РОСІЙСЬКИЙ АВІАНОСЕЦЬ ДЛЯ ІНДІЇ
16 листопада Росія передала Індії авіаносець Vikramaditya («Вікрамадітья», перебудований і ґрунтовно модернізований відповідно до потреб ВМФ Індії російський «Адмірал Горшков»). Через два дні пізніше у Москві відбулося 13 засідання російсько-індійської міжурядової комісії з питань військово-технічної співпраці. Вперше розмови — вільні від проблеми, яку близько двох десятиліть становив продаж Індії вищеназваного авіаносця, — були присвячені здебільшого спільним програмам розвитку нових поколінь озброєнь.
Продаж авіаносця Індії був найсерйознішим із технічної точки зору, найбільш тривалим (від початку переговорів минуло 19 років) і, враховуючи додаткові домовленості (зокрема, поставки палубних літаків), найкоштовнішим із російських експортних контрактів (підписаний у 2004 році договір був розрахований на 1,5 мільярда доларів, а остаточні кошти оцінюються навіть у два рази більше від первинної суми).
Головну проблему із самого початку становили справжні кошти перебудови і модернізації корабля та обмежені можливості Росії в галузі будівництва авіаносців (у СРСР вони будувались у Миколаєві в Україні). У 2007 році дійшло до тимчасового призупинення контракту, коли виявилося, що при терміні передачі корабля Індії, визначеному на середину 2008 року, робота де-факто не розпочиналася (незважаючи на передачу Індією половини початкової суми контракту).
Для обох сторін завершення і передача авіаносця стали тоді престижною справою, яка сильно впливала на військово-технічну співпрацю Росії з Індією — головним споживачем російського озброєння.
Попри політику диверсифікації поставок озброєння, яку проводить Індія, Росія залишається головним постачальником зброї для індійської армії (безпосередньо і через ліцензійні домовленості). Про утримання нинішнього рівня співпраці у тривалій перспективі говорять спільні проекти, що реалізуються, зокрема створення бойового літака п’ятого покоління.
Перебудова і модернізація авіаносця розглядалась у Росії як полігон для створення технології будівництва суден подібної категорії. Спочатку роботи проводилися методом спроб і помилок, що викликало роздратування Індії, за чиї гроші це проводилося. Лише у 2010 році Росія вирішила придбати ноу-хау і запросити спеціалістів з України.
Закупивши у Франції десантний вертольотоносець «Містраль», Росія отримала також придатні для модернізації Vikramaditya технології будівництва багатопалубних кораблів (кормову частину першого російського «Містраля» збудовано в Петербурзі). Тому нині Росія вже володіє відповідним досвідом і технологіями у будівництві нових авіаносців для власного флоту.
Передача авіаносця Індії нівелює перевагу, яку отримав у регіоні Китай після введення у стрій у вересні минулого року авіаносця «Ляонін» (завершений у Китаї колишній радянський «Варяг», закуплений в Україні у 1998 році приватною фірмою за ціною металобрухту — 25 мільйонів доларів — із заявленим призначенням під готельно-розважальний комплекс). Вочевидь, це вплине на прискорення гонки морських озброєнь в Азії.
Петро ПЕТРІВ
також у паперовій версії читайте:
- НІМЕЦЬКИЙ ПРОФІЦИТ — ЄВРОПЕЙСЬКА ПРОБЛЕМА
назад »»»