НАВІЩО МАЛЕЧІ ОРТОПЕД?
Перший рік життя дитини — вирішальний у багатьох аспектах. Саме в цей час визначається правильність формування важливих систем організму, в тому числі й кісткової системи. Одна з найпоширеніших ортопедичних проблем немовлят — дисплазія тазостегнових суглобів. Розповісти про цю патологію ми попросили досвідченого лікаря-ортопеда Михайла Вакуленка.
— Захворювань опорно-рухового апарата у дітей перших місяців життя досить багато,— зазначив Михайло Йосипович.— Та чи не найпоширеніший діагноз дитячої ортопедії — дисплазія тазостегнових суглобів у немовлят (латинською «дис» означає порушення). Дисплазія — порушення при утворенні органа чи тканини. Коли йдеться про дисплазію тазостегнового суглоба у дітей, у більшості випадків мають на увазі або недорозвинений суглоб, або підвивих стегна. Тазостегновий суглоб — найбільший в організмі людини, функція якого є визначальною для формування ходи і якості життя.
— Які причини дисплазії тазостегнових суглобів?
— Вона виникає внаслідок неправильного розвитку складових елементів тазостегнового суглоба — кістково-хрящової основи, зв'язково-капсульного чи м'язового апаратів суглоба — у внутрішньоутробному періоді. У дівчаток ця патологія зустрічається в чотири-сім разів частіше, ніж у хлопчиків. Причому в десять разів частіше уроджений вивих стегна виявляється у дітей, які народилися в сідничному передлежанні.
Причиною дисплазії є затримка розвитку нормального тазостегнового суглоба під час внутрішньоутробного життя плоду, обумовлена «літнім» віком батьків, інфекційними захворюваннями матері під час вагітності, ендокринними патологіями, токсикозом (особливо першої половини вагітності), сідничним передлежанням плоду. На розвиток дисплазії може впливати також погане екологічне середовище, шкідливі умови праці, незбалансоване харчування майбутньої матері, нестача вітамінів і мінеральних речовин, які сприяють правильному формуванню сполучної тканини і мінералізації хрящової тканини. Дисплазія дуже часто передається в спадок. Тому мами, які мали ортопедичні проблеми в дитинстві, повинні бути особливо уважними до своїх малюків.
— Доводилося чути, що найкращий час для діагностики захворювань тазостегнових суглобів у немовлят — до трьох тижнів. Потім картина змазується, і діагностика ускладнюється...
— Діагностувати у немовляти це захворювання лікарі-неонатологи можуть ще в пологовому будинку. А оскільки «дозрівання» тазостегнового суглоба ще триває, то дільничний ортопед має обов'язково оглядати малюка, коли йому виповнюється один-три-шість місяців і рік (або коли малюк почав ходити). Небезпека дисплазії полягає в тому, що вона є прихованою уродженою патологією, тобто вчасно розпізнати її може тільки фахівець. Тому часті випадки, коли діагноз ставлять занадто пізно, і дорогоцінний час, який можна було б використати для лікування, втрачено.
На жаль, такі випадки завжди небезпечні для дитини серйозними наслідками, насамперед вони пов'язані з грубими порушеннями рухового розвитку і, звичайно ж, ходи. А коли діагноз встановлено в перші дні життя дитини і проводять правильне лікування — більше 90% малечі до кінця перших 1,5 року життя стають практично здоровими. Якщо діагноз встановлено після шести місяців, лікування розтягується до п'яти років або до закінчення періоду росту. Можливе й складне оперативне лікування, і результати можуть бути набагато гіршими. Ну, а якщо це захворювання діагностовано після того, як дитина уже самостійно пішла, і батьки помітили порушення ходи,— розраховувати на повне видужання не доводиться. Тепер ви, дорогі батьки, уявляєте, яка відповідальність у вас і вашого педіатра перед вашою дитиною.
— На що потрібно звернути увагу молодій мамі, аби не проґавити грізне захворювання?
— Запідозрити у дитини дисплазію тазостегнового суглоба можна, звертаючи увагу на такі симптоми: при спробі відвести стегно дитина починає плакати; з'являється симптом «клацання» або зісклизання (при відведенні ніжок у різні боки відбувається вправляння вивиху, яке супроводжується клацанням, що відчувається рукою). Асиметрія сідничних складок і сідниць; одна ніжка коротша за іншу; часто при дисплазії виявляється поворот стопи назовні. Ці симптоми можуть виявлятися разом чи окремо. Хрускіт при згинанні ніжок у колінах і тазостегновому суглобі або при обмеженні рухів стегон — серйозний привід негайно йти з малюком на консультацію до ортопеда.
— Як лікують таку патологію?
