ДЕ ВЗЯТИ ГРИВНЮ?
Нині вітчизняні банки шукають довгу гривню, їхні ж авуари наповнені доларами, зазначають фінансові аналітики. За даними НБУ, обсяг депозитів у серпні зріс на 1,4% (від початку року +12,5%) — до 465,6 млрд грн, що зумовилося збільшенням коштів на рахунках юросіб на 3,4% (від початку року +14,2%) — до 162,2 млрд грн. Кошти на депозитах фізосіб зросли лише на 0,4% (від початку року +11,6%) — до 303,4 млрд грн. При цьому обсяг депозитів фізосіб у гривні скоротився на 0,5% (810 млн грн.). У липні зафіксовано зменшення коштів на рахунках юросіб на 3,8 відсотка.
За січень–липень частка гривневих вкладів від одного до двох років зросла від 13,2 до 14,5% за рахунок скорочення вкладів до року (від 15,8 до 14,5%). Натомість частка вкладів на вимогу залишилася майже незмінна (25,7 і 25,8%), як і за депозитами на два і більше років (25,7 і 25,8%). Ця динаміка значною мірою визначалася «рухами» депозитів домогосподарств. Хоч обсяг гривневих вкладів населення до року зменшився на 4,7 млрд грн, портфель депозитів на один-два роки зріс на 11,75 млрд грн, на понад два роки — на 2,5 млрд, на вимогу — на 7,4 млрд.
Упродовж липня обсяг гривневих депозитів резидентів скоротився на 3,4 млрд грн (торік + 5,6 млрд), що призвело до зменшення всього портфеля на 1,5 млрд грн (торік + 12,8 млрд). Це було зумовлено, у тому числі, скороченням обсягу депозитів нефінансових корпорацій на 4,2 млрд грн (торік +3,1 млрд) і фінансових корпорацій на 2 млрд грн (торік мінус 0,7 млрд). У червні-липні скорочувався обсяг міжбанківських депозитів у гривні (2,5 млрд грн) і валюті (4,6 млрд грн), ця ж тенденція була і в портфелі гривневих депозитів нерезидентів (-2,5 млрд грн).
Аналітики припускають, що ці чинники призвели до нещодавнього дефіциту вільної гривневої ліквідності в банківському секторі. Деякі банкіри зауважували, що багатьом учасникам ринку не вистачає гривні лише для формування обов'язкових резервів і виконання поточних операцій. У липні залишки на коррахунках становили 16105,4 млн грн, у серпні — 14404,48 млн, першій половині вересня — 13578,88 млн. Восьмого вересня на коррахунках було 9392,6 млн грн. Такі низькі показники фіксували в 2006-му (тоді співвідношення цих залишків до загальних активів було 3,3%, у вересні 2011-го — 0,78%).
За цих умов вартість ресурсу на міжбанку зростала. Якщо в липні середньозважена відсоткова ставка за кредитами становила 5,1%, овернайт — 4%, у серпні була на рівні 8,4 і 7,6%, першій половині вересня — 9,4 і 8,6%. Для підтримки ліквідності фінустанов НБУ надавав кредити — 510 млн грн, 519,3, 197,6, 59,9 і 300 млн грн. У липні-серпні ставки за депозитами теж зростали, хоч і несуттєво. Український індекс ставок за депозитами фізосіб за вкладами на три місяці в гривні збільшився від 9,64 річних до 10,43%; на шість місяців — від 11,38 до 12,2%; на дев'ять місяців — від 12,28 до 13,06%; на 12 місяців — від 12,98 до 13,48%. Більш значною дельта зростання була у вартості кредитів. За даними НБУ, середньозважена вартість позик у нацвалюті для фізосіб зросла з 21,9 до 27,3%; для суб'єктів господарювання — від 12,1 до 17,2 відсотка.
Інфляції — бій
Наприкінці червня керівництво НБУ попереджало, що протидіятиме інфляції рестрикційними (від лат. restnctio — обмеження) заходами щодо ліквідності банків. Потреба в цьому виникла, коли при запланованій урядом на цей рік інфляції 8,9% у червні в річному обчисленні вона сягнула 11,9%. З першого липня НБУ підняв норматив резервування за вкладами до запиту і коштами на поточних рахунках у валюті від 7 до 8%, за короткостроковими валютними депозитами — від 4 до 6%. Регулятор також дозволив зараховувати для покриття обов'язкових резервів лише 50% номінальної вартості цільових облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), випущених під Євро-2012 (до цього — 100%). Це призвело до того, що в серпні обов'язкові резерви банків збільшилися до 13,9 млрд грн, а на окремому рахунку в НБУ заблоковано 10,5 млрд (у травні — 6,9 млрд).
Скороченню ліквідності в банківській системі сприяла також активізація погашення банками боргів рефінансування перед НБУ (від початку року до середини серпня було повернуто 7 млрд грн кредитів, 3 млрд — достроково); продаж депозитних сертифікатів (за липень — першу половину вересня Нацбанк мобілізував так банківських ресурсів на 5,5 млрд грн на два тижні). А також продаж валюти із золотовалютних резервів (у липні НБУ продав на міжбанку на 268,9 млн дол. більше, ніж купив); концентрація ресурсів Мінфіном на рахунках Держказначейства (на початок вересня гривневих коштів накопичилося на 10,9 млрд, у валюті — на 24,7 млрд грн).
