МАЛЯРІЯ НАСТУПАЄ...
Нині Україна перетворилася на транзитну державу для біженців і нелегалів з азійських країн. А там, як відомо, поширена малярія. Чим загрожує ця хвороба нашим громадянам? Про це ми вирішили розпитати у лікаря-інфекціоніста Лариси Юровської.
— Упродовж останніх тридцяти років стало очевидним, що малярію не вдалося ліквідувати. На жаль, ця недуга залишається світовою проблемою, маляріологічна ситуація погіршується. Майже вся зона тропіків ендемічна, тобто там постійно існують вогнища малярії. Особливо небезпечні країни Африки, де показники захворюваності й смертності від цієї інфекції нині майже такі ж, як сто років тому.
У Південно-Східній Азії та Південній Америці все частіше реєструється стійкість збудника тропічної малярії до медичних препаратів. Хоч від часу відкриття збудника цієї хвороби минуло понад 150 років, багато чого в його біології та відносинах з організмом людини не вивчено. До того ж накопичені знання і досвід лише частково використовуються у боротьбі з цією інфекцією. Чимало наукових досягнень залишається нереалізованими, і це знижує ефективність протималярійних заходів.
Зростання міграції призвело до збільшення випадків завезення малярії з тропіків до європейських країн (близько дев'яти тисяч на рік). Україна — не виняток. Нині смертність від малярії більша, ніж раніше. Здебільшого це пов'язано з тим, що лікарі недостатньо знають про це захворювання. На жаль, зменшується кількість фахівців-маляріологів, лікарів-ентомологів. Їх мало випускають вузи, держава не підтримує престиж цієї спеціальності.
— Я чула, що до поняття «малярія» фактично входять чотири інфекції.
— Саме так, їхніми збудниками є чотири види паразитів. Збудник триденної малярії, тропічної, овале-малярії та збудник чотириденної малярії. Кожна інфекція має свої клінічні та епідеміологічні особливості. Приміром, тропічна може протікати злоякісно і закінчитися летально. Інші форми доброякісні й практично ніколи не призводять до смерті.
Особливо багато малярії завозять з ендемічних країн Африки (Заїру, Анголи, Зімбабве, Конго, Ліберії, Нігерії, Танзанії), Азії (Афганістану, Індії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Таджикистану, Туреччини), а також із Азербайджану та Росії. Відомі випадки зараження малярією туристів, які зупинялись у портах і аеропортах Африки лише на кілька годин. Якщо мандрівники не проводили хіміопрофілактику перед тим, як виїхати до країн тропічної Африки на тривалий час, то часто вони наражаються на малярію.
— Який вид малярії особливо небезпечний для України?
— Тропічна малярія. Її патофізіологія і механізм розвитку важких ускладнень (синдром «злоякісної малярії») недостатньо з'ясовані. Основний механізм розвитку ускладнень при тропічній малярії — накопичення інвазованих еритроцитів у судинах внутрішніх органів, головного мозку, нирок, печінки, кишківника, кісткового мозку, плаценти. Це супроводжується спайками та потоншенням судин, призводить до порушення мікроциркуляції. І, як наслідок,— до гіпоксії (кисневого голодування) тканин, накопичення молочної кислоти.
При інших формах малярії шкода здоров'ю людини при несвоєчасній діагностиці також суттєва. Хоч смертельних випадків практично немає. Серйозне, але рідкісне ускладнення триденної малярії — розрив селезінки, що вимагає негайного хірургічного втручання.
Небезпечне для нашої країни і завезення триденної малярії, як найбільш адаптованої до передачі поза тропічною зоною. Види збудників залежать не тільки від району завезення, а й від стану імунітету у заражених людей, можливості проведення хіміотерапії. Зазвичай малярію завозять в Україну наші громадяни, які побували в тропіках, і мешканці ендемічних районів.
Українці не мають імунітету до малярії, хвороба протікає у них гостро, з яскраво вираженою симптоматикою. При порушенні режиму хіміопрофілактики (найпоширеніший — передчасне її припинення в перші дні після повернення додому) можливе захворювання всіма формами малярії. При цьому тропічна починається майже завжди впродовж першого місяця після повернення з поїздки (найчастіше в перші два тижні). Симптоми триденної й овале-малярії виникають через кілька місяців (хоч можуть розвиватися і в перші дні).
Мешканці ендемічних районів мають більш-менш виражений імунітет до малярії. Вона перебігає у них по-різному — частіше безсимптомно, рідко — важко.
— Як проявляється малярія?
