ЦЯ ПОВЗУЧА ЖИТЛОВА РЕФОРМА
Якщо закон викликає гостре несприйняття в суспільстві, домогтися його ухвалення можна, розбивши на частини, а розпочинати їх назву слід скромним «Про внесення змін...». Це нехитре, однак ефективне ноу-хау, певно, вирішили застосувати парламентські лобісти Житлового кодексу.
Мета — розвиток конкуренції?
На початку місяця комітет Верховної Ради з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства і регіональної політики передав для розгляду на першому читанні законопроект № 8391 «Про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Мета очевидна: запровадити на цьому прибутковому ринку керуючі компанії. Ця подія пройшла непоміченою, напевно, через те, що збіглася в часі з гучною відставкою віце-прем'єр-міністра — міністра регіонального розвитку та будівництва і ЖКГ Віктора Тихонова і його першого заступника Юрія Хіврича.
Можливо, Житловий кодекс вирішили відкласти надовго, щоб не збурювати громадськість, яка ще не заспокоїлася після ухвалення «найпрогресивнішого» Податкового кодексу. Однак якщо народні обранці підтримають законопроект № 8391 у першому читанні, повзучу житлову реформу, яка в запропонованому вигляді нікому, крім наближених до «пирога» — ринку комунальних послуг — користі не принесе, буде запущено. А найстрашніше — відбудеться наступ на право власності мешканців багатоквартирних будинків, адже їх позбавлять можливості обслуговувати її на свій розсуд.
Автори законопроекту в пояснювальній записці зазначають, що його метою є розвиток конкуренції на ринку послуг, підвищення їхньої якості до світових стандартів і навіть енергозбереження. Проте детальніше ознайомлення із цим нормативно-правовим документом примушує засумніватися в задекларованих намірах. Скажімо, він містить таке положення: власники мають оплачувати комунальні послуги пропорційно відношенню площі житлових чи нежитлових приміщень, які перебувають в їх власності, до загальної площі житлових і нежитлових приміщень такого будинку. А лічильники води, тепла, газу навіщо? Оце так світові стандарти! Енергозбереження ж у такому випадку, як кажуть, відпочиває.
Як лобісти збираються проштовхнути на ринок комунальних послуг керуючі компанії? Двоходовою комбінацією. Спочатку примусово мають бути створені ОСББ. Потім через них управління будинками буде передано згаданим компаніям.
Щоб узаконити процес, управління в законопроекті № 8391 називають послугою з управління будинком, а ОСББ жодних послуг надавати не може. Адже згідно із Законом «Про ОСББ» воно не є суб'єктом господарювання, тобто як колективний абонент може тільки замовляти їх. Надаватиме ж послуги керуюча компанія. Чим вона відрізняється від нинішнього ЖЕКу? Який сенс здіймати галас навколо житлової реформи, ламати списи в полум'яних дискусіях, коли, крім вивіски, нічого не зміниться? Відповідь на ці запитання лишається за кадром.
Щоб закамуфлювати суть, запропоновано слово «управитель» замінити словами «виконавець послуги з управління будинком» (ст. 25 «Права та обов'язки виконавця послуги з управління будинком»). Ніде правди діти, обов'язки виконавця виписано більш ніж детально, але про відповідальність за його послуги — ні слова.
Насторожує теза висновку Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради до законопроекту: слід деталізувати, що вважати багатоквартирним будинком, чи не підпадає під це визначення двоквартирний, зауважує голова «Центру правозахисту» Володимир Остафійчук. Для нашої країни, де таких — велика частка, це особливо актуально. Живуть там переважно батьки і діти або брати чи сестри, горя не знають, із замовленням «послуг з обслуговування» своєї хати справляються. Чи не станеться так, що їх примусово ощасливлять «виконавцем»?
Про заочне голосування
Згаданий законопроект фахівці називають Житловим кодексом у мініатюрі. На знак протесту проти ухвалення цього документа відомий український юрист Тетяна Монтян оголосила шеститижневе голодування. Найбільшу небезпеку, на її думку, становить саме його положення про керуючі компанії. Вона прогнозує, що вони поділять між собою багатоквартирні будинки, а право обслуговувати їх за певний «відкат» надаватимуть тим, хто займається цим тепер. Тобто ЖЕКам.
Цілком логічно, що керуючі компанії встановлюватимуть тарифи на свій розсуд. Наївно було б вважати, що вони будуть нижчі за нинішні чи економічно обґрунтовані. А тих, кому вони виявляться не по кишені, виселятимуть на законних підставах.
Установленню «нового порядку» сприятиме виписана в законі процедура заочного голосування власників квартир. Наводимо п.10 зі ст. 23 («Права та обов'язки власника») дослівно: «Порядок проведення загальних зборів власників житлових та нежитлових приміщень будинку, а також прийняття рішень загальними зборами шляхом проведення заочного голосування визначається Кабінетом Міністрів України». На цьому фоні громадські слухання, які провів один столичний ЖЕК за участю аж... однієї особи, про що й сповістив ксерокопіями протоколу, розклеєними в будинках, які він обслуговує, виглядає апофеозом відкритості й прозорості.
«Хоч як читав законопроект, а так і не зрозумів, чому «виконавець послуг з управління будинком» надаватиме якісніші послуги, ніж це робиться нині, ефективніше управлятиме житловим фондом»,— зауважує керівник фундації «Моє житло» Максим Завірюха. Заперечити йому важко. Особливо з огляду на ст. 24, у якій вказано: «Проведення конкурсу не є обов'язковим при визначенні органами місцевого самоврядування в якості виконавця послуг з управління будинком особи, власником якої є відповідна територіальна громада». Як це зрозуміти в контексті задекларованого підвищення конкурентності в цій сфері?
Повернімося ще раз до пояснювальної записки: «Необхідність розгляду та прийняття запропонованого законопроекту обумовлена також перенесенням до вересня поточного року профільним комітетом Верховної Ради внесення до розгляду в другому читанні проекту Житлового кодексу. Даний законопроект сприятиме реалізації основних положень щодо визначення способу управління будинком та надання житлово-комунальних послуг, закладених у проекті кодексу», стверджують автори.
Навіщо так поспішати, адже вересень — не за горами? Втім, якщо парламентарі таки підтримають законопроект № 8391, відбудеться профанація ще однієї ідеї — реформи житлово-комунального господарства. А борг держави перед ним не оцінити, адже вона десятиріччями ігнорувала свої обов'язки.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАКОН ПРО АМНІСТІЮ
- ЧИ ПОТРІБНА НАМ РЕЄСТРАЦІЯ?
- ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО
назад »»»