Пам'ять
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 29, 2014

"ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА", архiв новин за 2011 рiк.

ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА var _gaq = _gaq || []; _gaq.push(['_setAccount', 'UA-6198717-6']); _gaq.push(['_trackPageview']); (function() { var ga = document.createElement('script'); ga.type = 'text/javascript'; ga.async = true; ga.src = ('https:' == document.location.protocol ? 'https://ssl' : 'http://www') + '.google-analytics.com/ga.js'; var s = document.getElementsByTagName('script')[0]; s.parentNode.insertBefore(ga, s); })(); ПРОБЛЕМА
ЧИ ПОТРІБЕН УКРАЇНІ ВЛАСНИЙ АВТОПРОМ?
Насправді питання звучить дещо риторично. Адже всім зрозуміло, що автомобілебудування — галузь для держави важлива, тим більше, що з нею пов'язані металургійне, хімічне, електротехнічне та інші наукоємні виробництва. Розвиток автомобільної промисловості не лише здатний активізувати економічне життя, а й створити додаткові робочі місця. Це особливо важливо в період «оптимізацій» і «реструктуризацій», що призводить до масових скорочень і невдоволення населення.

Україна нині не має можливості самостійно розробляти і впроваджувати у виробництво сучасні конкурентоспроможні автомобілі. Отже, в країну мають прийти транснаціональні корпорації зі своїми високими технологіями.
Для того щоб іноземний інвестор прийшов, переконаний віце-президент «Укравтопрому» Юхим Хазан, необхідно, щоб виробляти тут автомобілі йому було вигідно. Для цього вітчизняний виробник має бути захищений високими митами для іномарок подібного класу, що ввозяться.
«Коли ми ставимо собі запитання, чому в Україну інвестор не поспішає, а охоче йде у Болгарію, Словаччину, Хорватію або Чехію, слід розуміти, що для нього організація будівельного майданчика в цих країнах коштує втричі дешевше, ніж у нашій. Не кажучи про немайданчикові мережі та інші комунікації. Вже існує протокол Міністерства економічного розвитку, яким передбачено розробити програму розвитку автомобільної промисловості і автомобільного ринку до 2020 року, що передбачає низку заходів, які необхідно вирішити на всіх рівнях, закінчуючи Кабінетом Міністрів. Сьогодні ця робота тільки починається»,— підкреслив Юхим Хазан.
На його переконання, вітчизняне автомобілебудування відбудеться лише тоді, коли в країні буде серйозний авторинок автомобілів власного виробництва. До речі, тільки це може стати запорукою припливу іноземних інвестицій. На підтвердження своїх слів спеціаліст навів статистику: «Хоч у 1998 році в Україні з'явилося СП АвтоЗАЗ-Деу і стався колосальний стрибок — оновилася технологія і підвищився рівень виробництва, проте ніхто більше з іноземних інвесторів не прийшов. Така ситуація тривала аж до 2003 року. Чому? У 2000 році було зареєстровано 38 тисяч нових легкових автомобілів власного виробництва, у 2001-му — 56 тисяч, у 2002-му — вже 107 тисяч. Тільки у 2003 році, коли потреба ринку вітчизняних автомобілів перевищила 100 тисяч, в Україні з'явилися інвестиційні програми Луцького, Львівського автобусного і Кременчуцького автоскладального заводів».
Проаналізувавши досвід країн, які свого часу розвивали власну автомобільну промисловість, можна побачити, що це питання вирішувалося в комплексі. По-перше, потрібна інвестиційна привабливість у частини створення виробничих потужностей, усунення зайвих бюрократичних перешкод. По-друге, високі митні збори (наприклад у Бразилії, де автомобілебудування розвивається найбільш інтенсивно, мито на авто, що ввозяться, становить 35%, у Росії, де працюють багато транснаціональних корпорацій,— 30, у Китаї, коли почалося створення свого автопрому, митний збір становив 100 відсотків). По-третє, виробник має випускати продукцію тільки високої якості.
Отже, інвесторові потрібна реальна впевненість у реалізації своєї продукції на внутрішньому ринку і створення умов подальшого експорту.
Як приклад нерівнозначних митних стосунків Юхим Хазан навів ситуацію з Узбекистаном. Митний збір і акцизний збір на авто, що ввозяться, там такі, що будь-який автомобіль, який прийшов із України, отримує надбавку практично ще на одну ціну. Тобто він стає таким, що не продається. Водночас із Узбекистаном на своєму ринку ми працюємо в режимі вільної торгівлі без мита. В Україну з цієї країни автомобілі завозяться постійно. У 2008 році — 16 тисяч, у поточному році — близько тисячі. Ринок у нас відкритий.
«Дехто з любителів усе критикувати каже, що в Україні погані автомобілі. Я цього сказати не можу. Наприклад, у 2008 році 60% автомобілів, проданих в Україні, були вітчизняного виробництва. Це факт, що говорить сам за себе»,— підкреслив Юхим Хазан.
За п'ять місяців поточного року в країні вироблено 39405 автомобілів. У тому числі легкових — 37150, вантажних — 1156 і автобусів — 1099. Із цієї частини легкових автомобілів, з об'ємом від 1500 до 2200, у першому кварталі на внутрішній ринок надійшло 13,6 тисячі. При цьому імпортовано 23461 автомобіль. Як бачимо, динаміка не на користь українського виробництва.
У чому причина? «Коли у світі настала економічна криза, для захисту вітчизняного автопрому в Україні нічого не було зроблено — виробництво і ринок рухнули, і ми опинилися незахищеними, хоч інші країни, що виробляють автомобілі, навпаки, прямо або непрямо, підтримали свій автопром і внутрішній автомобільний ринок.
За правилами СОТ, якщо в країні спостерігається перевага імпорту над внутрішнім виробництвом в абсолютних або відносних показниках, ця країна має законне право на захисні заходи. У нас співвідношення імпорту і внутрішнього виробництва автомобілів на користь імпорту у 2008 році становило 136%, у 2009-му — 177, у 2010-му — 390, а в першому кварталі цього року — 372%.
У зв'язку із ситуацією, що склалася, асоціація «Укравтопром» підготувала звернення до уряду з проханням переглянути умови для України у світовій організації торгівлі в частині митних зборів на імпортні автомобілі і сподівається, що її голос буде почуто.
також у паперовій версії читайте:
  • СОНЦЕ ПРОСИТЬСЯ В ПАРТНЕРИ...

назад »»»

Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».