ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН— КОЛИСКА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
У Національному історико-архітектурному заповіднику «Софія Київська» відбулося урочисте відкриття виставки «Шевченківський район в історії державотворення України», присвяченої 20-й річниці Незалежності України.
Задум створити музей державотворення на теренах Шевченківського району зародився давно, однак ентузіастів втілити його в життя не знаходилося. І ось нарешті це частково вдалося. Та й привід серйозний — ювілей Незалежності став ще одним поштовхом до зібрання експонатів на виставці, яка з часом має перерости в музей.
Ми попросили головних ініціаторів та організаторів цієї благородної справи поділитися думками з приводу створення виставки та музею, розповісти про раритетні експонати.
Віктор Кіркевич, знавець Києва, української старовини, колекціонер, заслужений діяч культури України:
— Усі етапи створення Київської Русі й Української держави — початок нашої державності й українське державне будівництво початку ХХ ст.— відбувалися саме на території Шевченківського району Києва. На Старокиївській горі відбулося пророцтво апостола Андрія, було перше поселення князя Кия, на честь якого й назване наше місто; були палаци княгині Ольги, Володимира, відбувався вибір віри, в результаті якої Русь-Україна стала християнською державою; побудовані перші храми — Десятинна церква, Софійський і Михайлівський собори, створена перша школа... Так склалося, що всі найважливіші події,— мітинги, збори, установчі з'їзди й конгреси — проводилися на площах і вулицях сучасного району. Характерно й те, що всі, хто трудився або віддав життя в боротьбі за незалежність, жили, навчалися й працювали саме тут.
Крім відомих подій і місць, таких як Софійська площа, свята Софія, університет і Центральна Рада, з'ясувалося, що на землі Шевченківського району організовувалися перші підрозділи української армії, працювали перші урядові органи, друкувалися гроші самостійної України, розроблявся тризуб — державний символ та писався гімн «Ще не вмерла Україна».
Сподіваюся, що безцінні експонати виставки, серед них і моя колекція, яку я надав майбутньому музею, зацікавлять любителів історії та старовини.
Олексій Тонковид, керівник проекту, колекціонер:
— Ми розробили програму, якою керувалися впродовж усього періоду підготовки виставки. Щотижня проводили робочі наради для вирішення поточних питань у першого заступника голови Шевченківської районної державної адміністрації Віктора Давиденка. Щомісяця зустрічалися з директорами Національного музею Тараса Шевченка, Національного заповідника «Софія Київська», Музею Гетьманства, Національного музею історії України, Музею імені М. Грушевського, які погодилися надати свої експонати.
Члени оргкомітету створили окремий сайт, проводили рекламну кампанію, наповнення виставки експонатами, виготовляли поліграфічну продукцію, виставкове обладнання та працювали над залученням спонсорів і меценатів — прихильників ідеї.
Складено план виставки, яка налічує більш як 500 експонатів, серед яких — унікальні документи, раритетні видання від часів Київської Русі до сучасності. Придбані вітрини, стелажі, проведені реставраційні роботи цінних видань, рамки для їхнього опорядження.
Експонати виставки розмістили за тематикою: в першому залі — експонати від часів хрещення Русі, Десятинної церкви до ХХ ст. У другому — найвизначніші події державотворення минулого століття в документах і фотографіях.
Сергій Зімін, голова Шевченківської районної державної адміністрації:
— Шевченківський район у нинішніх його межах утворився у 2001 році внаслідок злиття трьох районів — Радянського, Старокиївського і Шевченківського. У районі тісно переплелися різні віки й епохи. Звідси пішов Київ. Ось чому кожен клаптик цієї землі дихає сивою давниною.
На Старокиївській горі археологи знайшли залишки древньої фортеці VI ст., яку вважають «градом Кия» — резиденцією легендарного засновника Києва.
Ще в давнину саме на цій території пролягала межа між містами князів Володимира та Ярослава. У ті часи саме тут величаво поставали Софійська та Львівська брами, світилася високим духом Софія, загадково струменіла Глибочиця. Далеко котилася слава майстрового люду Сирця та Лук'янівки. І досі височить над містом овіяна легендами Олегова гора — Щекавиця. Щовесни зеленим маєвом ваблять Кирилівський гай і призабутий сьогодні Кмитів Яр.
На цій землі народилося чимало визначних творців та діячів, імена яких увійшли до скарбниці світової і вітчизняної науки та культури, літератури та мистецтва. Тут жили і працювали художники Прахов, Врубель, Пальмов, Мурашко, Пимоненко, Орловський; зодчі Селюшин і Вербицький, Ніколаєв і Заболотний; вчені Калинович і Оппоков, Ляскоронський і Кащенко; поети і письменники Отроковський і Паустовський, Франко і Пчілка, Нечуй-Левицький та інші.
