ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛІЗОВАНОГО СВІТУ
Сучасний світ надто мінливий і непередбачуваний, а нині ще й глобалізований. Події в Лівії та Японії — наочний тому приклад. Унаслідок масштабного стихійного лиха в Країні Вранішнього Сонця сталася техногенна катастрофа на АЕС. Землетрус і цунамі забрали тисячі людських життів, нанесли мільярдні збитки економіці (за оцінками експертів Світового банку, вони становлять 235 млрд дол., або 4% ВВП), зруйнували інфраструктуру, зупинили виробництво.
Оскільки Японія посідає другу-третю позиції у світі за потужністю економіки і розмірами ВВП, можна бути певним, що вона впорається з проблемами, що випали на її долю. Проте процес відновлення острівної держави може суттєво вплинути на світові економічні процеси, прогнозують експерти, в тому числі зачепити розвиток української економіки, що намагається відновитися після кризи.
Більшість експертів сходиться на думці, що якщо не станеться ще якогось стихійного чи техногенного погіршення ситуації, Японія стрімко поверне втрачені позиції. Масштабного падіння її економіки не буде. У країни трильйон доларів золотовалютних резервів, тож Центробанк має ресурси для врегулювання економічної ситуації. Експерти Світового банку не поділяють такого оптимізму. Вони зазначають, що Японії може знадобитися до п'яти років, аби відновитися після наслідків землетрусу і цунамі. Зростання її економіки цьогоріч може скоротитися на 0,5 відсотка.
Нині Японію значною мірою вибито зі світової економічної гри. Руйнування економічних секторів сягнуло 20% ВВП. Техногенна катастрофа в Японії — удар по світовій економіці, вона найближчим часом підштовхне світову фінансову кризу, констатують деякі аналітики. Враховуючи, що лихо зачепило АЕС, у Японії зменшиться виробництво атомної енергії, що забезпечувала майже п'яту частину електроенергії в країні. Збільшиться виробництво енергії альтернативними мирному атому станціями, зокрема тепловими.
Тож у Японії зросте попит на енергоресурси, які використовують ті станції. Ситуацію підігріє перегляд енергетичних програм країнами ЄС. Це може призвести до підвищення цін на нафту, газ, вугілля. А також стане відчутним ударом по провідних галузях нашої економіки — металургійній та хімічній, які разом із АПК приносять до бюджету найбільшу частку експортних грошей. Тому очевидно, що час і ситуація ставлять перед нашим урядом нові антикризові завдання.
На південному сході Японії, де землетрус та цунамі накоїли найбільше лиха, розташовано багато металургійних підприємств, виробників автозапчастин і електроніки, що постачається до різних країн світу. Найбільші міжнародні компанії, які випускають авто та електронні вироби, заявили про можливі збої у виробництві. «Дженерал Моторс» повідомила про очікувані проблеми через затримки у постачанні запчастин із Японії, оголосила, що наполовину зменшить виробництво на заводі у штаті Луїзіана.
Шведська «Вольво» заявила, що японських запчастин вистачить ненадовго. Якщо нормальні поставки не відновляться найближчим часом, виробництво автівок постраждає. Німецький концерн «Фольксваген» — другий у світі виробник автомобілів — оголосив про можливу нестачу автокомплектуючих у середньостроковій перспективі.
Про те, що через землетрус перервався ланцюг поставок, заявили найбільші виробники електроніки. Фахівці передбачають, що компанії «Епл» може не вистачити деталей для її нових розробок. Шведська «Соні-Еріксон» визнала, що така ж проблема може бути з її мобілками. Японська «Соні» сповістила про евакуацію шести своїх заводів, що виготовляють електронні комплектуючі. З браком запчастин можуть зіткнутися підприємства, продукція яких має рідкокристалічні дисплеї.
Китай стурбований подальшим розвитком деяких галузей своєї економіки, чиє виробництво міцно пов'язане з японським імпортом. Японія — головне джерело імпорту для Піднебесної, це насамперед високотехнологічні комплектуючі, які використовують у китайській електроніці та автовиробництві. З японських компонентів у Китаї збирають кінцеву продукцію, яку постачають по всьому світу. Деякі виробництва уже зіткнулися із затримкою у поставках. У Китаї стривожені, що короткотерміновий вплив на економіку може бути серйозним через міцні зв'язки між двома країнами.
