З ДІРЯВИМ БЮДЖЕТОМ ДО ОЛІМПУ
У влади нарешті дійшли руки до боргів у соціальній сфері, які перевищили 2 млрд грн (250 млн дол.). Ці негаразди охопили всі промислові регіони і навіть столицю. Не знайшовши правди на місцях, обурені українці почали писати про наболіле у соціальних мережах, на персональну сторінку глави уряду М. Азарова.
Узяла на озброєння цю ситуацію і опозиція, яка заявила, що від соцзаборгованості вже не можна відхреститися, як від погодних явищ, адже люди по 3–6 місяців не отримували виплат з безробіття, вагітності і пологів, з догляду за дітьми до трьох років, при народженні дітей, з догляду за інвалідами, за лікарняними. На Донеччині та Луганщині не видавали регрес шахтарям-інвалідам.
Це не просто затримка соцвиплат в якійсь одній області чи для однієї категорії громадян. Це системна затримка всіх соцвиплат по всій Україні. Недоплати місцевим бюджетам сягають 90 млрд грн (11,6 млрд дол.). У Києві заборгованість із соцвиплат перевищила 119 млн грн, Дніпропетровську — 76 млн, Донецьку — 96 млн, Харківській області — 36 млн. А зарплатні борги в країні сягнули 983 млн грн.
Опозиція заявляє, що Пенсійний фонд є банкрутом, бо сума його боргів сягає 64,4 млрд грн (8 млрд дол.). На думку експертів, бюджет-2014 матиме величезний дефіцит — не вистачатиме для його покриття 14 млрд дол. Глава уряду визнав, що в країні дійсно були випадки затримки соцвиплат окремим категоріям населення. За це треба вибачитися перед людьми, зробити висновки, щоб надалі проблем не було. Кабмін виділив понад 3 млрд грн дотацій місцевим бюджетам для погашення боргів.
Місцеві адміністрації мають розподілити ці гроші і не допускати збільшення заборгованості. Погашенню зарплатних боргів сприятимуть і розроблені урядом додаткові законопроекти із задоволення грошових вимог найманих працівників через неплатоспроможність роботодавців. Підготовлено проект постанови Кабміну про невідкладні заходи щодо погашення заборгованості із зарплат.
Незважаючи на непросту економічну ситуацію, за дев'ять місяців загальна сума соцвидатків з держбюджету перевищила 311 млрд грн, запевняють урядовці. М. Азаров назвав неприпустимою можливість збільшення зарплатних боргів на підприємствах усіх форм власності. І закликав місцеву владу запобігати виникненню таких проблем та використовувати всі можливості для їх розв'язання.
Стабільною, за оцінкою М. Азарова, є і ситуація у Пенсійному фонді. Видатки загального фонду держбюджету на трансфер ПФ за дев'ять місяців цього року були профінансовані вчасно і на 100% у понад 62 млрд грн. У цілому у вигляді пенсійних виплат люди отримали 187 млрд грн, на 19 млрд більше, ніж торік.
Вершина айсберга
Що стосується довгоочікуваних пояснень, чому ж виникла боргова ситуація, то на думку урядовців, усьому виною відсутність у керівників підприємств і очільників місцевої влади запобіжних заходів. За нестачі коштів на оплату праці можна було б узяти з бюджету позику. М. Азаров вважає, що погашення зарплатних боргів на держпідприємствах — завдання місцевих органів влади та відповідних міністрів. І наголошує, що кожен випадок, навіть намір керівників підприємств щодо скорочення працівників або переведення їх на неповний робочий день має бути приводом для глав місцевих адміністрацій втрутитись у ситуацію.
Але, як зазначають експерти, проблеми на місцях — лише вершина айсберга, адже саме місцеве самоврядування найбільше нині потерпає від надмірної централізації фінпотоків. Усі, без винятку, українські уряди, маючи владу над центральним бюджетом, роблять із року в рік бюджетну систему такою, щоб якомога більше грошей ішло у держбюджет. І все менше залишалося на місцях. Сьогодні обласним, міським, районним, селищним, сільським бюджетам залишають 20% коштів, а 80% переказується до держбюджету.
Ще на стадії ухвалення бюджету-2013 більшість наших та закордонних експертів попереджали, що при надто оптимістичних планах щодо розвитку економіки за реального скорочення фінджерел уряд спіткають проблеми із дохідною частиною кошторису, а відтак і його видатками. Згідно з макроекономічними планами на 2013 р., ВВП мав зрости на 3,4%, та за підсумками ІІ кварталу скорочення цього показника, за офіційною статистикою, становить 1,3%. А падіння виробництва тривало й у вересні.
Недоотримані заплановані доходи значно звужують можливості для маневрів у соцсфері. За таких проблем у бюджеті надто важко повністю покрити всі видатки, в тому числі й задекларовані як пріоритетні та соціальні. Ситуація погіршується, бо очікуваного поліпшення в дохідній частині бюджету немає. Усі сектори, які платять податки, основні податкові агенти не в дуже хорошому стані.