Стиснення банківської ліквідності було покликане стримати зростання попиту на валюту, яке відбувалося, у тому числі, за рахунок іноземних банків, які намагалися сконцентрувати валютні кошти в умовах нестабільності на міжнародних ринках (деякі з їхніх європейських «мам» уже відчувають проблеми з ліквідністю). Як повідомляв НБУ, банківський сектор у другому кварталі рефінансував власні виплати лише на 43%: погашення зовнішніх боргів становило 1,5 млрд дол. (у першому кварталі рефінансування виплат було 78%, торік — 90%). Від початку року зовнішні борги банків зменшилися на 0,6 млрд дол.— до 27,5 млрд (18,4% ВВП). За цей час банки погасили зовнішні кредити (переважно достроково) на 1,8 млрд дол. З кінця 2008-го борг банківського сектора скоротився майже на третину (12 млрд дол.). На початок липня короткостроковий зовнішній борг фінустанов, що мають погасити до липня 2012-го, становив 13,4 млрд дол.; загальний короткостроковий борг України — 53,5 млрд дол. (43,4% ВВП).
Скорочення ліквідності у системі вплинуло на кредитну активність учасників ринку. У липні порівняно з червнем і травнем обсяги видачі кредитів скорочувалися, або їхній приріст був менший, ніж у попередні періоди. Якщо у червні фінустанови видали позик на 114,5млрд грн, що на 8,5 млрд більше, ніж у травні (106 млрд), то в липні показник скоротився на 0,6 млрд — до 113,9 млрд. На початок серпня обсяг банківських кредитів зріс лише на 0,45% (4,64 млрд грн) — до 778,33 млрд грн.
У липні нефінансові корпорації отримали 101,2 млрд грн позик, на мільярд менше, ніж у червні. У червні ж приріст кредитування порівняно з травнем становив 6,4 млрд. Промисловість у липні отримала на 4,3 млрд кредитів більше, ніж у червні — 39,4 млрд, однак цей приріст був менший, ніж у червні на тлі травня (7,5 млрд грн). Аналогічна ситуація з торгівлею (у липні порівняно з червнем плюс 0,1 млрд грн, тоді як у червні порівняно з травнем — 0,9 млрд). У сфері будівництва ситуація була ще гіршою: в липні обсяг фінансування — 3,2 млрд грн, на 1,6 млрд менше, ніж у червні й на 0,4 млрд, ніж у травні. У результаті за підсумками липня обсяг позик нефінансовим корпораціям збільшився на 0,68% (3,72 млрд) — до 547,22 млрд грн. Портфель кредитів промисловості зріс на мізерні 0,19% (0,3 млрд) — до 152,14 мрд грн; будівництву стиснувся на 0,02 млрд — до 44,58 млрд грн.
Домогосподарствам у липні позичили 8,8 млрд грн, або на 0,7 млрд менше, ніж у червні та на 0,2 млрд менше, ніж у травні. Хоч червнева тенденція до зростання кредитів на нерухомість у липні зберігалася (+0,046 млрд грн до 0,347 млрд грн). Однак була меншою, ніж у червні на тлі травня (0,057 млрд грн). Споживчі кредити у липні скоротилися до 7,5 млрд грн, що на 0,9 млрд менше, ніж у червні, та на 0,4 млрд, ніж у травні. Як наслідок, портфель кредитів населенню в липні збільшився тільки на 0,04% (+0,08 млрд) — до 208,52 млрд грн.
У Нацбанку заявили, що скороченню інфляції попиту (в липні дефляція 1,3%, у серпні — 0,4%) сприяло, у тому числі, зниження тиску від «надлишкової ліквідності». Оптимальний рівень коррахункових залишків — 18 млрд грн. За оцінками НБУ, є висока ймовірність того, що за результатами цього року інфляція буде утримана в межах однозначного числа. Нацбанк бачить перспективу зміцнення гривні. Якщо банки розпочнуть активніше кредитувати реальний сектор економіки, і це буде характерно для більшості фінустанов, то НБУ сприятиме появі нової гривні. І не тільки валютними каналами. У Центробанку є можливість збільшувати грошову масу, розблокувавши гроші банків.
Від середини вересня залишки на коррахунках банків почали зростати. Різкої курсової волатильності через це не спостерігалося. Аналітики звертають увагу на те, що від 13 до 19 вересня загальний портфель ОВДП, що перебувають в обігу, скоротився майже на 1,4 млрд грн. З огляду на те, що портфель ОВДП банків зменшився на 2,5 млрд грн, нерезидентів — на 0,6 млрд, інших учасників ринку майже не змінився, виходить, що збільшенню гривневої ліквідності в системі посприяло нарощування Нацбанком власного портфеля ОВДП (+1,8 млрд грн). Як прогнозують банкіри, не варто очікувати повторення ситуації першого кварталу, коли на ринку був високий рівень ліквідності та низькі ставки, бо відбулися структурні зміни, зумовлені монетарною політикою.