— Спочатку маленького пацієнта лікують консервативними, безкровними методами, використовуючи спеціальні шини, гіпсові пов'язки (стремена), широке сповивання, масаж, фізіотерапевтичні процедури і лікувальну гімнастику. Терміни лікування фахівець визначає індивідуально. Знімати шини без дозволу ортопеда не можна. Безперервність лікування — найважливіший фактор успіху. Якщо консервативне лікування не приносить бажаного результату (коли воно почалося занадто пізно або не дотримані терміни та рекомендації), роблять операцію. Голівка стегнової кісти вправляється на місце, а потім відновлюється цілісність тканин навколо суглоба.
Якщо дитину з вивихом стегна не лікувати в ранньому віці, в подальшому через неправильне змикання суглобних поверхонь і порушеного руху розвивається запалення суглоба і тканин навколо. Це важке захворювання називається диспластичним коксартрозом. Воно супроводжується болями, порушеннями ходи і постави, призводить до інвалідності. У такому разі без операції не обійтися. На щастя, вивих стегна при дисплазії зустрічається не дуже часто. Найбільш надійний і безпечний засіб для правильного «дозрівання» суглоба — гімнастика і масаж. Звичайно ж, без допомоги фахівця при лікуванні дисплазії батькам не обійтися. Але багато чого вони можуть зробити самі.
— А як діагностується це захворювання?
— Нині найбільш об'єктивним та інформативним є ультразвукове дослідження тазостегнових суглобів (у дітей перших чотирьох-шести місяців життя). Процедура безболісна і не вимагає наркозу. При цьому з'ясовується ступінь дисплазії, що є визначальним у виборі способу лікування. Дітям від шести місяців необхідне рентгенологічне обстеження. Знімок не тільки підтверджує діагноз, а й дозволяє точніше судити про ступінь дисплазії і прогноз лікування, тому що дає уявлення про можливі зміни, які відбулись у голівці, щийці, впадині та її даху. Це також впливає на вибір методу лікування. Такий метод діагностики є основним і обов'язковим.
— Яке правило Ви б назвали головним у лікуванні дисплазії тазостегнового суглоба?
— Раннє застосування функціонального методу лікування, який допоможе цілком відновити анатомічну форму тазостегнового суглоба і зберегти його рухливість. Потрібно пам'ятати, що «дозріванню» суглоба сприяють три основні фактори. По-перше, необхідно уникати вертикальних навантажень на ноги до дозволу ортопеда. По-друге — якнайбільше обертальних рухів у тазостегнових суглобах у положенні розведення ніг. По-третє — постійне положення ніжок у стані помірного розведення.
— Хотілося б порадити батькам застосовувати тільки широке (вільне) сповивання дитини від перших днів її життя, незалежно від того, чи спостерігаються у неї ознаки дисплазії тазостегнового суглоба, чи ні. Тому що відведення стегон при такому сповиванні сприяє центрації голівок у вертлужних упадинах і є профілактикою уродженого вивиху стегна. А сповивання дітей за типом «поліна» варто залишити в минулому столітті.
Батькам, які мають справу з дисплазією, слід знати ще дещо. Граючись із малюком, не ставте його на ніжки і «навприсядки». Вправи з використанням крокового рефлексу і з упором на «задні лапки» можна робити тільки з дозволу ортопеда. Малюки з дисплазією тазостегнових суглобів, які побували в стременах, зазвичай починають ходити пізніше, ніж їхні однолітки. Не засмучуйтеся і не квапте події. Мамі, яка годує груддю «дисплазійну» дитину, необхідно вводити до свого раціону комплексні мінеральні препарати або вітамінно-мінеральні «коктейлі».
Можна також приготувати «яєчне» борошно — у ньому багато кальцію. Шкаралупу сирого яйця очищають від внутрішньої плівки і кип'ятять п'ять хвилин (зварене «в одежинку» не треба піддавати додатковому кип'ятінню). Потім його просушують і подрібнюють на порошок у ступці чи кавомолці. Вживають один раз на день по чайній ложці, попередньо «погасивши» порошок соком свіжовіджатого лимона. Прийом такого засобу протягом трьох тижнів піде на користь не тільки маляті, а й маминим зубам, нігтям і волоссю. Корисними мікроелементами багаті свіжа зелень, овочі, фрукти, морепродукти. Харчування має бути здоровим, повноцінним і різноманітним. Дітям, які змушені долучитися до штучного харчування, необхідні препарати призначає лікар.
І ще варто пам'ятати, що настрій маленьких дітей безпосередньо залежить від настрою батьків. Якщо ви будете нервувати і виявляти нетерпіння, маля це відчує. Ні для кого не секрет — видужування прискорюють позитивні емоції. Тому ваш гарний емоційний настрій дуже важливий у боротьбі з дисплазією.
Розпитувала Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА КАШЕЛЬ МАЛЮКА
- ЯК ВИРОСТИТИ ІНТЕЛЕКТУАЛІВ?
- ЛІМІТ ПОСЛАБЛЕНО
- НАЙКОРИСНІШІ ПРОДУКТИ ДЛЯ ОЧЕЙ
назад »»»