ДОВІРТЕ ПРОСТАТИТ СПЕЦІАЛІСТАМ!
Саме з цього звернення до чоловіків розпочав нашу бесіду Юрій Заседа, кандидат медичних наук, знаний фахівець в урології та андрології, головний лікар клініки «Чоловіче здоров'я».
— На що, Юрію Ігоревичу, зазвичай скаржаться хворі на простатит?
— Спектр скарг хворого на хронічний уретрогенний простатит широкий: від порушень статевої функції до нервово-психологічних розладів. Часто такі хворі роками мучать терапевтів нескінченними скаргами на болі у спині, стомлюваність, болі в серці тощо. Результатом таких візитів стають діагнози: радикуліт, вегето-судинна дистонія, невроз або щось екзотичніше. У той час, як справжня причина страждань людини — звичайний простатит!
— Хто найчастіше опиняється у зоні ризику?
— Жодний чоловік не може вважати себе застрахованим від хронічного простатиту, незалежно від статевої орієнтації й способу життя. Сприйняття цієї недуги як покарання долі тих, хто сповідує безладне статеве життя і часто хворіє на ЗПСШ (захворювання, що передаються статевим шляхом) помилкове, хоча ризик захворіти у таких громадян справді трохи вищий.
Найважливішим сприятливим чинником у розвитку цієї недуги є застійні процеси у передміхуровій залозі, спричинити які можуть малорухливий спосіб життя, неповна еякуляція при «звичному» статевому акті (позбавленому емоційного забарвлення), нерегулярність статевого життя (під регулярністю розуміється ритм, звичний саме для цієї людини) і статеві надмірності, до речі, теж. Виникнення хронічного простатиту у людини, яка ніколи не хворіла на ЗПСШ, можливе, але це трапляється рідко. Такий простатит називають неінфекційним.
Прояви хронічного простатиту різноманітні. У кожного хворого ця недуга може перебігати по-своєму, тож, звісно, кожний пацієнт потребує індивідуального підходу до його лікування.
— Яка характерна картина перебігу хронічного запалення простати?
— Хронічне запалення передміхурової залози може тривати як завгодно довго, але перебіг недуги не буває монотонний з однаковою інтенсивністю проявів. Цьому захворюванню притаманні періодичні загострення, що змінюються періодами відносного спокою.
Підсумки хронічного простатиту залежать від інфекційного чинника, форми захворювання, стану організму і характеру лікування. Залежно від цих факторів, простатит може «видати»: повне і стійке одужання, одужання із залишковими змінами (зазвичай рубцева атрофія у тканині передміхурової залози і сусідніх органах), перехід у більш-менш тривалий стан поліпшення з подальшим загостренням запального процесу.
— Як проводиться діагностика простатиту?
— Діагностика простатиту ґрунтується на характерних скаргах (яких часто може не бути) і пальцевому ректальному дослідженні простати. Робиться також аналіз екскрету простати (вмісту її часточок). Інколи необхідне проведення УЗД, щоб виключити наявність каменів у простаті, що значно змінює тактику лікування. У діагностиці важливо виключити наявність доброякісної гіперплазії передміхурової залози і раку простати.
— Як нині лікують простатит в Україні?
— Незалежно від етіології простатиту та його задавненості, застосовують визнані методи лікування. Якщо у простаті пацієнта виявлено мікроабсцеси, лікування починається з дренування. Процес очищення передміхурової залози контролюють за допомогою ультразвуку, а також лабораторних методів. Цей етап завершується після того, як спеціаліст переконається, що уражений орган цілковито очищений від запальних продуктів.
Після цього використовуємо апаратні методи і ліки, дія яких спрямована на усунення застійних явищ у передміхуровій залозі, підвищення її тонусу, лімфо- і кровообігу, іннервації. У деяких випадках призначають антибіотики (при виявленні патогенної мікрофлори), імуностимулятори тощо.
Нині фахівці для вирішення проблеми дренування передміхурової залози застосовують комп'ютерний ректальний пневмовібромасаж. Для нього використовується ректальний наконечник зі щілиноподібним прорізом, який встановлюється на рівні простати. У наконечнику є пневмобалон, у який імпульсами подається повітря від пневмонасоса. За рахунок цього пневмобалон ритмічно висувається через отвір із ректального наконечника і м'яко впливає на простату.
При цьому тиск на простату чітко дозується, а його сила то зростає, то спадає. Відбувається також низькочастотна вібрація. Електронний блок управління дає змогу регулювати тривалість імпульсів і тиск повітря. Лікувальний курс — 10–20 процедур, які проводять щодня або через день. Це безболісна процедура, яка не викликає у пацієнта дискомфорту.
— Як оцінюєте використання у лікуванні простатиту лазеротерапії?
— Найчастіше використовується низькоінтенсивне інфрачервоне лазерне опромінення, яке має високу проникну здатність. При контакті інфрачервоного лазера з біологічною тканиною досягається активізація обмінних процесів і збільшення енерговиробництва у мітохондріях клітини. У підсумку посилюється та продовжується дія медикаментів, що дозволяє істотно зменшити їхні дози. Посилюється також тканинний імунітет і забезпечується знеболювальний ефект.
Отже, наука про простатит розвивається — тепер лікування стало безболісним і ефективним. А моя головна порада така: не займайтеся самолікуванням, звертайтеся до спеціалістів.
Розпитував Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:
- ПРОДУКТИ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ ВІД ЗАСТУДИ
- ПРОРИВ У ЛІКУВАННІ ГЕПАТИТУ В
- ГЕН — ПРОВОКАТОР ПИЯЦТВА
- ПЛАТА ЗА СТРЕС
назад »»»