Наслідки землетрусу в Японії може відчути і український ринок. Японські автомашини активно завозять до України. Ще є кількамісячний запас. Одначе проблеми виникнуть, якщо заводи в Японії запрацюють нескоро. Корпорація «Мазда» — один із найконсервативніших виробників, більшість автівок і запчастин до них виробляють в Японії. А «Цудзукі» — 50 на 50 випускають на японських і угорських заводах. За песимістичним сценарієм, улітку можуть виникнути перебої з пропозиціями японських автівок. За оцінками нашого уряду, платоспроможність українців зростає. Ознакою цього є збільшення продажу авто, зокрема, у лютому українці купили їх удвічі більше, ніж у січні.
Виграємо чи програємо?
Експерти заспокоюють: падіння виробництва в Японії не зруйнує світову економіку і не занурить її у глибоку рецесію. Проте в черговий раз нагадують інвесторам, що для ведення бізнесу немає безпечних місць у світі. Японію знають як серйозного інвестора, торік вона вклала 130 млрд дол. по всьому світі. Україна та держави СНД змогли отримати лише 650 млн. Японія не входить до десятки провідних інвесторів у нашу економіку, тому значного відпливу її капіталу для відновлення своєї потуги не варто очікувати. Японію треба викреслити з числа інвесторів, які могли б надавати грошові ресурси для України. Вона не зможе брати участь в інвестуванні важливих для нас проектів.
Країна Вранішнього Сонця — другий виробник сталі після Китаю. Наразі вона змушена переорієнтувати значну частину продукції на внутрішній ринок і навіть вдатися до імпорту металу, передусім із Піднебесної. Якщо Китай продаватиме більше металу в Японію, то зменшить постачання до інших держав. Тож Україна, яка входить до десятки найбільших виробників сталі, може розраховувати на те, що Китай скоротить поставки металу на ринки, які вимагають значних транспортних витрат. А це наші класичні ринки — країни Північної Африки та Близького Сходу. Тому вітчизняні виробники зможуть наростити туди експорт.
Падіння економіки в Японії навряд чи зачепить Україну, запевняють аналітики. Хоч можливе певне коригування діяльності її будівельних компаній, якщо вони планували брати участь у спорудженні об'єктів у нас. Це не фатально для нашої економіки. Попит на будівельні матеріали в Японії збільшуватиметься. Проте країна не буде хорошим місцем для збуту української продукції. Далеко її везти. Напевно, туди завозитимуть будматеріали з Росії, Китаю та інших найближчих держав.
Можливо, попит на нафту знизить її ціни, але на короткий термін, зазначають аналітики. До речі, в Японії не працюють нафтопереробні заводи. Але середньострокові перспективи — зростання нафтових цін. Імовірно, що чимало японських компаній захоче розмістити виробництва за межами своєї країни. Така економічна експансія стане надійним способом зміцнення японського впливу на азійські країни. Непогано було б домовитися про перенесення частини японських виробництв в Україну. Це сприяло б швидшому відновленню нашої економіки, яка торік зросла на 4,2% після падіння у 2009-му на 15,6%. На цей рік планується зростання валового внутрішнього продукту на 4%. Аби уряд міг ефективно боротися з бідністю (зараз на одного українця припадає 3030 дол. ВВП, у Польщі — 38 тис. дол., а ВВП утричі більший за наш), наша економіка має щороку зростати на п'ять відсотків.
Є що ділити
І все ж уряд планує внести зміни до держбюджету за підсумками першого кварталу, а не першого півріччя і збільшити видаткову частину на 5 млрд грн. Дані свідчать про те, що доходи бюджету будуть вищі, ніж планували. Аби розподіляти гроші, не треба чекати завершення першого півріччя. Експерти радять урядовцям детальніше придивитися до динаміки економіки і особливостей її розвитку. Після цього подумати над тим, як краще витратити додаткові кошти.
