ХОРОША МІНА ПРИ ПОГАНІЙ ГРІ
Експерти міжнародного рейтингового агентства Fitch очікують, що зростання економіки України у 2013 році становитиме 0,5–1%, а у наступному ВВП зросте на 2–3%. Більш слабкі темпи економічного піднесення можуть стати причиною для зниження рейтингів країни. Агентство прогнозує подальше зниження курсу національної валюти до 8,5 грн за долар до кінця цього року і до 9 грн — до кінця 2014 р. Фінансова система та економіка країни впораються зі змінами вартості нацвалюти у цих межах. Але більш значне падіння курсу може призвести до негативних наслідків для рейтингів України.
Агентство Fitch підтвердило довгострокові рейтинги дефолту емітента (РДЕ) України в іноземній і національній валютах на рівні «В». При цьому прогноз рейтингів був переглянутий зі «стабільного» на «негативний». Короткостроковий РДЕ і стелю рейтингу країни також підтверджено на рівні «В». Зміна рейтингів свідчить, зокрема, про ймовірність подальшого зниження міжнародних резервів України у зв'язку з тим, що вона має сплатити значні суми за зовнішніми боргами впродовж цього і наступного років.
За прогнозами Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, реальний ВВП цьогоріч зросте тільки на 1,4%. Реальне приватне кінцеве споживання залишиться основною рушійною силою зростання, хоча його зростання суттєво сповільниться. У 2014 р. збільшення зовнішнього попиту та поліпшення споживчого попиту підтримають зростання реального ВВП на рівні 3,9%. Найважливішим припущенням прогнозу є успішні переговори з МВФ.
Низька економічна активність, зниження ставок податків і заплановані податкові пільги можуть спричинити зниження бюджетних доходів. Водночас витрати на заробітні плати, соціальне забезпечення зростатимуть і надалі. Це може витіснити капітальні видатки та ускладнити зменшення бюджетного дефіциту. У результаті уряд матиме суттєвий бюджетний дефіцит, що може збільшити державний борг до понад 40% ВВП.
Експерти очікують, що НБУ запровадить більшу гнучкість обмінного курсу цьогоріч і 2014 р. Споживча інфляція становитиме 7,6% у грудні 2013-го та 5,7% — у грудні 2014 р. Оскільки менший споживчий попит збалансує вплив від слабшого обмінного курсу та вищих комунальних тарифів.
Основний ризик економічного розвитку полягає у провалі переговорів щодо нової програми МВФ. Інші ризики пов'язані з кризою в єврозоні, рецесією в багатьох розвинутих країнах та політичною нестабільністю в Україні. За песимістичним сценарієм, цьогоріч реальний ВВП знизиться на 3% та залишиться незмінним у 2014 р.
Чого чекає бізнес?
За результатами опитувань ділової думки, фахівці інституту представили індикатор бізнес-очікувань на короткострокову перспективу — так званий агрегований індекс перспектив промисловості (АІПП). Висновок невтішний: промисловий сектор знаходиться у стадії стагнації на тлі незадовільного регулятивного клімату і дефляційних очікувань. Цей індекс обчислюється за методологією гармонізованих досліджень економічних тенденцій ЄС. Він базується на результатах опитування керівників підприємств, включає їхню оцінку поточних запасів готової продукції, обсягу нових замовлень, а також очікуваних у наступні три місяці обсягів виробництва.
АІПП має значення від -1 (рецесія) до +1 (бум), а коливання індексу в діапазоні від -0,2 до 0,2 вказує на стагнаційні тенденції в економіці. Як видно з результатів опитувань, після суттєвого падіння значення АІПП під час кризи у 2008–2009 роках у 2010–2012 роках він коливався в межах від -0,15 до 0,15. Це свідчить про те, що промисловий сектор перейшов зі стадії кризи у стадію стагнації (тобто повільного економічного зростання або відсутності зростання за відсутності падіння).
Для першого кварталу 2013 р. АІПП вказує на продовження цієї тенденції. Нині значення АІПП становить 0,07, воно зросло на 10 пунктів порівняно з четвертим кварталом 2012 р. Так, показник «обсягу нових замовлень» зріс на 15 пунктів (від -0,38 до -0,23), показники «очікуваний рівень виробництва та «запаси готової продукції» зменшилися на, відповідно, 17 пунктів (з 0,19 до 0,02) та на 35 пунктів (із -0,1 до 0,45). Динаміка агрегованого індексу та його складових означає, що незначне пожвавлення попиту було задоволено підприємствами через реалізацію запасів та не матиме істотного впливу на загальну тенденцію в секторі.
