БЕЗЗАХИСНЕ ДОВКІЛЛЯ
Право кожного громадянина на безпечне для життя і здоров'я довкілля проголошено в ст.50 Конституції. Проте в країні протягом років склалася система нераціонального природокористування, яка загрожує вимиранням і біологічною деградацією народу.
Сміховинно низька компенсація
В умовах спаду економічної активності обсяги шкідливих викидів у повітря та скидів у водойми не зменшуються. За інформацією Мінприроди, забруднення повітря зростає в містах усіх регіонів України. Найбільш значним є перевищення гранично допустимої концентрації (ГДК) формальдегіду.
Найгірша ситуація за цим показником у Східному регіоні. Більш ніж п'ятикратні перевищення ГДК зафіксовано в Лисичанську, Маріуполі, Ужгороді, Миколаєві. Більш ніж двократне перевищення за вмістом діоксиду азоту має місце у Запоріжжі, Маріуполі, Макіївці, Хмельницькому, Луцьку, за вмістом пилу — у Кривому Розі та Алчевську.
Той факт, що забруднення атмосферного повітря залишається важливою проблемою для держави, засвідчив і моніторинг, проведений Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. За інформацією Держкомстату, основні забруднювачі — підприємства переробної, добувної промисловості та електро- і теплоенергетики.
Тривожна ситуація в столиці. Здавалося б, після того, як уже не діють промислові гіганти, орієнтовані переважно на «оборонку», дихати в Києві мало б стати легше. Однак торік його підприємства в розрахунку на 1 кв. км викинули 34,3 т забруднювальних речовин, перевищивши середній показник по країні у п'ять разів. За обсягами транспортних викидів, нераціональних витрат води, накопичення несортованих відходів Київ також випереджає інші великі міста Європи, йдеться в щорічній доповіді, підготовленій Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
За даними Держводагентства, з природних водойм було забрано 14,8 млрд кубічних метрів води, що на 2,5% більше порівняно з попереднім роком. При транспортуванні 15% її втрачено. У водойми скинуто 1,7 млрд кубічних метрів забруднених стоків — майже четверту частину від загального водовідведення. Близько 18% забруднених вод (0,3 млрд кубічних метрів) потрапило у водойми без будь-якого очищення.
Що ж до компенсації шкоди, завданої довкіллю, то виконавчий директор екологічної організації «Зелений світ» Олександр Степаненко назвав її сміховинно низькою. Як інформує Мінприроди, торік порушникам природоохоронного законодавства пред'явлено претензії на суму майже 1,2 млрд грн, а стягнуто — 75 млн (сім відсотків).
Минулий рік ознаменувався кількома прецедентами успішного захисту екологічних прав у суді, але своєю появою вони завдячують переважно громадянам та громадським організаціям, хоч левова частка їх повинна бути на рахунку держави. Два рішення виніс Європейський суд з прав людини, таку ж кількість вердиктів на користь захисників довкілля — Окружний адміністративний суд Києва.
У вересні 2000-го Україна приєдналася до Декларації тисячоліття ООН, в якій визначено глобальні цілі розвитку до 2015 року, серед котрих сталий розвиток довкілля став для нашої країни одним із пріоритетних, нагадує Омбудсман. Одна з умов для втілення цієї мети — збільшення лісистості територій, розширення мережі природних і біосферних заповідників та національних природних парків. Проте на заваді цьому стали відсутність закріплених на місцевості меж об'єктів природно-заповідного фонду, а також належного державного контролю за використанням земельних ділянок, що дає можливість органам місцевої влади тлумачити законодавство на власний розсуд.
Як наслідок, спостерігаємо бум незаконної забудови земель рекреаційно-оздоровчого призначення, водоохоронних і прибережних захисних смуг на морях та річках. Стурбованість викликають масштабні порушення ст.13 Конституції, згідно з якою земля та інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу. Влада відверто нехтує вимогами Оргуської конвенції, яка передбачає обов'язкову участь громадськості в ухваленні рішень з питань довкілля.
Лукава імітація
Утім, це стосується не лише цього правового документа. Минулий рік ознаменувався тим, що світова спільнота визнала: Україна не дотримується трьох найважливіших міжнародних угод у сфері захисту довкілля. Це Оргуська конвенція, Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Конвенція Еспоо.
Влада, по суті, самоусунулася від виконання зобов'язань за Оргуською конвенцією, натомість інколи вдається до лукавої імітації громадянського діалогу, зазначає Олександр Степаненко. Під час четвертої наради сторони конвенції дійшли висновку, що наша країна систематично не дотримується її положень. Констатацією не обмежилися, а поставили умову: якщо Україна не виконає попередніх рішень, то постане перед призупиненням особливих прав і привілеїв, наданих відповідно до цієї конвенції. Досі такі санкції не застосовували до жодної держави.
Викликає тривогу також дотримання Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату, зокрема Кіотського протоколу до неї. Комітет з нагляду за його дотриманням вирішив призупинити повноцінну дію ринкових механізмів протоколу для України. Причиною такого жорсткого кроку стало те, що, за висновком експертів, облік викидів та поглинання парникових газів є недостатньо повним і точним. Серед основних зауважень — непрозора система обліку лісів, закритість даних по багатьох промислових процесах.
Послідовність у ігноруванні міжнародних угод у сфері екології наша країна продемонструвала й на ставленні до вимог Конвенції про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті (відомої під назвою Конвенція Еспоо). Згідно з нею оцінку впливу на навколишнє середовище потенційно небезпечних проектів (в тому числі з публічними обговореннями) слід проводити не тільки в межах держави, а й у прилеглих країнах, на які може поширюватися їхній вплив. Робити це потрібно на ранніх стадіях планування. Нашій країні винесено попередження як порушниці через проекти добудови третього та четвертого блоків Хмельницької АЕС. Погіршив ситуацію й ухвалений торік Закон «Про регулювання містобудівної діяльності», котрий радикально звузив перелік підстав для проведення екологічної експертизи — де вже тут до транскордонної оцінки впливу на довкілля!
Чи є світло в кінці тунелю? Міністр юстиції Олександр Лавринович бачить його пошуки в правовій площині. За його словами, протягом 2012 року Кабмін розробить 70 законопроектів та підзаконних нормативних актів для гармонізації вітчизняного законодавства з європейським. Серед них будуть ті, що стосуються охорони життя та здоров'я людей, тварин і рослин, довкілля. Натомість правозахисники виокремлюють інший вектор: державне управління у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів має підпорядковуватися тільки інтересам держави, а не приватного капіталу.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ— ВІДПОВІДАЄМО
- СТОЛИЧНИЙ СІЗО РОЗВАНТАЖИЛИ
- ЗАКОНИ ПИСАТИМУТЬ УСІ?
назад »»»