ВІДПОЧИВАЮЧИ — ПІЗНАВАЙ
Економічна та екологічна кризи, що проносяться планетою, примушують ентузіастів туристичного бізнесу підставляти одне одному плече підтримки, шукати вихід зі складних ситуацій. Над нашим туристичним потенціалом нависла загроза перетворитися на аутсайдера світового турпроцесу. Аби цього не трапилося, Всеукраїнська громадська організація «Туристична палата України» (ТПУ) почала співпрацювати з аналогічними установами Австрії, Білорусі, Болгарії, Польщі, Російської Федерації, Єгипту, Коста-Рики, Перу, Нідерландів, Непалу.
Поле не оране
— У Східній Європі український туристичний ринок за привабливістю посідає друге місце,— зазначив Анатолій Пахля, президент ТПУ.— Наша країна розташована на перехресті трансєвропейських коридорів Північ–Південь і Схід–Захід. Маємо найбільшу на континенті площу природно-рекреаційних ландшафтів — 9,1 млн гектарів, тобто 15 відсотків території, одну з найбагатших історико-культурних спадщин. Більш як півтисячі населених пунктів переступили 900-річний рубіж. На державному обліку — 150 тисяч пам'яток історії, культури, археології, містобудування, архітектури, палацово-паркового мистецтва, три сотні музеїв, низка національних заповідників. Це лише краплина в морі пізнавального туризму,— продовжує Анатолій Іванович.— Аби зануритись у все, чим багата Україна,— доведеться витратити чималий відрізок часу. Бо хіба можна обминути Чорне і Азовське моря, Крим, Карпати, Придніпров'я, Поділля та Волинь, річки Дніпро, Дністер, Південний Буг, Дунай, Сіверський Донець! Їх недарма охрестили туристично-рекреаційними ресурсами. На берегах набираються сил старі й малі співвітчизники. Треба, щоб принади наших ландшафтів відкрили для себе і полюбили іноземці. Не сумніваюся: 11 природних парків, чотири біосферні, сім державних природних заповідників, численні заказники, пам'ятки садово-паркового мистецтва зацікавлять гостей з-за кордону. Але тоді, коли пілігрими знатимуть про них, а ми зарекомендуємо себе гостинними господарями.
Ось, приміром, поки незначній кількості киян відомо, що на околиці столиці розташовано комплекс фортифікаційних споруд часів Великої Вітчизняної війни — понад 250 дотів, десятки кілометрів окопів, колишніх мінних полів і протитанкових ровів Київського укріпрайону. Ті, хто цікавиться історією, зможуть побачити таке, як, наприклад, дот № 25 «Мала фортеця» в селі Юрівка. Там же командний спостережний пункт № 204 командира 28-го окремого кулеметного батальйону капітана Івана Кипоренка. Поряд, у Віті-Поштовій, дот № 210 із романтичною назвою «Троянда». Тож без змістовної й регулярної інформації, реклами, пристойного сервісу не обійтися. Це один із пунктів діяльності ТПУ.
Фахівці з різних галузей науки, котрі входять до цієї організації, взялися за об'єднання однодумців і партнерів на національному та місцевому рівнях для порятунку й розвитку вітчизняного туризму. Роботи — поле не оране. У нас досі немає готельних комплексів у класичному розумінні. Є майже півтори тисячі готелів різної категорійності. Більшість із них — низької, з мінімальним комплектом послуг. Для порівняння: Франція має 25 тисяч, Іспанія — 11,5 тисячі, Італія — 32 тисячі, Туреччина — 11 тисяч готелів. І це не єдина проблема. Компанію їм складають курорти.
— В Україні нараховується майже 3300 об'єктів,— каже Анатолій Пахля.— Однак чимало з них ще працює на застарілому технічному й медичному обладнанні. Виробничі потужності використовуються здебільшого в сезон, та й то на 25–30 відсотків. Послуги категорії SPA не відповідають світовим стандартам. Деякі перспективні рекреаційні ресурси майже не використовуються, бо не оцінені. Один із прикладів — яхтовий та круїзний туризм. Це притому, що маємо Чорне й Азовське моря.
