ЗМІЦНЕННЯ АМЕРИКАНСЬКО-
ІЗРАЇЛЬСЬКИХ ВІДНОСИН
20 березня 2013 року в Ізраїлі побував президент США Барак Обама. Строк його візиту до останнього моменту був питанням переговорів, оскільки після недавніх позачергових виборів до кнесету лідер партії «Лікуд» Беньямін Нетаньяху майже місяць вибудовував нову правлячу коаліцію. У свою чергу, США були готові скасувати візит президента, якби новий склад уряду не був сформований.
Утім, такі торги з приводу візиту можна було розглядати й у контексті пошуку балансу інтересів між США та Ізраїлем. Адже після заворушень у більшості арабських країн американсько-ізраїльські відносини не можна назвати безхмарними. Причому провідні ізраїльські політики не цуралися нагоди нагадати про це.
Зокрема, особисто Беньямін Нетаньяху клопоче за звільнення Джонатана Полларда — американського єврея, який служив аналітиком у розвідці США та у 1984–1986 роках несанкціоновано передавав Ізраїлю розвідувальну інформацію. Приводом для таких його дій стали спроби США всупереч угоді про обмін розвідувальною інформацією з Ізраїлем приховати деякі факти.
У підсумку американська контррозвідка довела факт зради Поллардом присяги Сполученим Штатам, а у 1987 році у віці 33 років він був засуджений до довічного ув’язнення. Наразі Поллард відбув таку частину строку ув’язнення, яка дає йому право на помилування. Тим паче що ізраїльська сторона доводить, що Поллард не передавав інформації, яка наносила би безпосередню шкоду американській національній безпеці. Його дані стосувалися головним чином арабських сусідів Ізраїлю.
Рішення президента Барака Обами щодо амністії Джонатана Полларда може стати лакмусовим папірцем для характеристики нинішнього стану американсько-ізраїльських відносин. Вони є досить суперечливими. Зокрема, Ізраїль вважає, що події «арабської весни», внаслідок якої до влади у багатьох арабських країнах прийшли ісламські фундаменталісти, створили додаткову серйозну загрозу безпеці Ізраїлю. Але у Вашингтоні переконані, що ізраїльські побоювання перебільшені, та навіть за цих умов США готові постачати Ізраїлю додаткову військову техніку, аби нейтралізувати ці страхи. Зокрема, йдеться про систему тактичної протиракетної оборони «Залізний купол», яка розгорнута над найбільшими містами Ізраїлю та перехоплює самопальні ракети палестинців.
Палестинське питання на переговорах з Бараком Обамою якраз і стало каменем спотикання. Ізраїльська сторона переконана, що палестинці висувають завищені вимоги щодо створення своєї держави зі столицею у Єрусалимі, ліквідації єврейських поселень на Західному березі річки Йордан, повернення палестинських біженців. Натомість жодних надійних гарантій безпеки Ізраїлю палестинці надати не можуть й не хочуть. Навпаки, радикальне палестинське угруповання «Хамас», яке контролює сектор Газа, не приховує намір «знищити державу Ізраїль». Тому, на думку ізраїльської сторони, навіть американських гарантій безпеки за цих обставин може виявитися недостатньо.
США нагально потребують хоча б символічного відновлення палестинсько-ізраїльських переговорів, що має стати своєрідним символом успішності близькосхідної політики президента Обами. Оскільки досі вона зазнає серйозних випробувань внаслідок безкінечної громадянської війни в Сирії, яка, до речі, створює додаткові виклики безпеці Ізраїлю.
Зрештою, за офіційним дипломатичним протоколом не змогли приховати ці розбіжності, проте набагато краще це вдалося зробити черговою порцією фінансової, технологічної та військово-технічної американської допомоги, наданої Ізраїлю.
також у паперовій версії читайте:
- ЗМІНИ НА СИРІЙСЬКОМУ ФРОНТІ
- ФАНТОМНИЙ СОЮЗ
- МОЛДОВСЬКА ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНА КРИЗА
назад »»»