За даними, які оприлюднив М. Азаров, доходи загального фонду держбюджету за дев'ять місяців зросли на 4% до 217 млрд грн. Тоді як очікуваний приріст був більшим і прогнозувався на рівні 9%. Тож М. Азаров визнав, що втрати, яких зазнає наша економіка, не дозволяють утримувати її зростання. Попри те, що уряд робив усе можливе, аби нівелювати вплив поганої кон'юнктури для вітчизняних товарів та ускладнень торгівлі з країнами МС, зупинена нафтохімічна галузь.
Несприятливі погодні умови майже на місяць призупинили польові роботи. Тож аграрії отримали збитки. Ми маємо справу з украй поганим збігом негативних факторів, що негативно позначається на роботі вітчизняної економіки. За оцінками експертів, загальний обсяг збитків, яких може зазнати Україна цьогоріч через торговельну війну з Росією, сягне 3–3,5 млрд дол. І компенсувати ці втрати поки нічим.
На тлі зниження експорту до Росії, Білорусі, Казахстану спостерігається і скорочення експорту до країн ЄС. Особливо до Польщі та Німеччини, які є ключовими торговельними партнерами України на європейському ринку. Одним із варіантів виходу із ситуації міг бути перегляд бюджету. У такому вигляді, як нині, бюджет-2013 не може бути виконаний, бо планувалося зростання ВВП, натомість маємо падіння. Поки, на думку урядовців, нагальним є посилення економічної політики, орієнтованої на підтримку вітчизняного виробництва. Адже, незважаючи на тиск майже форс-мажорних факторів, деякі сектори економіки, зокрема металургійний комплекс, сільське господарство, фармацевтична галузь, наростили виробництво.
Недосяжні позики
Посприяти латанню кошторисних дірок могли б позики МВФ. Ситуація з бюджетом не є критичною, але не поліпшуватиметься без покращення умов торгівлі на Світовому ринку і при спаді нашої економіки. Однак Україна і МВФ ніяк не зведуть баланси, аби кредитні лінії нарешті відкрилися. Стосунки з фондом складаються непросто, хоча Україна вчасно і в повному обсязі виконує свої зобов'язання перед цією фінорганізацією. Та відновити співпрацю й отримати транші від МВФ поки не вдається.
Вимоги фонду відомі. Вони стосуються стабілізації ситуації з бюджетом, де великий дефіцит, сформований зокрема і за рахунок енергетичного сектора. Компенсаційні витрати на газ для населення стають непосильними для кошторису. Тож фонд вимагає підвищити тарифи на газ і пропонує механізм вирішення соцпроблем, які виникнуть у зв'язку зі зростанням плати, — розшити коло осіб, яким надають субсидії (зараз лише чверть допомоги є адресною і йде малозабезпеченим). При цьому ситуація на газовому ринку стане більш прозорою і зрозумілою.
Нині ціни на газ для населення вшестеро нижчі, ніж для промисловості. Це створює тло для корупції та розкрадання грошей, бо газ, який наче споживає населення, може йти комерційним структурам. І населення використовує не 16,5 млрд кубів блакитного палива, як офіційно говориться, а 13 млрд. Тоді за 3,5 млрд кубів бізнесмени сплачуватимуть за реальною ціною і можуть скоротити споживання палива.
Це може змінити на краще зовнішньоторговельне сальдо, адже менше доведеться платити за газ Росії. МВФ і ЄС, зважаючи на тиск із боку РФ на Україну, обговорювали можливість надання кредитів для перекриття цього тиску і можливих обмежень експорту, які будуть суттєвими в разі підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Експерти кажуть, що вирішити фінансові проблеми в нашій державі можна.
Для цього треба зробити прозорою діяльність «Нафтогазу» і чесно використовувати бюджетні гроші. Зараз ці системи надто непрозорі — там стільки крадуть грошей, що ніяких коштів МВФ, ні затягувань пасків населення не буде достатньо. Фонд звертає увагу і на ці проблеми. Кредити фонду доведеться повертати. Як і будь-який кредитор, МВФ хоче бути впевненим, що Україна буде спроможною розрахуватися за позичене, тож її економіка має нормально функціонувати, позбавитися корупції, захищати права інвесторів. А не бути розбалансованою і корумпованою.
Радикальні наміри
Нещодавно у поважних ЗМІ з'явилася неофіційна інформація про радикальні наміри української влади під західні фінпропозиції. На її підтвердження — офіційна заява МВФ про те, що в Україні готується амбітний пакет антикризових заходів. Серед них — секвестр держбюджету, ухвалення низки непопулярних рішень, зокрема значне (на 60%) підвищення тарифів на газ для населення.
Але, попри страшні цифри, панікувати українцям не варто, заспокоюють експерти. Багаті платитимуть за газ у 1,5 разу більше, ніж бідні, бо спалюють понад 3,5 тис. кубів блакитного палива на рік. Тож 90% українців не відчують підвищення тарифів. За статистикою, громадяни, які живуть у квартирах чи будинках на 3–4 кімнати, витрачають до 2,5 тис. кубів газу на рік. «Розкуркулювати» будуть 10% населення, тобто власників великих маєтків з басейнами та зимовими садами.