— Цю недугу варто підозрювати при підвищенні температури за 37 градусів упродовж трьох років після того, як ви побували у тропіках. Хворі можуть скаржитися на біль обличчя, у горлі, на різкий біль у животі (при цьому випорожнення можуть бути чорного кольору), на утруднене дихання, біль у серці. При триденній і тропічній малярії інколи немає ознобу. А температура тіла залишається нормальною. Подекуди відзначається субфебрилітет або одноразове підвищення температури до 38,5-39 градусів.
Критичного падіння температури і рясного потовиділення може й не бути. Лише інколи спостерігається незначна пітливість. Тому лікарі помилково діагностують ангіну, неврит лицьового нерва, харчову токсикоінфекцію, кровотечу кишківника тощо.
Перші напади лихоманки можуть протікати без виявлення паразитів. Навіть на піку захворювання в 5% випадків тропічної малярії паразитемія не визначається внаслідок накопичення збудника у судинах внутрішніх органів і головного мозку. Цьому сприяє також інтенсивний внутрішньоклітинний і особливо внутрішньосудинний гемоліз, тобто руйнування еритроцитів.
Крім лихоманки, на розвиток тропічної малярії вказує функціональний розлад центральної нервової системи, міалгії, нерідко артралгії, порушення пігментного обміну, прояви ниркового синдрому, переважно канальцевого. Для тропічної малярії характерне швидке прогресування з наростанням церебральної та ниркової патології.
Будь-які невролгічні симптоми при малярії — погана ознака, що свідчить про можливе швидке прогресування хвороби і навіть смерть. Хоч можуть бути й інші причини енцефалопатії, приміром, ураження нейротропними вірусами і менінгіт, які мають бути виключені у ході діагностики.
— Чи правда, що найтяжче ускладнення тропічної малярії — церебральна малярія?
— На жаль, у 20–50% випадків вона призводить до смерті. Розвитку церебральної малярії сприяє закупорка судин головного мозку ураженими еритроцитами, розпадання імунних комплексів у капілярах мозку, зниження гуморальної (циркулюючої у крові) і клітинно-опосередкованої імунної відповіді.
Одне з найтяжчих ускладнень тропічної малярії — гострий набряк легень, що часто призводить до смерті. Він розвивається через накопичення лейкоцитів у легеневих капілярах і підвищення їхньої проникненості за рахунок виділення ендотоксинів. Причиною набряку легень може бути і введення хворому надлишкової кількості рідини. Набряк легень здатний розвинутися через кілька днів після адекватного лікування, що відрізняє патофізіологію цього ускладнення від інших важких проявів злоякісної малярії.
— Як лікується ця підступна недуга?
— Лікувати її складно, потрібний індивідуальний підхід у кожному конкретному випадку. Через можливість швидкого і навіть блискавичного прогресування тропічної малярії у неімунних людей необхідно, аби специфічне лікування починалося до паразитологічного підтвердження діагнозу, встановленого на підставі клінічних і епідемічних даних. При підозрі на малярію хворих треба терміново госпіталізувати до інфекційного відділення чи інфекційної лікарні.
Слід контролювати і рівень паразитемії. Якщо через 48 годин від початку лікування паразитемія не зменшується, варто замінити препарат і схему лікування. При частковій резистентності рецидив тропічної малярії може настати набагато пізніше. Тому протягом 1-1,5 місяця після завершення курсу хіміотерапії доцільно з інтервалом один-два тижні дослідити кров на малярію.
— Чи є вакцина від малярії?
— Вона у стадії розробки. Тому треба проводити індивідуальну профілактику хвороби — вживати протималярійні препарати. Коли ви їдете в ендемічні райони, необхідно з'ясувати, чи є небезпека зараження малярією, в якому сезоні найбільший ризик, який спектр пристосовуваності збудника малярії до протималярійних препаратів. Неімунні жінки не повинні відвідувати малярійні райони під час вагітності.
Препарати слід уживати до виїзду в осередок малярії, весь період перебування в ньому і впродовж чотирьох тижнів після повернення додому. На жаль, зараз немає хіміопрепаратів, які б гарантували абсолютний захист від зараження малярією. Проте завдяки лікам хвороба на початковій стадії може перебігати значно легше. На тлі хіміопрофілактики клінічні симптоми малярії можуть проявитися через кілька днів після приїзду в осередок малярії й протягом двох років після виїзду з нього.
Ефективного лікування легко досягти на початку хвороби. Коли терапію не розпочати своєчасно, може розвинутися синдром злоякісної тропічної малярії й закінчитися смертю менш ніж за 48 годин після появи перших симптомів недуги.
Розпитувала Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- ПРОРИВ У ПРОТЕЗНІЙ СПРАВІ
- МИЙТЕ РУКИ, ЛІКАРІ!
- ЩО ВПАЛО, ТЕ ПРОПАЛО?
- ПОЗА КОНКУРЕНЦІЄЮ
назад »»»