Пам'ять
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 29, 2014

"ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА", архiв новин за 2011 рiк.

ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА var _gaq = _gaq || []; _gaq.push(['_setAccount', 'UA-6198717-6']); _gaq.push(['_trackPageview']); (function() { var ga = document.createElement('script'); ga.type = 'text/javascript'; ga.async = true; ga.src = ('https:' == document.location.protocol ? 'https://ssl' : 'http://www') + '.google-analytics.com/ga.js'; var s = document.getElementsByTagName('script')[0]; s.parentNode.insertBefore(ga, s); })(); ЕКОЛОГІЯ
СТЕЖКАМИ УЖАНСЬКОГО НПП
Уперше термін «екотуризм» був запропонований у 1987 р. мексиканцем Гектором Цебаллосом і трактувався ним як «мандрівка до більш-менш спокійних або незабруднених природних областей з метою вивчення, споглядання та задоволення пейзажем, його дикими рослинами і тваринами, як і будь-якими існуючими культурними проявами».

Із численних визначень екотуризму автор цього тексту поділяє думку Крега Ліднберга: екотуризм — це стійкий природно орієнтований туризм і рекреація. Водночас не погоджуємося з положенням про рекреацію як складову екотуризму. До поняття «стійкість» екотуризму, крім позитивного балансу екологічних, соціокультурних і економічних складників нинішнього життя, входить «комфортний» вплив відвідувачів один на одного.
За нашим визначенням, екотуризм охоплює усі види стійкого природно орієнтованого туризму. Це, зокрема, збереження природного довкілля (заповідних ландшафтів), формування інтелектуально-гуманістичного світобачення, налагодження гуманних стосунків із місцевим населенням та органами самоврядування, поліпшення фінансово-економічного благополуччя регіонів.
Що ми вкладаємо у зміст терміну «екотурист»?
У спрощеному варіанті назвемо те, що відрізняє екотуриста від звичайного мандрівника: розумна, добра, енергійна людина, яка дотримується суворих правил поведінки у природному ландшафті, значно жорсткіших, ніж на звичайних туристичних маршрутах.
Зазначені цілі екотуризму найефективніще і повно реалізуються на рекреаційних територіях національних природних і регіональних ландшафтних парків.

Від слова «уж»
Ужанський національний природний парк (НПП) створено 1999 року в Закарпатській області на території Великоберезнянського району. Він розташований у гірському масиві Східних Карпат на право- та лівобережній частині верхів'я річки Уж. Загальна площа парку — 39159 га. Територія має видовжену форму завдовжки 45 км і завширшки 3–18 км. Найбільшими його вершинами є г. Кременець (1214 м), г. Черемха (1133 м), г. Канчова (1111 м) та ін.
Свою історію цей природоохоронний об'єкт починає ще від часів Австро-Угорщини, коли 1912-го тут було організовано один із перших у Карпатах резерват «Стужиця». Резерват був основою для створення однойменних заповідних об'єктів — ландшафтного заказника і регіонального ландшафтного парку.
Ужанський НПП — невід'ємна частина єдиного у світі тристороннього польсько-словацько-українського Міжнародного біосферного резервату «Східні Карпати», що підтверджено сертифікатом МАБ ЮНЕСКО. До цього резервату входять Надсянський регіональний ландшафтний парк (Львівська область), народовий парк «Полоніни» (Словаччина) та Бещадський народовий і два ландшафтні (Ціснянсько-Ветлінський і Долина Сяну) парки Польщі.
Ще на початку ХХ ст. територія сучасного парку була приваблива для мандрівників і природолюбів. Територією Закарпатської області було прокладено мережу туристичних маршрутів.
У наймальовничіших і цікавих для мандрівників місцях були спеціальні притулки, де туристи могли переночувати, одержати необхідну інформацію. Існувало понад 20 маршрутів, які пролягали територією Великоберезнянського району і продовжувалися за його межами.
За радянської влади було зроблено чимало для розвитку туризму. На території Великоберезнянського району створено кілька маршрутів всесоюзного значення, збудовано шість баз відпочинку, санаторій. Після розпаду СРСР налагоджені зв'язки зруйновано, туристична справа занепала. Тепер потрібний новий підхід до туристичної галузі з урахуванням ринкових відносин і зрослих вимог до сервісу.
Для цього існує достатній рекреаційний потенціал. Населені пункти розташовані у мальовничих гірських долинах, сполучені залізничними і шосейними дорогами, тому легкодоступні. Вони віддалені від промислових підприємств, тож там чисте повітря і вода. В агротехніці не використовують хімічні засоби — продукти харчування екологічно чисті. На території Ужанського НПП є мінеральні джерела на зразок «Нафтуся», «Нарзан», «Єсентуки», зокрема в ур. Княгинянський потік (с. Сіль), ур. Солотвинка та ур. Березниковатий (с. Кострино), ур. Підзвонний (с. Стужиця), у межах с. Ужок.
Екотуристи можуть скористатися послугами пішого туризму, а в зимовий період відвідати гірськолижні бази «Щербин» і «Красія» з підйомниками. Гірськолижний комплекс Львівської залізниці «Красія» розташовано на схилах гори Красива, або Красія заввишки 1036 м зі сторони с. Вишка. Тут знаходяться три бугельні витяги різної довжини і крісельний завдовжки 2200 м, якими можна дістатися до вершини гори. З неї відкриваються неповторні мальовничі краєвиди на правобережну (річки Уж) частину парку, а також на польські Бескиди.
У селах працюють ресторани і кав'ярні. Ночівлю з харчуванням пропонують готелі «Красія» та «Дубовий Гай» у селі Кострино, готель «Олімпія» та пансіонат «Урочище» в селі Вишка. Не залишитесь ночувати на вулиці й у Великому Березному.
На території Ужанського НПП збереглися високопродуктивні яворові бучини, буково-ялицеві ліси та праліси (Стужицький масив). Останні (разом із пралісами Карпатського біосферного заповідника та Словаччини) як номінація «Праліси Карпат» внесено до Списку природної і культурної спадщини ЮНЕСКО.
Багатий тваринний світ національного парку — тут мешкають ведмідь, вовк, рись тощо, понад десять видів «червонокнижних» птахів.

