АДВОКАТІВ БІЛЬШЕ НЕ ДИСКРИМІНУВАТИМУТЬ?
Проект нового Кримінально-процесуального кодексу — один із головних елементів довгоочікуваного реформування кримінальної юстиції. Крім загальних схвальних відгуків на адресу документа, прозвучали й критичні зауваження.
Захист і обвинувачення зрівняють у правах
Коментуючи проект нового КПК, фахівці називають його «адвокатським» на відміну від чинного, який однозначно є «прокурорським». У проекті закріплено підвалини принципу змагальності в судовому процесі, тобто сторону обвинувачення і сторону захисту урівняли в правах, що матиме наслідком гуманізацію кримінальної юстиції. Чинний КПК, як відомо,— дітище інквізиційного процесу, має обвинувальний ухил, що призводить до мізерної кількості виправдувальних вироків. Їхня кількість має тенденцію до зменшення і за останні п'ять років становить не більш як 0,5%, ідеться в щорічному звіті Української Гельсінської спілки з прав людини.
Із запровадженням нового КПК ця ситуація повинна змінитися. Суд буде майданчиком, де прокурор зрівнюється в правах із адвокатом, вони обидва будуть наділені правом подавати докази та ініціювати проведення слідчих дій, зазначає голова підкомітету Верховної Ради з питань кримінально-процесуального законодавства Святослав Олійник.
Є надія, що КПК позбудеться дискримінаційної норми, яка дозволяє стороні звинувачення відводити захисника. Він отримає доступ до матеріалів розслідування. Ще одна новела, яку президент Інституту правової політики Микола Оніщук вважає важливою,— захист самостійно визначатиме своїх свідків.
Безумовно, ці позитивні зміни заслуговують високої оцінки. Ухвалення проекту КПК означатиме, що Україна спромоглася піднятися на вищу сходинку розвитку в кримінальному процесі, вважає голова Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Інна Рафальська, адже права захисника там викладено непогано. Однак це тільки перший крок, адже для їхньої реалізації потрібно ухвалити низку законів. Наприклад, слід легалізувати процедуру отримання доказів адвокатом.
Як виглядає запропонований принцип рівності й змагальності у сфері повноважень збирання доказів? Сторона захисту збирає докази, ідеться в проекті, шляхом ініціювання слідчих дій. Це означає, що адвокат повинен звертатися до слідчого або прокурора з клопотанням про проведення певної дії. Чи рівними є в такому разі можливості обвинувачення і захисту? Сторона обвинувачення може сама проводити слідчі дії, а захист — лише просити про це. Та й процедура, за якою можна ініціювати такі дії, в проекті відсутня.
Утім, це — не єдиний недолік. Впадає в око надмірна зарегламентованість. Наприклад, автори кодексу внесли положення про те, що у підозрюваного чи обвинуваченого не може бути більш як п'ять адвокатів водночас. Ніде правди діти, більшості наших громадян ледь-ледь вистачає коштів, аби оплатити послуги одного захисника, тож застосовуватимуть згадану норму не так часто. І все ж якщо хтось захоче або відчуватиме необхідність залучити більш ніж одного захисника, чому його слід обмежувати? Ліпше зафіксувати таке формулювання: у підозрюваного може бути кілька адвокатів.
«Мертві» норми
Варто звернути увагу, що адвокати з великим досвідом не поділяють загальної ейфорії з приводу набрання чинності новим КПК. Вони вказують на те, що й чинний кодекс наділяє захисників низкою прав, проблема в тому, що їх ігнорують судді. Наприклад, у КПК ніде не сказано, що адвоката слід не допускати до підзахисного протягом кількох днів, але на практиці це відбувається часто. Як наголошує Андрій Циганков, його не допускали до клієнта, котрий перебував у слідчому ізоляторі, протягом місяця. І нікого не покарали за це кричуще порушення закону!
Проте це — не єдиний спосіб порушити права захисника. Останніми роками почастішали випадки зловживань посадовим становищем у межах кримінального процесу з боку служителів Феміди, прокурорів і слідчих. Суддя може надати адвокатові не більш як десять хвилин для висловлення його позиції, водночас спілкуватися з прокурором годину, а то й більше. Найбільше потерпають захисники від «суддів-п'ятиліток» (обраних на цю посаду вперше на п'ятирічний термін). За таких умов адвокат стає статистом, наголошує захисник Юрій Сухов.
Часто судді навіть не приховують свого відверто дискримінаційного ставлення до адвокатів під час судового процесу. Їх безцеремонно перебивають, коли вони виголошують промову, обмежують терміни, необхідні для аргументації позиції захисту. Клопотання прокурора служителі Феміди задовольняють частіше, ніж клопотання адвокатів. Це можна розцінити як свідоме усунення захисника від участі в справі.
Необмежене суддівське свавілля, яке стало притчею во язицех, можливе лише при безправному адвокатові, тому не варто сподіватися, що мантієносці зустрінуть ухвалення нового КПК із радістю. Положення, що урівнюють сторони захисту і обвинувачення, можуть перетворитися на «мертві» параграфи. Прецедент далеко шукати не доводиться. Нині якщо адвокат пише скарги до прокуратури про порушення своїх професійних справ, це не дає очікуваного результату. Хоч у Кримінальному кодексі є норми, які передбачають відповідальність суддів, прокурорів і слідчих за зловживання посадовим становищем, але на практиці вони не діють.
Що й казати, адже нині немає навіть відповідальності за відмову в наданні інформації адвокатові.
Безправність захисників виявляється і в умовах, в яких вони змушені працювати. Їхнє робоче місце — суд, однак зазвичай там у них немає спеціальних кімнат для адвокатів, тому вони змушені вивчати документи в коридорі на підвіконні або на колінах. Періодично цей процес доводиться переривати, адже конвой просить всіх звільнити приміщення, щоб доправити в судове засідання осіб, яких утримують під вартою. Серед них є й хворі на туберкульоз, тож такі умови праці ще й загрожують здоров'ю захисників.
Повертаючись до проекту нового КПК у площині зрівнювання в правах сторін обвинувачення і захисту, варто згадати вислів давньоримського філософа Сенеки: «Рівність прав не в тому, що всі ними користуються, а в тому, що вони всім надані». Навіть це можна вважати позитивом.
Нині проект, котрий, як стверджують його розробники, відповідає європейським і світовим стандартам, проходить експертизу у Венеціанській комісії. Після отримання висновку від цієї поважної інституції документ планують винести на розгляд Верховної Ради вже на нинішній сесії. І до нього ще можна буде внести поправки.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАКОНИ ДЛЯ ДІТЕЙ
- РЕЄСТРАЦІЯ В ІНТЕРНЕТІ
- ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО
- ШКОЛЯРІ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА
назад »»»