У світі добре знають і наші паломницькі центри: християнські — у Києво-Печерській, Свято-Успенській, Почаївській лаврах, Зарваниці, Меджибожі, Бердичеві, хасидські — в Умані, Черкасах. Утім, аби паломницький туризм не сприймався, як епізодичне стихійне явище, слід не тільки переймати досвід інших країн, а й розробити власну програму.
До слова, Туристична палата України не прагне до монополізму в галузі. Вона намагається співпрацювати з представницькими й виконавчими органами влади. Одна з цілей — розробка і реалізація правової, економічної, соціальної політики, що відповідає інтересам суб'єктів туризму та корпоративним інтересам членів Палати. Це дозволить підняти національну туріндустрію на належний щабель. Допоможуть у цьому колеги з сусідніх країн.
Від фахівця — до покупця
Популярні країни-курорти з чималим досвідом нині теж відчувають кризові удари. Там уже знають, як рятувати відпочинково-пізнавальну індустрію, адже саме вона очолює список соціально-економічних галузей світової економіки. Таке спостерігається у Малайзії й Таїланді. Греція, Іспанія, Італія, Франція, Швейцарія, Чехія, Угорщина отримають до 30 відсотків валового продукту. Кіпр, Чорногорія ще більше — 45. Як удалося досягти таких результатів?
— Влада тих країн, зваживши всі «за» і «проти», зробила акцент на пріоритетах,— розповідає Анатолій Пахля.— Там створили власні моделі, системи розвитку. Саме цим зараз займається Туристична палата України. Не забуваймо великих подій — Євро-2012, малих — відпочинок вихідного дня. Зверніть увагу, Єгипет і Туреччина пішли шляхом розвитку готельного бізнесу. Греція, Словенія, Чехія взяли за основу просування регіонів, облаштування зон екологічного й зеленого туризму. Іспанці, португальці, французи, йорданці віддають перевагу пізнавальним маршрутам. Вони починали з історико-культурної спадщини, відродження фортець, замків. Діловий туризм і виставкова діяльність стали пріоритетними для Великої Британії та Німеччини. Все це нам доцільно взяти на озброєння. Слід також, як і Польща, використовувати переваги суспільно-географічного положення України. Адже їхні й наші регіони розглядаються як один із головних чинників розвитку транснаціональних туристичних зв'язків, залучення іноземних інвестицій до рекреаційної індустрії та посилення її ролі в економіці.
Розправити крила тургалузі допоможе впровадження «зелених» технологій та використання відновлювальних джерел енергії. Цим займаються наші колеги з «ГРЕСА-ГРУП». Із ними створюватимемо на об'єктах екологічно сприятливе середовище для життєдіяльності громадян України та іноземців, поліпшуватимемо стан довкілля. Маю на увазі широке застосування вітроенергетичних технологій, використання енергії сонця, біоенергетичних ресурсів. Завдяки цьому якість вітчизняного туризму відповідатиме світовим стандартам.
Меморандум про партнерство і співробітництво з ТПУ підписала Всеукраїнська профспілка працівників культури та туризму, бо мета у нас спільна — залучати партнерів для ефективної стратегії розвитку галузі. Всі, хто підписав угоду про співпрацю, регулярно отримуватимуть інформацію, надаватимуть пропозиції щодо підвищення ефективності співробітництва. Практичні ініціативи будуть доводити до органів державної влади.
— Взаємодія з представницькими й виконавчими органами влади дозволить поліпшити туристичну інфраструктуру країни, зробить ресурси доступнішими, а відпочинкову та мандрівну сфери — масовішими, комфортнішими, захищенішими. Вагомий акцент у діяльності ТПУ — на розвиток в'їзного, внутрішнього туризму, санаторно-курортної, екскурсійної галузі. Звичайно, про виїзний теж не забули: він долучає громадян до світової культурної спадщини. З цією метою укладатимемо міждержавні ділові контакти. Першою ластівкою в цьому напрямі стала Болгарія.