Відтоді вже наші сучасники продовжили творити історію розвитку древньої місцини, що стала своєрідною домівкою для одного з районів столиці.
Донести до них нашу історію, показати на прикладі предків, як жила й розвивалася наша держава, виховати справжніх патріотів — ось наше найголовніше завдання. Для молодої людини мало почути з вуст учителя чи викладача розповідь про минуле, а важливо побачити на власні очі речі, картини, фотографії, книги, газети, які документально висвітлюють події глибокої давнини,— це дуже важливо.
Експонати виставки розкажуть відвідувачам, яким не байдужа історія району, Києва та України, багато цікавого. На прикладі історичного минулого району можна вивчати боротьбу за незалежність, народження, становлення, розквіт, занепад та відродження України як держави.
Сподіваюся, що виставка стане першим кроком до створення музею державотворення, який планує відкрити Шевченківська районна державна адміністрація.
Віктор Давиденко, перший заступник голови Шевченківської райдержадміністрації, ініціатор створення музею:
— Ідея створення музею державотворення виникла в мене років десять тому, але не знаходила підтримки у владних структурах, куди я неодноразово звертався. І тільки нинішній голова району Сергій Зімін узявся усіляко підтримувати організацію виставки та майбутнього музею, адже такого в Україні ще немає, а потреба в ньому назріла давно.
Не випадково, що з появою в 1991 році незалежної Української держави в широких колах українського суспільства зростає інтерес до глибинних історичних подій, які здавна відбувалися на теренах України і були пов'язані з постійною боротьбою українського народу за створення власної держави.
Як наслідок — поява в Україні цілої низки музеїв, які стосуються історії державотворення нашої країни. Це такі музеї: «Гетьманська столиця» — в Батурині, Гетьманства, Михайла Грушевського, УНР — у Києві. Кожен із цих музеїв висвітлює лише окремі сторінки історії державотворення, увічнює пам'ять про окремих видатних державотворців України. Кожен із них — це дієва й ефективна школа виховання національної свідомості сучасників-українців, школа виховання патріотизму.
Водночас набагато кориснішим було б створення музею, в якому за допомогою експозиції можна простежити всю багатовікову історію державотворення України. Такий музей має бути в столиці держави — у місті Києві.
Безпосередній стосунок до всіх етапів історії державотворення України від Київської Русі і початку нашої державності, появи в 1991 році незалежної Української держави — має територія нинішнього Шевченківського району Києва. Саме тут закладалися першопочатки українського державного будівництва і відбувалися всі найважливіші державотворчі події.
Багатовікова, багатостраждальна історія українського державотворення, безумовно, потребує постійного глибокого вивчення і достойного вшанування.
Саме з цією метою за ініціативою Шевченківської райадміністрації і створюється музей «Шевченківський район міста Києва в історії державотворення України».
Неля Куковальська, генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська»:
— Виставка та, сподіваюся, і майбутній музей, розмістилася в Софії Київській не випадково. У наступному році 22 січня ми відзначатимемо 1000-ліття цієї світової святині, яка занесена до списків ЮНЕСКО. Саме звідси, з Дитинця, починала своє існування й становлення Київська Русь. Саме тут закладалися перші основи та підвалини створення державності, саме на цій території відбувалися найважливіші події в житті нашої держави.
По його вулицях, майданах та будинках можна вивчати боротьбу за незалежність, народження, становлення, розквіт, занепад та відродження України як держави.
Це місце найбільшого розквіту України-Русі часів Ярослава Мудрого. Майдан перед святою Софією був місцем народних зібрань. Саме тут відбулися найзнаковіші події української революції 1917–1920 рр. Саме тут було проголошено 17 липня 1917 року ІІ Універсал Центральної Ради. Урочистим парадом 22 листопада 1917 тут було відзначено ІІІ Універсал Центральної Ради. 29 квітня 1919 року на Софійському майдані пройшло «Урочисте «коло» — акт прийняття гетьманом П. Скоропадським присяги Українській державі та народу України на вірну службу. Саме тут 22 січня 1919 року проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.
Важко уявити більш значущий символ державності та духовності, ніж свята Софія Київська, яка вважається символом ствердження державної могутності України. Величне зображення Божої Матері називають «Орантою». Ця частина має особливе сакральне значення. У народі називається «Непорушна стіна». Здавна існує переказ: поки в соборі існує образ Оранти-Захисниці — місто існуватиме!
Михайло ГЕРАСИМЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- СЛАВА МЕЦЕНАТАМ! МЕЦЕНАТИ, АГОВ?
назад »»»