АНТИРАДІАЦІЙНЕ МЕНЮ ВІД МАТІНКИ-ПРИРОДИ
За твердженнями деяких зарубіжних експертів, через якихось 10–15 років на нас посуне справжній вал нових, так званих рецесивних (тобто генетично прихованих) недуг, спричинених Чорнобильською катастрофою. От чому не слід чекати, поки організм виснажиться, краще спробувати його хоч трохи привести до норми.
Отже, пропонуємо читачеві ознайомитися з деякими найдоступнішими методиками «науки виживання», котрі можна і навіть годиться використовувати у повсякденному побуті.
Почнімо з порад професора кафедри екології Київського університету сучасних знань Геннадія Бердишева «SOS — медицина майбутнього». Він розповідає:
— Людина в ХХІ столітті відчула на собі дію трагічного парадоксу цивілізації. Адже не секрет, що для кожного немає більшої цінності, ніж здоров'я. Ось чому прикро усвідомлювати, що ми живемо менше, ніж черепаха, причому значна частина нашого життя минає у хворобах. Особливо ця трагічна вікова розбіжність виглядає зрозумілішою, коли до того ж зважити на неабиякі технічні можливості, що стали загальнолюдським надбанням у ХХІ сторіччі.
У науці є закони генетичного виродження народу: якщо протягом трьох століть поспіль хоч би наполовину уражається генофонд біопокоління (тобто від появи на світ людини до народження нею потомства), то цей народ вимирає. Коли ушкоджуються гени, виникають хвороби, прискорене старіння з летальними наслідками. Генофонд ушкоджується трьома групами чинників: природними, соціальними і умовно соціальними. Перші — це хімічні, фізичні й біологічні. Другі — війна, революція, голодомор, самогубство, травматизм. Треті — наркоманія, алкоголізм, зловживання ліками. Отже, потрібна медицина, яка б нормалізувала функцію генів.
Особливо зросли темпи пошкодження генофонду в Україні після Чорнобильської катастрофи. Виявилося п'ять головних наслідків цього радіаційного впливу: через порушення функцій генів зростає кількість психосоматичних недуг; стало більше онкологічних хворих; з'явилися ознаки збільшення спадкових патологій, особливо притаманних першому поколінню, що безпосередньо позначаються на людській зовнішності (заяча губа, вовча паща, короткопалість); насуваються найзагрозливіші патології — рецесивні, вибуху яких слід чекати у другому чи навіть третьому поколіннях; прискорене старіння, яке призводить до того, що більш ніж на третину зростає відрив біологічного віку від календарного.
Наше довкілля надзвичайно забруднене токсичними речовинами — мутагенами і канцерогенами. Як же нам вижити у цьому світі? Відповідь дає сучасна інтегральна медицина, тобто союз науки і народної медицини.
Прикладом такої інтеграції може бути «SOS — медицина майбутнього», яку я розробляю майже піввіку. Ще зі студентської лави захопився працями видатного вченого І. Мечникова і відтоді сповідую макробіотику, а також дотримуюся здорового способу життя: не пиячу, не курю, займаюся фізкультурою. За власним рецептом готую воду зі зниженим умістом дейтерію і тритію (радіоактивних ізотопів водню), яка нагадує аналог талого льоду. Я тривалий час жив у Південно-Східній Азії, вивчав східну медицину. Дійшов висновку: людина власноруч має дбати про себе.
Як генетик можу сказати, що саме вода, їжа, а також біодім, де ми проводимо 80% свого життя,— чи не найголовніші з відомих нам чинників впливу на геном (сукупність генів в одинарному наборі хромосом). Якщо використовувати методи геномного захисту, то жити у забруднених радіацією зонах цілком можливо. Але коли поселити в цих зонах людей, не прищепивши їм навичок виживання,— то це аморально. Хай там що кажуть про малі дози радіації, які нібито підвищують опір організму, це, на превеликий жаль, стосується лише комах.
Тож ми з колегами перепробували безліч різних методик, зупинивши остаточний вибір на комплексній, що передбачає захист організму як від зовнішніх шкідливих загроз, так і від суто внутрішніх факторів.
— Геннадію Дмитровичу, які головні принципи «SOS — медицини майбутнього»?
— Передусім ідеться про використання природних факторів і сполук. Це антимутагени та інші потужні біостимулятори з лікарських і дикорослих рослин, продукти бджільництва і моря, методи бальнеофізіотерапії, різноманітні види загартовування організму. Застосовуються також антимутагенні чаї, напої, коктейлі тощо.
Природні антимутагени вводять переважно крізь шкіру й слизові оболонки носа, меншою мірою через легені. При цьому важливим елементом є врахування генетичних і фенотипних особливостей людського організму, професії, віку, способу життя, що дає змогу дібрати найефективніші методи захисту спадкового апарату.