Індекс очікуваних змін цін сировини та матеріалів, а також індекс очікуваних змін відпускних цін продовжують зменшуватися четвертий квартал поспіль. Це, за оцінкою експертів, враховуючи погіршення виробничих планів, теж свідчить про тенденцію до стагнації економічної активності у секторі. На думку керівників понад 450 промислових підприємств із різних регіонів країни, різних розмірів та форм власності, низький попит і брак ліквідності залишаються найголовнішими кон'юнктурними чинниками, що обмежують виробництво.
Однак високі місця в списку перешкод, зокрема надмірного оподаткування, несприятливого регуляторного клімату, високих ставок за кредитами, які характеризують якість ділового середовища, створюють додаткові ризики для економічного розвитку. Третина респондентів оцінює діловий клімат як несприятливий і лише один із десяти вважає його сприятливим.
Песимізм керівників підприємств щодо можливості позитивних змін не зменшується. Адже значення індексу очікуваних змін ділового клімату становить -0,02. Аналіз ситуації свідчить, що промисловий сектор цьогоріч очікує продовження стагнації через погану ринкову кон'юнктуру, вплив якої посилюється незадовільним бізнес-кліматом.
Банківський оптимізм
Банкіри ж зазначають, що фінансово-економічна ситуація вітчизняних фінустанов практично не змінилася. Індекс її оцінки тримався протягом року на рівні 0,3. Близько двох третин банків оцінювали свій фінансово-економічний стан як задовільний. А третина повідомляла про те, що він став кращим.
Не спостерігається змін і в оцінках банками ділового клімату. Протягом попереднього року індекси його оцінки знаходились на рівні нуля і нижче. Востаннє позитивні оцінки переважали негативні у першому кварталі 2011 р. Проте і тоді відповідний показник також був близький до нуля (0,06). Переважна частина банків оцінює діловий клімат нейтрально. За результатами останнього опитування, проведеного на початку 2013 р., частка банків, які вважають діловий клімат негативним, зросла у півтора раза (з 18,2% восени 2012 р. до 30% — на початку цього року). При цьому жоден банк не оцінив діловий клімат позитивно.
На думку експертів інституту, банки зайняли вичікувальну позицію у прогнозах щодо майбутніх змін, 89% із них вважають, що протягом півроку не відбудеться ні позитивних, ні негативних змін у їхньому фінансово-економічному стані. А 11% банків сподіваються на те, що протягом наступних шести місяців ситуація покращиться. Але ця частка є меншою, ніж в опитуваннях 2012 року, коли частка оптимістів становила близько 50% від усіх банків. Це відобразилось і на індексі очікувань: він зменшився з 0,46 восени 2012 р. до 0,11 — на початку 2013 р.
Половина опитаних банків не очікує змін ділового клімату найближчим часом. Решта банків поділяється на тих, хто очікує позитивних або негативних змін. При цьому відсоток «оптимістів» (33,3%) перевищує відсоток «песимістів» (11,1%). У результаті індекс очікувань ділового клімату піднявся до позначки 0,22 із рівня -0,18, на якому він знаходився восени 2012 р.
Урядові плани
Глава уряду Микола Азаров запевняє, що економічна ситуація під контролем. Але визнає, що багато ще варто зробити для прискорення економіки. Це потребує суттєвих ресурсів, цілеспрямованої волі. Для вирішення масштабних завдань модернізації країни, заявив М. Азаров на міжнародній конференції «АВС: Ukraine&Partners», ми маємо бути у центрі глобального економічного діалогу з формування сучасних моделей світових ринків та створення правил міжнародного співробітництва.
Нині в Україні починається новий етап перетворень: від стабілізації макроекономічних показників керівництво країни переходить до створення сприятливих умов для інтенсифікації економічного зростання за рахунок стимулювання інновацій, оптимізації регуляторного середовища та запровадження дієвих механізмів цільової державної підтримки «точок зростання» за найбільш перспективними напрямками розвитку економіки.
У лютому Кабмін ухвалив програму активізації економічного розвитку. Вона не могла з'явитися у 2010 році, бо тоді складно було розраховуватися за газ, виплачувати зарплату бюджетникам, пенсії. Важко було уявити, що держава зможе втілити програму вартістю 450 млрд грн. Тоді податкова система не стимулювала розвитку, зарегульована економіка не дала б розкритися діловій ініціативі, банки ледве виживали. Ми не могли захищати свої інтереси на зовнішніх ринках.
