ВР АРК, проводили обшук, стежили за голосуванням тощо. Але навіть за таких умов їм удалося зібрати усього 47 депутатів при необхідному мінімумі — 51. «Голосували» картками відсутніх людей. Повторюю ще раз: це рішення — незаконне. І з потенційним розширенням прав автономії не має нічого спільного.
— Як гадаєте, цьогорічний курортний сезон у Криму ще можна врятувати?
— Усе залежатиме від того, як розвиватимуться події на півострові найближчим часом. Ні для кого не секрет, що значна частина мешканців Криму дуже залежна саме від курортного сезону. Проте нині головне питання — домогтися виведення російських військ із території півострова. Про все інше будемо думати потім.
Записав Ярослав ГАЛАТА
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
- ТІ, ЩО НІКОЛИ НЕ ЗДАДУТЬСЯ...
назад »»»