МІЖНАРОДНІ ЕКСПЕРТИ ГУРТУЮТЬСЯ НАВКОЛО ГЕНДЕРНИХ ПИТАНЬ
Нещодавно поблизу Києва відбулася зустріч експертів Міжнародної гендерної стратегічної платформи, які представляли країни пострадянського простору. Вони зібралися, щоб обговорити реалізацію політики рівних можливостей жінок і чоловіків у цьому регіоні, обмінятися досвідом роботи та скоординувати подальшу співпрацю.
Про результати конференції розповідає керівниця Інформаційно-консультативного жіночого центру (ІКЖЦ), який був ініціатором міжнародного заходу, Олена Суслова.
— Що спонукало до проведення цієї представницької зустрічі?
— Необхідність такого заходу назрівала давно. Я б навіть сказала, що вона зародилася ще в 1995 році, коли відбулася IV Всесвітня конференція у справах жінок у Пекіні. На ній була схвалена платформа дій, що є основою нашої роботи для досягнення гендерної справедливості. Готуючи той документ, усі країни світу об’єднали зусилля, щоб проблеми кожного регіону були висвітлені та відповідно напрацьовані загальні рекомендації.
На жаль, країни Центральної і Східної Європи тоді не змогли згуртуватися, щоб запропонувати власні рекомендації. Одна з учасниць конференції навіть назвала наш регіон «не регіон», бо його просто не було в загальному тексті. Після дезінтеграції Радянського Союзу для кожної країни вибудовувалися певні напрямки руху, тенденції розвитку. Ми різні — і за соціально-економічним розвитком, і щодо основної релігії, та водночас ми накопичували свій досвід роботи, у нас є свої напрацювання для розв’язання важливих питань, подолання тих чи інших загроз та ризиків, які для наших країн є подібними. Тому й вирішили створити Міжнародну гендерну стратегічну платформу, щоб поєднати наші зусилля.
— Хто ініціював проведення цієї конференції?
— Це ініціатива нашого Інформаційно-консультативного жіночого центру. Саме ми рік тому під час проведення Міжнародної конференції в Стамбулі запропонували цю ідею, і вона була охоче підтримана. На мій погляд, у країнах колишнього Радянського Союзу до України ставляться як до рівного та надійного партнера. Україна ніколи не відрізнялася намаганнями тиснути й керувати. Окрім того, є дуже добрі і давні зв’язки між громадськими організаціями. Українська гендерна стратегічна платформа була створена ще два роки тому, і теж за ініціативою ІКЖЦ. Тому нинішня зустріч була продовженням нашої роботи та міжнародних контактів.
Проведення конференції підтримали програми «Схід-Схід: партнерство без кордонів» Міжнародного фонду «Відродження» та Фундацій відкритого суспільства.
— Хто відгукнувся на ваш об’єднавчий заклик?
— Відгукнулося багато людей, громадських організацій. Але через обмеженість фінансових можливостей не всі вони змогли приїхати. Тому у зустрічі взяли участь представники семи країн: Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Таджикистану та України.
— Які питання ви маєте намір вирішувати спільно?
— Ми визначилися з пріоритетами, які назвали «гендерні загрози в регіоні». Це ті спільні тенденції, на які ми хочемо звернути особливу увагу. Серед них можна назвати, насамперед, зростання дискримінаційних практик у країнах нашого регіону, зростання сексизму, антигендерних рухів, які або не розуміють самого поняття, або свідомо хибно його тлумачать. Ми плануємо виробити спільні дії для подолання негативних явищ у гендерній політиці.
Важливе значення конференції полягає ще й у тому, що на ній була обговорена також стратегія залучення чоловіків до гендерного руху. У нас приблизно третину учасників становили чоловіки з країн — учасниць конференції, які свідомо і не перший рік займаються такою тематикою. У цьому напрямку ми теж плануємо спільно працювати. Є дуже цікаві ідеї, які запропонували саме чоловіки.
Окреслено плани на найближчу та стратегічну перспективи. До перших належить, приміром, відкриття нашої сторінки у соціальній мережі Facebook. Думаю, вона з’явиться вже найближчим часом і сприятиме ширшому згуртуванню різних суспільних верств навколо питань гендерної рівності. До тривалої перспективи можна віднести напрацювання спільних позицій та вплив на творення і розвиток державної гендерної політики у наших країнах, надання рекомендацій із цих питань національним урядам, а також створення потужної підтримки серед неурядових організацій.
— Хто керуватиме роботою мережі Міжнародної гендерної стратегічної платформи?
— Під час конференції було відведено чимало часу саме на організаційні питання. Узгоджуємо, як працюватиме горизонтальна структура, яка не матиме єдиного ієрархічного центру. У нас буде система координаторів — за певними напрямами роботи. Оскільки не маємо жодного фінансування, все здійснюватиметься на добровільних засадах. Уже є два координатори: із внутрішніх комунікацій — вона з Таджикистану і координатора з медійного забезпечення із Грузії. Обидві не перший рік працюють у цій сфері.
Плануємо різного роду заходи. Це, зокрема, обмін досвідом і цікавими стратегіями та практиками, які маємо і які були б корисними для різних країн регіону. Залучатимемо спільні інформаційні ресурси. Проводитимемо й міжнародні зустрічі, конференції для висвітлення цих питань, реалізації спільних навчальних програм, акцентуватимемо увагу на підготовці кадрів, які займатимуться питанням гендерної рівності.
Є дуже цікаві ідеї зі створення певного профілю нашого регіону. Думаю, що за такої спільної роботи нас більше не називатимуть «не регіоном». І питання гендерної рівності набудуть у нас зовсім іншого звучання.
— Ви згадуєте перелік гендерних ризиків та загроз, який плануєте спільно напрацювати. Чи вони відрізнятимуться від загальносвітових підходів?
— Ми взяли формат, який є практично універсальним. Це — Конвенція з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок. 16 статей цієї конвенції звертаються до конкретних тем або змістовних аспектів. До того ж вирішили взяти ще Резолюцію ООН 1325, де йдеться про участь жінок у побудові й захисті миру. На жаль, багато країн регіону потерпали і нині потерпають внаслідок різних, зокрема воєнних конфліктів, і жінки у них — зазвичай перші потерпілі. Визначивши загрози, ми рухатимемося до спільних стратегій, які допоможуть нам їх реалізувати.
— Проведення конференції в Україні засвідчує, що наша держава в регіоні з питань гендерної політики просунулася доволі далеко і до певної міри є лідером. То невже гендерне питання в Україні вирішене настільки добре, що з нас уже можна брати приклад?
— За роки незалежності громадянським суспільством в Україні було зроблено серйозні кроки для досягнення гендерної рівності жінок і чоловіків. Було подано чимало цікавих ініціатив, частина з них інституалізована на державному рівні, деякі підтримують громадські організації. Тому Україна тут не пасе задніх. Хоча виявляти лідерів — справа невдячна, бо й інші країни можуть поділитися позитивним та цікавим досвідом.
Щодо ставлення держави до гендерної політики, то тут є дуже багато проблем. І, на жаль, бракує послідовної політичної сили, інституційної пам’яті при переході влади від одних до інших. Останнім часом я нерідко повторюю слова: все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Ми стаємо сильнішими, і в цьому є оптимізм, є наші ресурси і перспективи.
Роман НЕЧИПОРУК, Національний прес-клуб«Українська перспектива»
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
- У ФОКУСІ ЗАРУБІЖНИХ ЗМІ
назад »»»