Перлини навколо нас
Що найбільше вражає від перебування в Ужанському НПП?
Відвідини найпривабливіших об'єктів, зокрема Ужоцького перевалу. Не менше захоплює підйом на одну з оглядових вершин парку: гір Явірник, Красія, Голаня, Черемха, Плішка. Однак особливо дивовижна зустріч із найстарішим деревом України — дідом-дубом... Це дерево росте у с. Стужиця Великоберезнянського району. Треба шестеро-семеро осіб, щоб його обійняти. Як не як — 9,1 м по окружності, 30 м висоти і 75 кубометрів деревини!
На території Ужанського НПП що не село, то старовинна церква (XVII–ХVIII ст.) історичної та архітектурної цінності. Їх обминула немилостива доля сакральних пам'яток на східних територіях за радянських часів (Закарпаття до 1945 р. не входило до складу Союзу). Та й далеко від адміністративних центрів. Вони — типові пам'ятки дерев'яної архітектури бойківської школи, вражають своєю красою. Скажімо, церкву Покрови Пресвятої Богородиці у с. Кострино, на думку деяких дослідників, було збудовано у Сянках на Львівщині у 1645 р. як класичну бойківську — тризубу, триверху споруду з домінуючим центральним верхом. До с. Кострино її перевезли у 1703-му. Таких унікальних пам'яток минулого тут чимало.

Де сходяться кордони
Потуги Ужанського НПП до туристично-рекреаційного розвитку започатковано на території колишнього регіонального ландшафтного парку «Стужиця». У 1997–1998 роках національний парк спільно з експертами Ради Європи розробив пілотний проект розвитку сталого екотуризму, враховуючи співпрацю в межах міжнародного біосферного заповідника «Східні Карпати». Експертна комісія дала високу оцінку рекреаційно-туристичному потенціалові регіону.
У національному парку обладнано малими архітектурними формами місця відпочинку в урочищах Горбок і Пасіки (Пороги) Костринського природоохоронного науково-дослідного відділення (ПОНДВ), а також облаштовано піші науково-пізнавальні екотуристичні маршрути (еколого-освітні стежки).
На території парку створено 17 таких маршрутів загальною протяжністю понад 140 км. Вони пролягають мальовничими місцями і ведуть до цікавих об'єктів. Так, екотуристичний маршрут «Чорні млаки» (протяжність 14 км) розпочинається від села Княгиня, розташованого в гірській долині за 15 км від Великого Березного.
Маршрут пролягає на північ до гірського хребта Стінка (урочище Чорні млаки). Гірськими масивами проходить над селом Домашин, сходить до турбази «Дубовий Гай». Уздовж маршруту зустрічається багато видів рослин, зокрема жовтозілля лучне, косарики черепитчасті, душиця, або материнка звичайна, чемериця біла. Чарівної осінньої пори милує око пізньоцвіт осінній.
В урочищі Чорні млаки 9 червня 1866 року було зафіксовано падіння найбільшого в Європі метеориту. Його уламки знаходили по всій околиці села Княгиня, але найбільший камінь вагою 279,766 кг знайдено селянином Василем Крив'яником саме у Чорних млаках. Уламки метеориту зберігаються у 104 музеях світу (Краків, Відень, Москва). Біля села Княгиня є також карстові печери.
В урочищі Дубина зростає сторічний масив дубів черешкового та скельного. На маршруті можна зустріти саламандру плямисту, прудку ящірку, гадюку звичайну, або віперу та ін. Побачите також сліди лисиці, кабана, козулі, оленя європейського, а коли пощастить — їх самих.
Еколого-освітня стежка «Кременець» пролягає територією, де ще збереглися ділянки букових пралісів (віднесених разом із пралісами Карпатського біосферного заповідника як номінація природної спадщини до списку ЮНЕСКО). Стежка веде до вершини гори Кременець. Тут можна побачити на верхній межі лісу унікальне букове криволісся, яке зустрічається тільки у Східних Бескидах. Це — низькорослі буки з опущеними до землі й фантастично покрученими та скривленими у різні сторони гілками. На схилах гори живе «володар карпатських лісів» ведмідь бурий.
Із гори Кременець відкривається краєвид не тільки на територію національного парку, а й на словацьку та польські заповідні території, які утворюють МБР «Східні Карпати». Рухаючись хребтом на захід, виходимо на місце, де сходяться кордони трьох країн. Тут установлено пам'ятну стелу.
Еколого-освітня стежка «с. Ставне — г. Черемха» протяжністю 7 км починається від рекреаційного пункту неподалік мосту через річку Уж за селом Ставне. Стежка підіймається вгору по схилу, вкритому лісом із бука, явора, клена, а також ялиці білої, смереки.
Пройшовши більшу половину маршруту, виходимо на мальовничу луку в урочищі Багно. На тутешніх луках зростає багато рідкісних видів рослин. Зустрічаються ділянки, густо вкриті чорницею. Проходимо урочище Анталова і лісом підіймаємося на вершину гори Черемха.
Гора Черемха має історичне та ботанічне значення. Під час Першої світової війни на ній проходили важкі бої між російськими та австро-угорськими військами. Росіяни під командуванням генерала Брусилова внаслідок стрімкого наступу заволоділи цією висотою і тримали оборону близько шести місяців. Із гори можна спуститися в село Загорб або повернутися до урочища Багно і зійти в село Лубня.