Нові інструменти
Банкіри негативно ставляться до можливості отримання гривневого ресурсу за рахунок продажу валюти і попереджають, що в банківському секторі може виникнути проблема надлишку валютної ліквідності. На початок серпня частка валютних депозитів у портфелі резидентів сягала 43,4%, або 196,8 млрд грн. Від січня до липня частка валютних вкладів на вимогу зросла від 10,9 до 11,5%, депозитів до року — скоротилася від 16,2 до 14,4%, на рік-два збільшилася від 12,4 до 13,1%, на понад два роки — зросла від 3,1 до 3,3 відсотка.
Українські банки з 30 травня можуть проводити валютні свопи (операції, які передбачають купівлю (продаж, обмін) інвалюти зі зворотним продажем (купівлею, обміном) у майбутньому на фіксованих умовах (щодо курсу, обсягу, дати валютування) на термін до 365 днів). Банкіри констатували, що використання цього інструменту не лише дасть ринкові додаткову гривневу ліквідність, а й сприятиме «видовженню» пасивів, зниженню відсоткових ставок. Водночас вони наголошують на необхідності активної участі Нацбанку на цьому ринку, враховуючи недостатність у всіх банків лімітів один на одного. Забезпечення Центробанком рефінансування фінустанов через низку, приміром, шестимісячних свопів допомогло б утримати учасникам ринку ресурс для довгострокового кредитування.
Наприкінці червня в Нацбанку говорили про те, що найближчим часом НБУ укладе перші угоди щодо своп-операцій з комбанками і звертали увагу на велику пропозицію валюти. Нещодавно було зазначено, що валютні свопи проводять переважно між банками, а до регулятора учасники ринку не звертаються через його жорстку монетарну політику. Активної роботи зі свопами у ринку з НБУ поки не виходить. Проте інструмент живий. НБУ провів багато переговорів щодо цього з іноземними та вітчизняними банками, великими закордонними інвесторами, хедж-фондами.
Фахівці НБУ раніше попереджали комбанки, що очікують валютно-свопових операцій передусім між банківськими установами. Регулятор братиме участь у ринку за необхідності й прагнутиме, щоб бенч-марк — індикатор вартості свопів — був сформований банками. Потім була заява, що НБУ оприлюднюватиме ставку, за якою Центробанк надаватиме гривню. Ставка з валюти залежатиме від стану міжнародного ринку, однак у будь-якому разі буде однаковою для всіх банків.
Фінансові аналітики зауважують, що повчальним для України міг би бути валютно-своповий досвід Білорусі. Тривалий час валютні свопи білоруського Нацбанку дозволяли йому поповнювати свої валютні резерви. На початку березня вимоги білоруських комбанків до центробанку зросли до 4,4 млрд дол і перевищили обсяг золотовалютних резервів. Хоч учасники ринку заявляли, що регулятор виконує всі взяті на себе зобов'язання, в середині червня НББ перестав укладати угоди валютних свопів із банками. Такі зміни мотивувалися необхідністю виконання зобов'язання перед іноземними кредиторами (МВФ, Антикризовим фондом ЄврАзЕС) щодо зменшення надходжень рублевої ліквідності в економіку. Наприкінці серпня НББ ухвалив постанову, яка визначила порядок вторинного обігу валютних облігацій на білоруській валютно-фондовій біржі.
На думку фінансистів, через облігації наш регулятор сподівається не стільки позичати валюту, скільки відтермінувати повернення вже залученої за своп-операціями. Нацбанку просто нічим розплачуватися з комбанками. Валюта потрібна, і ми візьмемо її в комбанків. А як віддавати, подумаємо потім. Звичайно, коли з'явиться валюта, Нацбанк розплатиться. Проте коли її немає, залишається пролонгувати, переводити зобов'язання в іншу форму, наприклад в облігації, констатують аналітики.
Деякі експерти висловлювали думку, що у разі суттєвого збільшення запасів ліквідності банки навряд чи кинуться кредитувати реальний сектор. Одним із ключових чинників, що утримує фінустанови від цього, є провисання питання з підвищенням рівня захисту прав кредиторів, що не дозволяє банкам повернути видані позики. За даними НБУ, частка прострочених кредитів у портфелі банків сягає 10,3%, або 83,147 млрд грн. Експерти кажуть, що реальний рівень проблемних кредитів удвічі-втричі більший. У результаті збиток банків за січень–серпень сягнув 4,6 млрд грн, одна з основних статей видатків — відрахування у резерви на покриття можливих втрат за кредитами (-26,5 млрд грн).
Закон щодо врегулювання відносин між кредиторами і споживачами фінпослуг має підвищити прозорість кредитних відносин між банками та клієнтами, допомогти врегулювати проблемну заборгованість, знизити кредитні ризики банків, а отже зменшити кредитні ставки на ринку.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»