НАВІКИ «З НАРОДОМ»
Прикладів того, щоб до приміщення Верховної Ради масово заходили люди, котрі не мають на те спеціальних посвідчень чи дозволу, в Україні було небагато. Востаннє таке сталося 23 листопада 2004 року, на самому старті Помаранчевої революції. Тоді охоплений суперечливими почуттями натовп намагався потрапити до парламенту, щоб якось стимулювати депутатів до боротьби проти можливого приходу до влади тодішнього кандидата в президенти Віктора Януковича...
Нині наміри пробратися до парламентських стін стимулювалися бажанням народних обранців скасувати пільги практично для всіх категорій населення. Передісторія нинішнього штурму ВР така. Ще 9 вересня народними депутатами було проголосовано у першому читанні законопроект, який надає право Кабінету Міністрів визначати розмір пільг залежно від наявності грошей у бюджеті.
Суперечливість такого рішення очевидна. Адже послатися на те, що грошей у бюджеті немає, можна завжди. Тож українські пільговики (а це — чорнобильці, афганці, діти війни і ще низка категорій) опиняються сам на сам із економічними негараздами.
Причому навіть процес ухвалення згаданого законопроекту був, м'яко кажучи, непрозорим. Спершу профільні парламентські комітети категорично висловилися проти внесення цього «шедевра» урядової законодавчої думки до сесійної зали. Тому законопроект було модифіковано... в інший, текст якого практично стовідсотково повторював норми відхиленого.
Більше того, істинні мотиви — скорочення пільг — було навіть майстерно завуальовано у назві документа. Скандальний законопроект називається «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Як прокоментував цю ситуацію народний депутат Анатолій Гриценко, «в тілі закону йдеться про судове рішення «Іванов проти України», а до перехідних положень внесено норми щодо ліквідації пільг для всіх категорій населення. Словом, усе було зроблено просто злодійкувато. Якщо є проблеми з пільгами, то треба це чесно визнати. Після цього Президент і уряд повинні ухвалити чесне і сміливе рішення: внести законопроект про обмеження пільг окремим категоріям населення».
Утім, зрозуміло, що цілковито приховати від суспільства такі соціально чутливі речі неможливо. Тому цього тижня, коли планували проголосувати згаданий документ у цілому, пільговики неабияк активізувалися і почали активно виступати за свої права.
Олії у вогонь підливав ще і той факт, що деякі категорії пільговиків, на розсуд місцевих чиновників, уже тепер почали позбавляти пільг. Логіка такого кроку на випередження очевидна: парламент усе одно ухвалить це рішення, так що припинимо фінансування на кілька тижнів раніше — більше заощадимо, потім центральна влада сама ж нас і похвалить.
Головною рушійною силою нинішніх протестів виступили колишні воїни-афганці. Їхні заяви звучали настільки переконливо, що провладні фракції навіть вирішили потихеньку домовитися із цим найактивнішим сегментом опору. На початку нинішнього пленарного тижня в парламентських кулуарах виникла думка трішки модернізувати скандальний закон, а саме вилучити з переліку тих, у кого скасовують пільги, афганців. Мовляв, тоді протестанти позбудуться своєї найвпливовішої сили.
Однак така позиція, схоже, тільки розізлила афганців. Принаймні у вівторок, коли під стіни Верховної Ради прийшла багатолюдна колона протестувальників, саме вони стали головними дійовими особами.
Власне, спочатку акція проходила мирно на площі перед парламентом. Її учасники традиційно прийшли з плакатами і час від часу вигукували своє невдоволення на адресу парламентарів і окремих урядовців. Найбільше дісталося віце-прем'єрові Сергію Тігіпку, котрого протестувальники вважають найбільше винним у своїх негараздах.
Усе йшло до того, що цей день парламентарі, як завжди, проживуть своїм життям, а мітингувальники погаласують та й розійдуться. Можливо, навіть після ухвалення скандального рішення, котре набере законної сили, і тоді змінити щось буде ще важче.
Проте події пішли не за традиційним сценарієм. Приблизно з десяток ветеранів-афганців несподівано прорвали кордони правоохоронців і потрапили до фойє Верховної Ради. Щоправда, далі їм прорватися не вдалося, бо там їх зупинив «Беркут» і почав відтісняти. Сталася бійка, причому, за словами ветеранів, під час сутички «Беркут» використовував проти них сльозогінний газ — усе, як у польових умовах.
Тим часом до стін Верховної Ради почали прориватися інші афганці. Вони були налаштовані рішуче. Принаймні провладні народні депутати, котрі так заповзято розмахують кулаками у внутрішньопарламентських сутичках з опонентами, тут неабияк злякалися. Деякі носії мандатів, завбачливо знявши з лацканів депутатські значки (!!!), ретирувалися з парламентського приміщення через підземний коридор — із афганцями жарти погані.
Хтозна, чим би все закінчилося, якби того дня під парламентом не чергувало до тисячі «беркутівців». Зрештою, у своїх коментарях активісти з народу переважно наголошували, що до правоохоронців вони не мають жодних претензій. Мовляв, вони — на службі й виконували свою роботу.
За великим рахунком протестувальники поки що досягли своєї мети. Як заявив віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко, котрий єдиний (!) наважився вийти до учасників акції протесту, ухвалювати рішення про скасування пільг влада не буде. При цьому Тігіпко послався на відповідні обіцянки прем'єра Миколи Азарова та Голови ВР Володимира Литвина. Урядовець ініціював також проведення переговорів із цього питання з представниками протестувальників.
Проте ця історія отримала трохи інше продовження. Буквально наступного дня після описаних подій на площі біля Верховної Ради було ліквідовано місце для проведення будь-яких заходів. Раніше між парканом, що відокремлює Верховну Раду від клумби Ватутінського парку, та невеличкою огорожею було місце завширшки близько двох метрів. Там збиралися невдоволені певними рішеннями.
Ще один промовистий штрих до портрета чинної влади. Позавчора керівник фракції ПР у парламенті Олександр Єфремов прорік сакраментальну фразу: «Між владою і народом не мають стояти ні паркани, ні спецпідрозділи». Це було скасовано через кілька годин після ліквідації місця для проведення будь-яких акцій. Що ж, ця влада справді «з народом»...
Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:
- І ЗНОВУ — БАГАТОВЕКТОРНІСТЬ?..
назад »»»