ТЕАТР ПРО ТЕАТР
Кожна прем’єра Київського національного академічного театру оперети — це свято для тих, хто шанує справжнє мистецтво. А сам театр можна сміливо назвати театром позитивних емоцій. Саме тих емоцій, яких надто часто нам усім так бракує у повсякденному житті. Не розчарувала Київська оперета глядачів і цього разу, представивши мюзикл Коула Портера «Цілуй мене, Кет!» в оригінальній бродвейській версії.
Як і дві попередні постановки театру — «За двома зайцями» та «Циганський барон», що стали помітними подіями у культурному житті держави, — новий мюзикл створено у феєричному жанрі. Характерними ознаками дійства, що відбувається на сцені, є чарівна музика у виконанні симфонічного оркестру, дивовижні хореографічні рішення та несподівана режисерська інтерпретація.
«Це вистава про життя театру, про його закулісний бік. Усе, як у житті. Хороша драматургія та музика, динамічна ігрова фабула. А ще ця вистава — велика педагогічна робота, бо трупу можна виховувати лише на високій драматургії. У лібрето «Цілуй мене, Кет!» поєднано два види текстів — шекспірівський і сучасний. Отут завдання для акторів доволі складне, адже треба миттєво переключатися», — зазначив режисер-постановник Богдан Струтинський.
До участі в постановці залучені кращі сили театру — народні артисти України О. Кравченко, С. Павлінов, В. Богомаз, М. Бутковський; заслужені артисти України С. Авдєєв, І. Беспалова-Примак, С. Бондаренко, В. Макойніков, С. Наумов; заслужений артист Росії А. Підгорецький та інші. До роботи над виставою була запрошена художник-постановник з Литви Вілма Галяцкайте-Дабкіене. Її лаконічні сценографічні рішення, миттєві зміни декорацій допомагають здійснювати перетворення образів.
Як і в попередніх своїх роботах, режисер-постановник тут ставить собі за мету не лише розважити глядача, а й змусити його думати. У постановці порушуються такі одвічні теми — справжнє кохання і кохання за гроші, реалізація людини завдяки таланту і за допомогою грошей, непрості взаємовідносини режисерів та акторів. А в одному з епізодів політик говорить: «Мені начхати на прем’єру». На жаль, таке ставлення до мистецтва можна побачити і в нашому суспільстві.
До ролі сенатора Харрісона Хауелла Б. Струтинський написав діалог, в якому політик звертається до виборців. А саме те, що він нав’язує людям. Це типовий обіцяльник і популіст. Приміром, гангстерам він обіцяє право на зброю. Чи не нагадує цей персонаж сучасних українських політиків, які напередодні виборів роблять усе, аби сподобатися виборцям, а потім забувають про свої обіцянки? Можливо, надто серйозні роздуми для такого легкого жанру, як мюзикл, однак такий підхід є цілком виправданим, адже мистецтво тут апелює до настроїв глядача.
Та насамперед, вистава дарує естетичну насолоду. Принцип подачі матеріалу — «театр у театрі» — завжди був загадковим і незвіданим для сторонніх. А музика Коула Портера сповнює душу прекрасним настроєм і легко запам’ятовується. Розпочинається постановка реплікою: «І знов прем’єра, і знов аврал... Буде аншлаг». Отож залишається побажати, щоб новий мюзикл збирав тільки аншлаги.
Едуард ОВЧАРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- ПОГОВОРИМО ПРО МОРАЛЬНІСТЬ
- ДЖЕРЕЛО НАТХНЕННЯ МОЛОДИХ МАЕСТРО
назад »»»