Як засвідчив досвід, SOS-медицина виявилася ефективною і не потребує значних капіталовкладень. Більше того, я переконаний: чорнобильців слід було не відселяти, а навчити виживати у забрудненій зоні.
Причому серед першорядних викладалася б гігієна харчування. Адже людей, котрі живуть в екологічно несприятливих умовах, треба рятувати багатовіковими творчими надбаннями матінки-природи, яка навдивовижу багата на всілякі захисні засоби. Зокрема, в багатьох рослинах містяться радіоадаптогени, котрі допомагають організмові протистояти агресії зовнішніх негативних чинників. Серед них є навіть такі, що «витягують» радіонукліди з кісток або, приміром, перешкоджають їхньому усмоктуванню зі шлунка у кров'яне русло.
Слід зауважити, що лише за мінімальної теплової обробки продукції в ній зберігається найбільша кількість природних захисних речовин. До речі, ознайомлюючись із центрами довголіття у Китаї, Індії та Японії, я звернув увагу, що саме «сире» харчування — основа здоров'я і довголіття. Але лише за умови, що сирі продукти екологічно чисті.
Населення Японії, котре потерпіло внаслідок атомного бомбардування Хіросіми і Нагасакі, вижило і стало ледь не чемпіоном з довголіття завдяки антирадіаційному харчуванню. Люди вживають винятково морську продукцію разом із жовто-забарвленими овочами і фруктами. А ось ще один, гідний уваги досвід гімалайського племені хунзю: тамтешні старожили майже не п'ють молока і не їдять м'яса, зате фрукти для них важливіші за хліб.
І от, вивчивши особливості харчування японців, корейців, китайців та індусів, я розробив коригуючу систему фітопрофілактичного харчування, що ґрунтується на принципах сироїдства. Адже ні для кого не секрет, що наукові поняття збалансованого і адекватного харчування так званої середньої людини — це абстракція. Судіть самі: одні не здатні перетравлювати лактозу свіжого молока (таких близько 15%), тож їм належить вживати кисломолочні продукти; інші не перетравлюють білок зерен пшениці, тому їм підходить лише вівсяний хліб; для третіх шкідливі солі щавлевої кислоти, що містяться в помідорах. Виходить, для кожного пацієнта потрібно скласти індивідуальне меню.
Таким чином, система фітопрофілактичного харчування, запропонована концепцією SOS-медицини, дає змогу максимально зменшити надходження радіонуклідів з їжею, загальмувати їх усмоктування і нагромадження в організмі. Головним джерелом радіонуклідів для людського організму (80%) є вода і їжа. Тому їжа повинна бути ліками, зцілювати основні недуги. У ній мають бути необхідні елементи сироїдства і мінімум кулінарної обробки. Звичайно, продукти треба вживати екологічно чисті. Та їх зовсім не обов'язково завозити з інших країн. Адже спеціально для цього нами було розроблено технологію вирощування екологічно чистих сільськогосподарських продуктів на уражених територіях. Та все ж чи не найбільшої шкоди нашому організмові завдає радіоактивно брудна вода. Тому разом із кандидатом технічних наук І. Варнавським ми розробили очисні водоустановки, котрі, до речі, впроваджують (звісно, за нашими патентами) у повсякденну практику кмітливіші за вітчизняних функціонерів угорські колеги.
А ще ми перевірили 1500 рослин на вміст різних захисних чинників і сполук. З'ясувалося, що близько 15% із них мають оптимальний набір таких сполук.
Отож мінімальна норма щоденного вживання овочів і фруктів, свіжих городніх приправ має бути, як у кавказьких довгожителів, — 500–600 г; причому, як мінімум, добра чверть з них — помаранчевого кольору, бо це є зовнішньою ознакою каротину, з якого в організмі утворюється потужний радіопротектор — вітамін А. Необхідні антоціани, які містяться у буряку, чорній смородині, чорноплідній горобині, а також у деяких сортах винограду. Особливо корисно мешканцям районів, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, якомога більше вживати сирих фруктів. Між іншим, справжнім санітаром кишківника вважається городня диня.
— Геннадію Дмитровичу, все це, без сумніву, актуально і доречно, але чи випробовувалися на практиці ваші корисні рекомендації? Чому назва авторського ноу-хау містить очевидну концепційну прив'язку до майбуття?