У країнах ЄС держава компенсує кошти за високі газові тарифи людям, які цього потребують. В Україні мільярди йдуть у «чорну діру» «Нафтогазу», комунальних монополій. Отже, дотувати треба не «Нафтогаз», компанії теплокомуненерго, які постійно говорять про збитки та необґрунтовані тарифи, а конкретні домогосподарства, конкретних громадян.
Влада ніби погодилася на ще одну умову МВФ — скасування численних пільг для населення. Зараз в Україні майже 80 категорій мають право на отримання різноманітних пільг. Найвірогідніше, пільг позбавлять цілий прошарок чиновників, суддів, депутатів. Це дуже порадує пересічних українців. Для стабілізації держфінансів влада ніби погодилась урізати також свої витрати. Держапарат має зекономити 19 млрд грн. Частина грошей МВФ, запевняють експерти, піде на латання дір у бюджеті, решта — на валютну стабілізацію.
За даними Мінфіну, держборг України у жовтні збільшився на 1%, або на 709 млн дол. і становить 552 млрд грн (69 млрд дол.). У вересні Україна залучила синдикований кредит від російських банків на 750 млн дол. Від початку року заборгованість України перед кредиторами зросла на 4,5 млрд дол. До того ж другий рік поспіль у нас спостерігається падіння обсягу прямих іноземних інвестицій. За вісім місяців — це 2,5 млрд дол., що на 41% менше від аналогічного торішнього періоду.
За даними Держкомстату, торік іноземні інвестори знизили вкладення в нашу економіку на 7% — до 6 млрд дол. Від початку року з-під оподаткування України в країни з низькими податковими ставками (офшори) виведено 33 млрд грн (4,1 млрд дол.). Не додає оптимізму і банківська система. За даними НБУ, у вересні вона отримала 770 млн грн (96,3 млн дол.) збитків. За 9 місяців фінрезультат українських банків становив близько 1,7 млрд грн (212,7 млн дол.). Це на 37,6% нижче від аналогічного торішнього показника.
Паралельні світи
На цьому негативному тлі (падіння економіки, бюджетні проблеми, негаразди в банківському секторі, держборги, бідність населення, недосяжність кредитів МВФ, розбиті дороги, застаріле ЖКГ, епідемія туберкульозу, в тому числі й невиліковного резистентного, СНІДу) Україна після футбольного чемпіонату та майбутнього Євробаскету-2015 вирішила вв'язатись у ще один масштабний спортивний проект. Ну, нікуди гроші дівати! Дві сотні учасників Генасамблеї Національного олімпійського комітету проголосували за те, щоб Україна подала до Міжнародного олімпійського комітету офіційну декларацію про заявку на проведення в Карпатах Зимової олімпіади-2022.
Підписи під відповідними документами поставили віце-прем'єр-міністр О. Вілкул, президент НОК С. Бубка та А. Садовий, міський голова Львова (місто, яке планують зробити столицею Олімпіади). Олімпіада стане поштовхом не тільки для популяризації спорту та туризму в Україні, а й важливим елементом в економічному розвитку, залученні інвестицій, створенні нових робочих місць, поверненні заробітчан з-за кордону, відкритті України світові, обіцяє О. Вілкул (щось подібне ми чули напередодні Євро-2012).
І додає, що є підтримка олімпійської мрії Президента В. Януковича, уряду, провідних спортсменів та небайдужих українців. Заявка була підтримана на засіданні Ради регіонів, яка проводилася під головуванням В. Януковича, і де були присутніми всі урядовці, голови облдержадміністрацій (спробували б вони не підтримати цю ідею — з одного боку страшно, а з іншого — є надія, що суттєвий куш олімпіадних грошей можна буде у власну кишеню покласти).
На Зимову олімпіаду претендують Осло (Норвегія), Алма-Ати (Казахстан), Краків (Польща), Мюнхен (Німеччина), Стокгольм (Швеція). Це багаті країни. Україну ж нещодавно визнали найбіднішою у Європі. Звідки ж візьмуться гроші на Олімпіаду на наших теренах? Адже планується створити два центри Ігор — «льодовий» у Львові та «сніговий» у селах Львівської та Закарпатської областей — Тисовці, Панасівці, Боржаві. Вони розташовані за 150–190 км від Львова.
На всіх об'єктах, які зведуть до Олімпіади, урядовці обіцяють створити комфортні умови для спортсменів і вболівальників. До процесу підготовки заявки були залучені фахівці світового рівня, які працювали над концепціями останніх п'яти переможних олімпійських заявок (теж, мабуть, за суттєві державні кошти).
Офіційно про олімпіадний бюджет урядовці не говорять. Хоча раніше озвучувалася цифра у 10 млрд дол. Росія на Олімпіаду в Сочі вже витратила 50 млрд зелених. Може й Україна підтягнеться до цієї планки? На Євро-2012 витратили 5 млрд дол., половину з них розікрали. Обіцяного економічного прориву не відбулося, робочих місць не додалося. З деякими робітниками не розрахувались і донині...
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»