ЛІЦЕНЗІЯ ДЛЯ СВАХИ
Торгівля людьми, ледь з'явившись на наших теренах, швидко набрала всіх її класичних проявів. Так, нині наша країна є одночасно постачальником живого товару, транзитером його, а також країною-реципієнтом. Нова законодавча ініціатива парламентаріїв має на меті посилення превентивних заходів у цій сфері.
Нашого цвіту — у 39-ти країнах
Україна досягла обмеженого прогресу у справі запобігання торгівлі людьми — таку оцінку дано в щорічному звіті, підготовленому Держдепартаментом США, де представлено дослідження, проведене у 184 державах світу. Наші жертви людоловів потрапляють до 39 країн. Дітей найчастіше змушують займатися проституцією або жебракувати. Зростає кількість осіб, які опиняються у сексуальному чи трудовому рабстві всередині країни. Оcобливо вразливими є безпритульні діти та вихованці інтернатів. Доповнює картину такий штрих: до рабства в Україні потрапляють чоловіки, жінки й діти з Конго, Молдови, Узбекистану, Пакистану.
Українські владні структури не дотримуються мінімальних стандартів для викорінення торгівлі людьми, йдеться у звіті, хоч можна констатувати, що їхні зусилля дають помітні результати. Торік було порушено 145 кримінальних справ щодо злочинів у цій сфері. Обвинувальний вирок винесено у 110 з них (2009-го — у 80). До позбавлення волі засуджено 60 людоловів (2009-го — 33). Призначені терміни покарання — в межах від менш ніж два роки до 15 років (вищої межі, передбаченої ст. 149 Кримінального кодексу за цей злочин). Вирок із відстрочкою відбування покарання отримала менша кількість засуджених (33 особи порівняно з 41 у 2009 році). Зменшилася від 36 до 25 кількість тих, чиї апеляції задовольнив суд вищої інстанції. Держава також організувала навчання у сфері боротьби торгівлею людьми для слідчих, прокурорів і 108 суддів.
Між тим серйозною проблемою залишається приховування фактів цього виду злочинів представниками влади. Як повідомляють правозахисники, до згаданого виду корупції на місцевому та обласному рівнях причетні прокурори, судді та прикордонники. Утім, деякі випадки зрощення криміналу з міліцією у цій делікатній сфері не залишаються без належної реакції. Протягом 2011-го три офіцери органів внутрішніх справ, які вимагали хабара у жінок, котрі займаються проституцією, були засуджені до 3,5 року позбавлення волі.
Щоб зменшити ризик потрапляння в тенета торговців живим товаром, парламентарії подали на розгляд Верховної Ради законопроект, яким запропоновано запровадити ліцензування для шлюбних агенцій і бюро знайомств. Адже карна відповідальність, передбачена ст.149 Кримінального кодексу за торгівлю людьми, не забезпечує ні належної охорони потенційних жертв, ні попередження вказаного злочину. Діяльність шлюбних агенцій у нас належним чином не врегульована, тож це становить загрозу дотримання прав людини.
Нині у вітчизняному законодавстві відсутні чітко визначені критерії, за якими ті чи інші види господарської діяльності мають бути віднесені до ліцензованих. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 2000 року лише опосередковано вказує на певні критерії, серед яких захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян, захист навколишнього природного середовища та гарантування безпеки держави. Діяльність шлюбних агенцій регламентують тільки загальні норми про підприємницьку діяльність. Отож необхідно запровадити ліцензування в цій сфері, щоб встановити засіб державного контролю за її здійсненням.
З цією метою розроблено законопроект під назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про протидію торгівлі людьми». Ним передбачено доповнити ст. 9 Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» нормою, згідно з якою обов'язковому ліцензуванню підлягає діяльність, пов'язана зі збиранням і розповсюдженням (в тому числі в мережі інтернет) інформації про фізичних осіб з метою їх знайомства.
Запропоновано також доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 164 з позначкою 15 і встановити відповідальність за провадження такої діяльності та порушення ліцензійних умов її ведення. Це передбачає штрафи у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8,5 до 17 тис. грн).
Ринок без правил
Чим шлюбний агент відрізняється від сутенера, питання ненове. Шлюбні агенції при зовнішньо благопристойному антуражі часто є прикриттям для торгівлі людьми. Поява великої кількості шлюбних агенцій викликана не стільки значним попитом на їхні послуги, а головним чином через те, що, аби розпочати цей бізнес, не потрібно отримувати ліцензію чи оформляти дозвільні документи. Тобто — жодних адміністративних перешкод немає. Достатньо зареєструватися як приватний підприємець, і можна формувати бази даних потенційних наречених. Тож на цьому благодатному ринку з'являються шахрайські фірми-одноденки. Вони заробляють на демпінгу. Інший спосіб збільшення прибутків полягає в тому, що дівчатам пропонують розмістити оголошення безплатно, а потім продають номери їхніх телефонів будь-кому. Якість обслуговування підміняється кількістю клієнтів, а розмови про гарантії конфіденційності, як усі інші, виявляються порожнім звуком.
І все це було б не так страшно, якби шлюбні агенції були лише «чесним способом відбирання грошей у населення». Однак вони заманюють довірливих наречених знайомствами з багатими закоханими іноземними принцами, відправляють за кордон для знайомства з потенційними супутниками життя, а далі спрацьовує знайома схема: їх зустрічає сутенер, який відбирає паспорт, і починаються щоденні «весілля» в борделях.
До групи ризику, крім наївних дівчат із провінції, які не мають ні професії, ні соціального статусу — класичних наречених поштою (є такий термін), належить також молодь, що бажає красиво жити, мати все і одразу. Поширена думка, що клієнти таких агенцій — це діагноз.
Тим, хто сліпо довіряє рекламі про підбір психологічно-сумісних, сексуально-гармонійних пар, про те, що їм на тарілочці піднесуть привабливих, успішних людей, слід пам'ятати таке. Шлюби з громадянами деяких арабських країн, навіть оформлені в консульстві, можуть виявитися недійсними. Жінок, які потрапили туди таким чином в статусі дружин, часто продають для роботи в секс-індустрії. За даними російських правозахисників, існують шлюбні агентства, які вербують наречених у бідні, відсталі місцевості, де жінки вимирають через важку щоденну працю і нужденність. Тож запровадження ліцензій для свах, у тому числі й тих, що працюють у мережі інтернет, є надактуальним.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО
- ДЕВАЛЬВАЦІЯ ПОНЯТТЯ
- ЗЛОВЖИВАННЯ АРЕШТОМ
назад »»»