— Почну з другої половини запитання. Річ у тім, що, згідно з моїм екологічним вердиктом, усі мешканці Землі стоять майже однією ногою в безнадійній сміттєвій прірві. Причому ніякі очисні нанотехнології (хоч на них покладалися певні сподівання) навряд чи будуть спроможні щось суттєво в цьому плані виправити, бо засадничі закони математики та розвитку природних систем не дають щонайменшого простору для позитивних емоцій. Так що людство (точніше навіть його золота заможна еліта) зрештою змушене буде, відмежовуючись від решти невдах, зводити якісь закупорені багатоярусні будівлі (на кшталт, приміром, американського проекту «Біосфера-2»), а потім за півтори-дві тисячі років відправиться жити під рятівну товщу матінки-Землі. Ось чому запропонована мною система, безпосередньо пов'язана з адаптацією до умов екстремального існування, незабаром, гадаю, стане у пригоді кожному.
Щодо її попереднього «іспиту на міцність», то чи не ліпше, мабуть, було б поцікавитися про це в кількох сотень пацієнтів-«ліквідаторів» черкаського санаторію «Мошногір'я», які об'єктивно скинули свій біологічний вік років на десять. А ще, крім черкащан, у практичній обкатці деяких наріжних пунктів «SOS-медицини» активну творчу допомогу надали мені керівники Ірпінського військово-медичного центру, приморського санаторію «Алушта» та відомчого Будинку відпочинку залізничників, що в селі Капітанівка на Київщині.
— Тож яку дієту відтепер рекомендуєте чорнобильцям?
— На мою думку, для них корисно ознайомитися з «Тижневою формулою харчування» А. Єрмолової. Отож, сім днів — салати зі свіжих овочів, заправлені олією або сметаною, з лимонним соком чи яблучним оцтом; п'ять разів на тиждень — тваринні білки (риба, м'ясо, сир, яйця, твердий сир) із сирими овочами; двічі на тиждень — рослинні білки (бобові); два дні — каші; двічі на день — житній хліб по 140 г; три дні на тиждень — печена картопля або інші овочі, зварені на парі. Щодня — по 100 г сиру, трохи змащеного сметаною. Хоч особисто я б додав до цього раціону пряних овочів: цибулю, часник, хрін, петрушку, кріп, селеру.
Опроміненим людям допоможуть деякі лікарські трави, віднесені до природних біостимуляторів: женьшень, елеутерокок, лимонник, золотий корінь. Причому більшість із них добре екстрагується різними видами меду.
Що стосується харчових добавок, то це може бути, наприклад, хліб із альгінатом натрію (зменшує відкладення радіоактивного стронцію на 40%), морська капуста (знижує вміст радіоактивного стронцію більш ніж удвічі) тощо.
Не менш важливе значення має правильність кулінарного приготування їжі. Адже тоді значно знижується вміст радіонуклідів у вживаних продуктах, а отже, і в людському організмі. Продукти ретельно промивають водою і розчином харчової соди та солі. Після цього треба розрізати їх на шматочки і вимочити спочатку в чистій воді, а потім у слабкому розчині кухонної солі (0,5–1 г на 1 л води). Рекомендую варити, а не смажити їжу. Бо лише за таких умов ослаблений радіацією організм хоч трохи насичується потрібними йому захисними біорегуляторами.
Крім того, пропоную такий спосіб приготування лікувально-антирадіаційного чаю. Його готують із цілющої води. На літр води — столова ложка чистотілу (через дві-три порції чаю чистотіл замінюють на кропиву або кульбабу в тій же кількості, потім знову беруть чистотіл), по одній чайній ложці шавлії та подрібненого кореня солодки, одна-дві чайні ложки пресованого листя сенни або кореня крушини. Суміш з водою ставлять на вогонь і доводять до кипіння, потім вимикають і в розчин засипають одну-дві ложки чаю (бажано індійського чи цейлонського), настоюють 4–5 хв, ледь перемішують. Можна в чай додати 50–100 г молока. Суміш знову підігрівають до кипіння, перемішують, проціджують через марлю або сіточку — і лікувально-проносний чай готовий. Він має м'яку послаблюючу дію, проте надійно очищає шлунково-кишковий тракт, жовчний міхур і нирки. Крім того, здійснює цілющий вплив на центральну нервову систему, поліпшуючи загальний тонус організму.
На завершення ще один із найефективніших антирадіаційних рецептів — медовий збір. На 100 г меду взяти 5 г бджолиного пилку, 2 г прополісу, 1 г маточного молочка, 2 г гомогенату личинок бджіл, по 20 г соку граната й лимона, 1 г водорозчинного вітаміну А. Суміш ретельно змішати. Споживати по чайній ложці двічі-тричі на день. Збір добре тонізує і підвищує життєдіяльність організму, звільняючи його від радіонуклідів, пестицидів, токсичних речовин.
Розпитував Едуард ЩУР
також у паперовій версії читайте:
назад »»»