По-сусідському
— Із нашими сусідами по Чорному морю маємо не тільки спільне сонце, а й проблеми,— ділиться А. Пахля.— І в них, і в нас чудовий клімат, курортне узбережжя, можливість і бажання приймати відпочивальників. Вирішено допомагати один одному позбуватися негативних економічних несподіванок, набирати позитивних обертів. Думаю, нам це вдасться. В цьому також упевнений Жельо Душев, виконавчий директор асоціації «Сдружение Култура и Туризъм на Бългагския Североизток». Там опікуються зближенням культури і туризму в популярному відпочинковому регіоні.
Партнерів цікавлять перспективи української туріндустрії, тож і підписали з ТПУ договір про співпрацю на некомерційній основі. Основними напрямами в роботі сторін буде координація зусиль для створення єдиної політики в межах нормативно-правових баз у тургалузі. Влаштовуватимемо науково-практичні конференції, методичні, навчальні семінари, «круглі столи», виставки.
Нашим соратником стало і Об'єднання міжнародної інтеграції в туризмі «Світ без кордонів». До цієї системи входить понад сто туркомпаній з 14 регіонів Російської Федерації: від Камчатки і Примор'я до Москви й Санкт-Петербурга. Президент об'єднання Олександр Шарапов цінує те, що воно є асоційованим членом Всесвітньої туристичної організації (UNWTO), Туристичної комісії Балтійського моря (ВТС). Із Туристичною палатою України теж почалася активна співпраця і обмін досвідом.
— Не залишилися поза увагою комфорт і безпека вояжерів,— продовжує А. Пахля.— Для цього будуть розроблені нові туристичні програми, як, до слова, й для розвитку бізнес-комунікацій між підприємствами туристичного бізнесу Болгарії та України. Не обминули раціонального використання й збереження природних, історико-культурних ресурсів країн, реконструкцію існуючих, а також будівництво нових об'єктів відповідно до світових стандартів. Співпрацюватимемо з різними міжнародними організаціями, впроваджуватимемо інноваційні підходи в розв'язанні проблем у туризмі державного та місцевого значення. Певна річ, без підготовки, навчання, хороших спеціалістів для роботи в туристичній сфері, стажування молодих фахівців, підвищення їхньої кваліфікації не обійтися. Тож робитимемо все це з нашими болгарськими колегами.
ТПУ створює реєстри об'єктів санаторно-курортного комплексу, готельного, ресторанного секторів, екскурсійної мережі, інших сегментів галузі. Все це оновлюватиметься на сайті, де кожний об'єкт надаватиме інформацію потенційним клієнтам українською, англійською, російською мовами. Тобто то буде серйозний інформаційний майданчик, де контактуватимуть розробники туристичних товарів і послуг із клієнтами. ТПУ фактично бере на себе функції інформування вітчизняної аудиторії та за її межами про ресурсні можливості об'єктів господарювання на турринку країни. Створюючи спеціальний банк інвестиційних проектів членів Палати, ми настійливо презентуватимемо їх на міжнародних ринках, включатимемо до грантових програм. Уже за останні місяці розроблено три проекти, прийняті для розгляду технічним секретаріатом комісії Євросоюзу в Брюсселі.
Подібні дії сприятимуть створенню перспективних фінансово-економічних умов, залучатимуть міжнародну туристичну допомогу, громадські фонди, гранти, спонсорські, меценатські кошти іноземного й вітчизняного бізнесу для реалізації інвестиційних програм. Юридичні, соціальні, майнові права членів ТПУ будуть захищені, їм надаватиметься консультативна методична, інформаційна допомога. Діяльність Палати не обмежується рамками громадської організації. Спільно з партнерами створюватиметься матеріальна та інформаційна основа для перетворення України в розвинуту туристичну державу.
Олена СЕДИК
також у паперовій версії читайте:
- БІЛА СКЕЛЯ — ДРУГ ІНДІЙЦІВ
назад »»»