Подорожньому на замітку
Еколого-освітня стежка «До витоку річки Уж» розпочинається на Ужоцькому перевалі, пролягає схилом вододільного хребта, через буковий ліс і луки, з яких відкриваються мальовничі краєвиди на вершини гір Стожок, Пікуй, Кінчик Буковський. Зі стежки також можна побачити панораму польських гір Бещад. Стежка виходить до витоку річки Уж — невеликої поляни на висоті 1000 м.
Загальний перелік еколого-освітніх стежок на території Ужанського НПП та їхню протяжність наводимо окремо: с. Княгиня — ур. Чорні млаки — турбаза «Дубовий Гай» (14 км); с. Кострино — г. Явірник — с. Руський Мочар (8 км); турбаза «Дубовий Гай» — г. Голаня — с. Кострино (8 км); с. Жорнава — ур. Парашинський — с. Жорнава (8 км); с. Жорнава — ур. Підзвонний — с. Стужиця (5 км); с. Жорнава — г. Голаня — с. Кострино (4 км); c. Вишка — г. Красія — c. Вишка (7 км); с. Стужиця — г. Кременець — с. Стужиця (18 км); с. Стужиця — ур. Чорні млаки — с. Стужиця (10 км); с. Ставне — ур. Багно — г. Черемха — с. Лубня (12 км); с. Лубня — г. Вежа — с. Лубня (8 км); с. Лубня — г. Черемха — г. Менчул — с. Лубня (10 км); с. Верховина Бистра — г. Плішка — с. Лубня (11 км); Ужоцький перевал — г. Розсипанець — с. Верховина Бистра (21 км); ст. Щербин — Ужоцький перевал (7 км); Ужоцький перевал — витік р. Сян — Ужоцький перевал (2 км); Ужоцький перевал — витік р. Уж — с. Ужок (9 км).
На перспективу планується створення транскордонних пішохідних маршрутів, які пролягатимуть територіями Польщі, Словаччини та України в межах міжнародного біосферного резервату «Східні Карпати». Для цього потрібно вирішити питання про створення піших пропускних пунктів на кордоні.
Спільно з колегами зі Словаччини та Польщі фахівці Ужанського НПП розробили міжнародний велосипедний маршрут R 61 «Зелений велосипед». Це велике кільце місцями «походеньок бравого бійця Швейка», що пролягає територією МБР «Східні Карпати». Відвідавши цей маршрут, екотуристи побачать цікаві природні та історико-культурні об'єкти на території трьох країн.
P.S. Одним із концептуальних положень екотуризму є розуміння й сприйняття місцевої моралі, звичок і традицій тутешнього населення. Тому екотурист в Ужанському НПП буде обов'язково знайомитися з побутом людей, скуштує місцеві страви — бограч, печену картоплю і не відмовиться від кухля вина.

Володимир ГЕТЬМАН
також у паперовій версії читайте:

назад »»»

Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».