«ВАМ «МАКАРА»? ЧИ, МОЖЕ, «КАЛАША»?..
Такі пропозиції, трапляється, можна почути від деяких військовиків, які намагаються нажитися на торгівлі викраденою зброєю.
Молодший сержант служби за контрактом Дмитро Маркін вважав, що він нічим не гірший за тих, хто живе (за його словами), «як вареник у маслі».
— Грошового забезпечення не завжди на хліб вистачає,— обурювався Дмитро.— Хіба це справедливо?
Товариші по службі радили йому звільнитися з армії й спробувати реалізуватися у цивільному житті. Зокрема, у бізнесовій діяльності. Проте сержант не поспішав із цим рішенням, добре знаючи, що за парканом частини ніхто з розпростертими обіймами його не чекає. Сподівався, що Фортуна удачі усміхнеться йому і у війську. І дочекався свого.
Обіймаючи посаду командира відділення інженерно-саперного взводу, влітку минулого року брав участь у розбраковуванні вибухових речовин. Під час цих робіт випадково знайшов більш ніж 31 гексогенову шашку, кожна з яких важила 960 грамів. Замість того щоб доповісти про знахідку командуванню, він виніс усі без винятку шашки, загальна маса яких становила майже 30 кілограмів, за межі частини.
Через кілька днів він вийшов на жителя Криму В. Чабана, запропонувавши придбати смертоносний товар. Той погодився. А згодом збув О. Сергєєву — працівникові МВС Республіки Крим, який проводив санкціоновану закупівлю вибухових речовин.
Не переповідатиму подальших нюансів «підприємницької» діяльності молодшого сержанта Маркіна, скажу лише, що незабаром він був затриманий працівниками міліції, а військова прокуратура Військово-Морських Сил України порушила проти нього кримінальну справу.
Ігорю Морозу, на відміну від Дмитра Маркіна, гріх було скаржитися на життя: звільнившись зі Збройних Сил України у званні полковника, він отримував пенсію. А ще працював технічним консультантом заступника генерального директора державного підприємства «Завод ім. Малишева». Але пенсії, зарплати не вистачало, щоб жити, як мовиться, на широку ногу. І він вирішив не миритися з такою несправедливістю.
Перебуваючи у складі комісії МО України, яка оглядала військову техніку, що була у парку однієї з військових частин, він познайомився з начальником служби ракетно-артилерійського озброєння підполковником І. Міненком та його заступником майором А. Гужвою. Під час спілкування з цими офіцерами Мороз дізнався, що в одному зі сховищ знаходиться самохідна установка «Шилка».
Знаючи, що на її озброєнні є зенітні автомати, Ігор Васильович запропонував своїм новим знайомим викрасти їх та комплектуючі до них.
— Матимемо, хлопці, непоганий «навар»,— сказав він.— Тож гарненько подумайте над моєю пропозицією.
Ті довго не думали: відразу і з неприхованою радістю погодилися.
Звісно, власними руками демонтувати автомати, інше спорядження не стали: за них це зробили солдати, які охороняли бойову техніку. Звичайно, за наказом своїх командирів. Саме вони демонтували з чотирьох «Шилок» 16 зенітних автоматів, які через кілька днів опинилися у розпорядженні підполковника Міненка.
Якщо Маркін і Мороз організували «бізнес» зброї не в надто великих масштабах, то полковник Дмитро Г. діяв із розмахом. Як командир військової частини, він у липні 2007 року на службовому автомобілі вивіз за межі частини шістсот біноклів, вартість яких становила 135 тис. гривень. Апетит, як відомо, приходить під час обіду. Щось подібне відбулося і в нашому випадку. Реалізувавши викрадене майно, полковник почав обмірковувати план подальших дій, які, на його переконання, мали суттєво поліпшити власний добробут. І дійшов висновку, що цупити потрібно зброю, на якій можна «наварити» непогані гроші. Для реалізації своїх замислів залучив своїх колег — підполковника Миколу Б., майора Валерія М. і місцевого підприємця Валерія Г. Злочинна група на чолі з полковником орудувала майже два роки. За цей час новоявлені «бізнесмени» в погонах викрали 809 одиниць вогнепальної зброї. Зокрема, 146 револьверів системи «Наган», 462 пістолети, п'ять автоматів Калашникова, чотири снайперські гвинтівки Драгунова і навіть кулемет.
Увесь цей арсенал полковник Г. реалізовував стороннім особам через Валерія Г., а гроші, отримані внаслідок «підприємницької діяльності», розподілялися між учасниками групи. В результаті злочинної діяльності «неперевершеної четвірки» державі було завдано збитків на суму 2645 тис. гривень.
Коментар начальника відділу підтримання державного обвинувачення та нагляду за виконанням судових рішень у кримінальних справах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України, старшого радника юстиції Петра Коваля:
— На превеликий жаль, перелік подібних фактів можна продовжувати. Фігурантами кримінальних справ, пов'язаних із викраденням зброї, є військовики. Своїми злочинними діями вони дискредитують наші Збройні Сили, насамперед офіцерський корпус. Так, нині людям у погонах непереливки: грошове забезпечення далеке від реалій сьогодення, у багатьох немає власного даху над головою. Проте люди чесно і сумлінно виконують покладені на них обов'язки, не ремствуючи на труднощі. Знаю це з власних розмов із багатьма офіцерами, прапорщиками, військовослужбовцями контрактної служби, з якими зустрічаюсь під час відряджень у війська. Тому виправдовування зловмисників на кшталт того, що на злочинний шлях вони стали через складне матеріальне становище, не сприймаю. Ні як офіцер військової прокуратури, ні як громадянин, ні як людина.
Своїми діями злочинці завдають чималих фінансово-матеріальних збитків державі. Та головне навіть не в цьому. А у тім, що за допомогою викраденої ними зброї вбиватимуть людей. Погодьтеся, не для розваг у тирі купували у Губенка пістолети і автомати особи, яких, на жаль, під час досудового слідства не вдалося встановити.
Нагадаю: за скоєння злочинів, пов'язаних із викраденням та реалізацією зброї, Кримінальний кодекс України передбачає суворі покарання залежно від їхньої тяжкості. Наприклад, Дмитра Маркіна суд позбавив волі терміном на чотири роки, а його «партнера» — на два роки.
Ігорю Морозу та його колезі по «бізнесу» Ігорю Міненку пощастило: їх засуджено умовно. Натомість майор Гужва проведе в місцях позбавлення волі п'ять років.
Стосовно офіцерів, прізвища яких не названо, вироки по них будуть винесені найближчим часом.
Загалом протягом 2010–2011 років органами військової прокуратури в частинах ЗС України зареєстровано чотири злочини, пов'язані з викраденням зброї й боєприпасів. На 1 січня 2011-го у розшуку були 68 автоматів, 88 пістолетів і револьверів, а також 106 гранат.
Сергій ЗЯТЬЄВ
також у паперовій версії читайте:
- ХРОНІКА ПРИГОД
назад »»»