Пам'ять
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 29, 2014

"ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА", архiв новин за 2013 рiк.

ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА var _gaq = _gaq || []; _gaq.push(['_setAccount', 'UA-6198717-6']); _gaq.push(['_trackPageview']); (function() { var ga = document.createElement('script'); ga.type = 'text/javascript'; ga.async = true; ga.src = ('https:' == document.location.protocol ? 'https://ssl' : 'http://www') + '.google-analytics.com/ga.js'; var s = document.getElementsByTagName('script')[0]; s.parentNode.insertBefore(ga, s); })(); СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
У ПРИВ'ЯЗЦІ ДО ДОЛАРА
В Україні 20 відсотків працівників отримують заробітну плату у прив'язці до долара.
Про це повідомив експерт Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Сергій Кравченко на прес-конференції «Як вплине «валютний податок» на доларові зарплати українців?»

«За статистикою, наданою нам фахівцями Американської торгової палати та Європейської бізнес-асоціації, зарплату в доларовому еквіваленті в Україні отримують 20 відсотків працівників»,— сказав Сергій Кравченко.
Він уточнив, що офіційна, «біла» частина зарплат, яка суттєво менша від фактичної, виплачується у гривнях. При цьому експерт наголосив, що ініційований законопроект щодо запровадження податку з продажу валют насамперед негативно позначиться на статках таких працівників: «Швидше за все, вони втратять певний відсоток своїх доходів. Наслідком стануть їхні перемовини з роботодавцями. Зазвичай, кожна особа має контракт. Підуть на ризики як роботодавець, так і працівник. Тобто поділять свої втрати 50 на 50».
Загалом же Кравченко оцінює законопроект про «валютний податок» як негативний. «Такі законодавчі ініціативи лише додають ажіотажу у населення, а економіка любить тишу»,— переконаний експерт.
Він також прогнозує подальше звуження легального сектора економіки. «Цей законопроект вводить тіньовий обіг валюти. У нас і так нині тіньова економіка сягає майже 70 відсотків. І якщо ми запроваджуватимемо новий законопроект, то нелегальний обіг валюти може збільшитися як мінімум у 50 разів. Я думаю, це швидше гарний крок для спекуляцій, аніж для держави», — підсумував С. Кравченко.
На думку експерта, задля поліпшення бізнес-клімату в Україні держава має зменшити розмір єдиного соціального внеску.
«Сьогодні платити 36 відсотків єдиного соціального внеску — це непомірно високі затрати як для роботодавця, так і для працівника. Позиція членів Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України полягає в тому, щоб зменшити цю ставку»,— сказав С. Кравченко.
Він повідомив, що нині Рада разом із частиною народних депутатів-мажоритарників має намір виступити з низкою ініціатив: «Одна з таких пропозицій полягає в тому, щоб українські виробники, які надають послуги та виробляють товари в Україні, платили цей внесок на 50–70 відсотків менше, а для підприємців, які привозять із-за кордону і продають товари тут, він залишився на нинішньому рівні».
Не менш важливою, за його словами, для розвитку бізнесу є стабільність та прогнозованість у ставках нарахувань на фонд заробітної плати: «Чимало роботодавців переконані, що ставка ЄСВ має бути стабільною. Окрім того, вони вважають за необхідне розділити цю суму разом із працівником навпіл. Хоча, як на мене, такий крок є дещо передчасним, оскільки заробітні плати в Україні ще не достатньо високі».
Сергій Кравченко розповів і про інші ініціативи Ради підприємців: «Ми вносимо свої пропозиції до програми імпортозаміщення. Це єдиний правильний крок — стимулювання економіки та модернізація виробництва. На сьогодні, на жаль, Україна є країною сировини». Він висловив упевненість, що ці пропозиції будуть враховані урядом, і проанонсував, що «вже на наступному тижні голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Леонід Козаченко дасть із цього приводу прес-конференцію».
За словами експерта, ефективність їхнього дорадчого органу в Кабміні є досить високою: «60 членів ради працюють у робочих групах, які представляють інтереси різних галузей — від будівельної аж до дитячого харчування. Підтримуємо постійний зв'язок як із малими та середніми підприємцями, так і з великими, вносимо від них чимало пропозицій до законопроектів, ініційованих урядом».
Як приклад, він навів останнє засідання ради, що відбулося 29 січня, де, зокрема, порушувалися питання створення рівних можливостей для роботи підприємств легкої промисловості. «Якщо підняти легку промисловість, ми забезпечимо діяльність понад 80 тисяч робочих місць, а якщо отримає певні стимули сільське господарство, то це — ще півтора мільйона робочих місць»,— сказав він, додавши, що торік Рада підприємців при Кабінеті Міністрів внесла понад 400 пропозицій щодо поліпшення вітчизняного бізнес-клімату.
У Міністерстві соціальної політики переконані, що задля вирішення проблеми легалізації заробітних плат в Україні слід зменшити навантаження на фонд оплати праці.
Так прокоментувала на прохання кореспондента Укрінформу своє бачення шляхів розв'язання проблеми зайнятості та легалізації заробітних плат міністр соціальної політики Наталія Королевська.
«Я вважаю, що поки навантаження на фонд заробітної плати у нас становитиме понад 60 відсотків, ми не простимулюємо легалізацію заробітної плати. Ми повинні створити умови, коли офіційно платити заробітну плату буде вигідніше, ніж платити її в «конвертах». Тому ми запропонуємо покрокові рішення, перше з яких — зменшення навантаження на фонд заробітної плати»,— сказала Н. Королевська.
Окрім того, вона наголосила на необхідності запровадження другого рівня пенсійної системи: «По-друге, ми повинні переходити на другий рівень пенсійного забезпечення, що також стимулюватиме людину працювати ефективно і легалізувати свої заробітки».
Серед інших завдань урядовець назвала й поліпшення роботи загальнообов'язкових страхових фондів. «Це також прозорість роботи соціальних фондів. Оскільки люди не вірять, що, сплачуючи щоденно свої внески, вони в складних обставинах отримають належну їм допомогу»,— пояснила міністр соцполітики.
При цьому вона нагадала, що перші зміни вже відбулися в роботі фонду, який опікується безробітними. «Це той фонд, який набув іншого статусу. На його прикладі ми побачимо, як можна цю нову якість соціальної політики створювати. А далі із профспілками та роботодавцями будемо більш предметно обговорювати це питання»,— пообіцяла Королевська.

Наталія АНДРУСЕНКО, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:
  • УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК ПРАЦІ Є НАЙБІЛЬШ НЕПРОЗОРИМ
  • РОБОТОДАВЦІ ПОСИЛЮЮТЬ ВИМОГИ
  • ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ

назад »»»

Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».