Однак перетворення, які уряд здійснив за останні три роки, створили фундамент для амбітної програми нової індустріалізації України. Зараз уряд дав реальній економіці практичні механізми активізації розвитку пріоритетних галузей для країни. Це насамперед сфера АПК. Планується подвоїти частку сільгосптехніки вітчизняного виробництва. Для цих та інших проектів передбачено держгарантії на 5 млрд грн. Державна підтримка створить умови для успішної роботи понад 120 машинобудівних та металургійних підприємств.
До 2014 року передбачається збільшити обсяги реалізації вітчизняної сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку на 25%. Для цього впродовж двох років збудують та модернізують 153 тваринницьких комплекси, подвоїться площа високопродуктивних тепличних господарств. Збільшиться питома вага готової продукції в структурі експорту української агропродукції.
Однією з провідних вітчизняних експортних галузей залишається металургія. Тут відбудеться переорієнтація на внутрішній ринок, інфраструктурне будівництво, модернізацію ЖКГ, житлово-промислове будівництво, розвиток швидкісних залізниць, транспортне сільгоспмашинобування, суднобудування, модернізацію енергетики. Це забезпечить попит на рівні 3 млн т металопродукції. Будуть створюватися сучасні виробничі потужності і модернізуватися старі для виробництва готової продукції з високою доданою вартістю.
Найбільший інвестиційний потенціал мають високотехнологічні галузі, зокрема аерокосмічна. Ми повинні вийти на серійне виробництво щонайменше 50 літаків на рік. На новий рівень планується вивести українське космічне ракетобудування. Реалізація програми активізації економіки дасть змогу найближчим часом, як мінімум, у 1,5 раза збільшити обсяги виробництва ракетно-космічної техніки. Участь України у проектах «Антарес» бразильських космодромів Алкантара, створення ракетного комплексу «Циклон-4» та національної системи супутникового зв'язку забезпечить довгострокове завантаження підприємств. А також вихід на нові ринки збуту, збереження понад 10 тис. високооплачуваних робочих місць.
Обсяги експорту вітчизняної наукомісткої продукції зростатимуть на 20% щороку. У сфері залізничного машинобудування реалізовуватиметься проект створення на Крюківському вагонобудівному підприємстві заводу-лінійки міжрегіональних двосистемних електропоїздів зі швидкістю 160 км на годину.
Завдяки податковим стимулам для індустрії програмної продукції прискоряться темпи зростання галузі до 40–45% щорічно, будуть створені 30 тис. додаткових робочих місць. А також збільшаться надходження до держбюджету та позабюджетних фондів на 10 млрд грн, плюс 10 млрд грн від експорту продукції програмної індустрії.
Розвиватиметься й низка важливих інноваційних проектів у галузі медичної техніки, спрямованих на створення високотехнологічного виробництва і на заміну імпорту дешевшими та якіснішими українськими аналогами. Ряд інноваційних проектів, передбачених програмою, дозволить значно підвищити енергетичну ефективність.
Втілюватимуться й проекти з модернізації портової інфраструктури, серед яких — будівництво підхідних каналів морського торговельного порту «Южний» та Іллічівського порту, реконструкція причалів Феодосійського порту, створення глибоководного судового ходу Дунай — Чорне море на українській ділянці дельти.
Уряд, обіцяє М. Азаров, усіляко підтримуватиме ділову ініціативу, захищатиме економічну свободу і забезпечуватиме рівні умови роботи на українському ринку.
Багато в чому успіх перетворень залежить від того, наскільки злагоджено працюють усі гілки влади. Там, де немає злагодженої роботи, немає й результату. Всім нам треба важко працювати заради великої мети — перетворення України на сучасну державу з високими стандартами життя. Уряд готовий на максимальні компроміси.
Цьому немає альтернативи. Протягом 20 років незалежності Україна жила в ситуації відкладених системних реформ і незроблених капіталовкладень у модернізацію економіки та соціальну сферу. Це все одно що рік у рік відкладати капітальний ремонт будинку, тоді від фундаменту до стріхи все прогниває, ламається, протікає, зношується. Тож недивно, що в країні часто трапляються аварії на підприємствах і в житлово-комунальному господарстві, зруйновані дороги.
Неможливо заморозити перетворення ще на 20 років, сподіваючись, що якось воно само владнається. Не владнається. Світова економічна криза вибраковує слабких, нерішучих, роз'єднаних, ворогуючих один з одним. Тим часом інші країни вириваються далеко вперед, завойовують міцні позиції на світовому ринку. Тож важливо згуртуватися заради великої мети.
Утім, прості люди не поспішають вірити закликам, планам і обіцянкам урядовців. Адже відчувають негаразди економіки у своїх кишенях уже давно. Їхні статки з'їдає інфляція, яку чомусь називають дефляцією, а статки багатіїв зростають як на дріжжах.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»