Пам'ять
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 29, 2014

"ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА", архiв новин за 2011 рiк.

ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА var _gaq = _gaq || []; _gaq.push(['_setAccount', 'UA-6198717-6']); _gaq.push(['_trackPageview']); (function() { var ga = document.createElement('script'); ga.type = 'text/javascript'; ga.async = true; ga.src = ('https:' == document.location.protocol ? 'https://ssl' : 'http://www') + '.google-analytics.com/ga.js'; var s = document.getElementsByTagName('script')[0]; s.parentNode.insertBefore(ga, s); })(); СУСПІЛЬСТВО
«ЧАС ЗЛОДІЇВ, ШАХРАЇВ, ПОЛІТИКАНІВ І ЖЕБРАКІВ» (ОПИТУВАННЯ)
Нинішній час більшість громадян «визначають як час злодіїв, шахраїв» (48%), політиканів (44) і жебраків (40%).

Такі дані багаторічного проекту Інституту соціології НАН України «Моніторинг соціальних змін» оприлюднила на прес-конференції у середу старший науковий співробітник Інституту, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва — Ірина Бекешкіна, повідомляє Укрінформ.
За її словами, з цими оцінками солідарні жителі всіх регіонів України. Вона додала, що лише незначна частина опитаних визначила наш час як час моральних авторитетів (11%), талантів (7,5), професіоналів (7%). Результати опитування засвідчують, що провідну роль у житті українського суспільства відіграють мафія, злочинний світ — 40% опитаних, підприємці, бізнесмени — 37, лідери політичних партій — 31, чиновники — 30%. Порівняно з 1994 роком зменшилося визнання населенням ролі робітників (від 23 до 15%), селян (від 21 до 10%), інтелігенції (від 16 до 10%), керівників державних підприємств (від 16 до 11%) та сільгосппідприємств (від 11 до 5%). Водночас роль підприємців, бізнесменів у свідомості людей зросла від 24 до 37%, лідерів політичних партій — від 24 до 31% та мафії, злочинного світу — від 34 до 40 відсотків.
Якби референдум щодо незалежності України відбувся у квітні 2011-го, населення переважною більшістю (47%) проголосувало б за неї, а проти висловилося б 28% громадян.
І. Бекешкіна додала, що, з іншого боку, якщо порівняти ці дані з отриманими напередодні десятирічного ювілею, кількість тих, хто проголосував би за незалежність, за цей час зменшилася на десять відсотків. Науковець звернула увагу, що вони перейшли не до її противників, число яких за десять років залишилося стабільним на рівні 28%, а до тих, кому байдуже, незалежна Україна чи ні. «Це, звичайно, привід замислитися»,— зауважила І. Бекешкіна.
Вона навела ще один парадоксальний, на її думку, факт: попри те, що 47% громадян України проголосували б за її незалежність, стільки ж, тобто 47%, шкодують за тим, що розпався Радянський Союз. «Щоправда, це не зовсім ті самі люди, але за цим шкодує і значна частина з тих, хто проголосував би за незалежність»,— зазначила науковець.
Ірина Бекешкіна також повідомила: громадяни по-різному сприймають зміни, що відбулися в житті людей за роки незалежності. Якщо у 1994-му 43% населення вважали, що ці зміни були необхідні, хоч і не такою ціною, то зараз таку думку поділяють 25%. Майже третина громадян (23%) переконана, що потреби в таких змінах не було, а 19% із задоволенням повернула б те, що було у доперебудовний період.
Водночас, на думку І. Бекешкіної, істотно поліпшилося суб'єктивне життєвідчуття людей порівняно з 1998 роком: тоді більшість населення (60%) вважало, що «терпіти наше тяжке становище вже неможливо», а у 2011-му 53% громадян вважають, що «жити важко, але можна терпіти». Удвічі — від чотирьох до дев'яти відсотків — збільшилася кількість тих, хто вважає, що «все непогано і можна жити».

[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]

[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
  • ОБІЦЯНКИ-ЦЯЦЯНКИ
  • ПРЕЗИДЕНТ США ОТРИМАВ ПОДАРУНОК
  • УКРАЇНА У ФОКУСІ ЗАРУБІЖНИХ ЗМІ

назад »»»

Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».