У перші два місяці 2011-го спостерігалося значне (+44%) збільшення надходжень до бюджету порівняно з попереднім роком. Причому до загального фонду надійшло у 1,5 раза більше коштів, ніж торік. Це позитивна ознака того, що в країні спостерігається активізація економічної діяльності після глибокої фінансово-економічної кризи, збільшуються господарські обороти, підвищується прибутковість бізнесу. Як зазначають експерти, вважати це сталою тенденцією — поки не час. Адже два місяці ніколи не були показові для визначення ефективності бюджетного процесу та економіки загалом. Особливо, якщо враховувати, що перші два місяці 2010 р. були останні в діяльності попереднього уряду і стосуються періоду економічної депресії.
Наразі можна очікувати певного збільшення надходжень до бюджету, через те що зросли оптові й роздрібні ціни. Надалі через подальше зростання собівартості продукції, збільшення цін на бензин, підвищення комунальних тарифів, цін на електроенергію та газ можна говорити про поступове розмивання цього тимчасового прибутку. Доведеться шукати більш сталі й цивілізовані способи отримання доходів компаніями.
Аналітики враховують, що збільшення надходжень до бюджету пов'язане і з тим, що частина компаній, які мають тіньові обороти, у зв'язку зі вступом у дію Податкового кодексу воліють вивести їх частину з «тіні». Побоюються, що будуть застосовуватися більш жорсткі методи контролю. Якщо це так, то цей додатковий детінізаційний важіль додаткових надходжень теж тимчасовий. Аби коректно оцінити вірогідність наповнення бюджету цього року і певну позитивну динаміку економіки, треба мати дані за три-чотири місяці.
Про перевиконання цьогорічних бюджетних планів експерти говорили торік. Однак уряд використав песимістичний сценарій, заклавши незначне збільшення бюджетних надходжень. Експерти ж прогнозували імовірність ситуації, коли через динаміку відновлення економіки можуть бути отримані додаткові надходження до бюджету. Через це вони сходяться на тому, що мають бути закладені механізми, які дозволяють коригувати додаткову частину бюджету відповідно до збільшення фактичних надходжень до державної скарбниці. Якщо така тенденція триватиме (буде стійке перевищення додаткових надходжень над плановими за три місяці), говорять про формування додаткових ресурсів, які можна спрямовувати на збільшення видатків розвитку, фінансування інвестиційних проектів, насамперед інфраструктурних, на дострокове погашення частини зовнішнього боргу, що є серйозним тягарем для країни, на додаткові компенсації у соціальній сфері через активізацію інфляційних процесів.
Експерти нагадують, що нинішній рік важливий для бюджету, на нього припадає пік обслуговування державних запозичень. Тому додаткові надходження будуть «проїдатися» саме цією складовою бюджетних видатків.
Ненаситні нардепи
Усе дорожче обходиться державній кишені утримання депутатів. Українці мають привід замислитися над тим, скільки обранців їм потрібно. Нещодавно парламент продовжив собі забезпечене життя до жовтня 2012-го, на 70 млн збільшив витрати на своє утримання, довівши загальний кошторис майже до мільярда. Виборці, затягуючи паски після зростання тарифів на житлово-комунальні послуги, цін на бензин і харчі, дивуються, що так ускладнило депутатську працю. Про кого їхні обранці потурбувалися так, як про себе.
Голосова недостатність панує в державному організмі. Це хвороба законодавчого органу. Він лінивий, а ефективний лише тоді, коли треба наростити власний жирок. Не знайшлося достатньо голосів для рішення про скасування депутатської недоторканності, обов'язкового особистого голосування. Натомість з першого разу нардепи виділили 980 млн на своє утримання. Позаминулого року видатки сягали 300 млн. Торік після ста днів правління нової влади Верховна Рада збільшила свій кошторис на 115 млн, причому у режимі цілковитої секретності. Говорити на цю тему нардепи не хочуть. Вони залюбки коментують будь-що, але не нарощування власного жиру. Мовляв, не вивчали те питання, не голосували за нього. Взагалі в країні інфляція, жити в столиці важко, грошей не вистачає. Пожили б вони на 750 грн пенсії!
Рік тому Голова Верховної Ради намагався протягнути кошторис парламенту, як кота в мішку. Та опозиціонери таємницю оприлюднили. Після цього на парламентському сайті з'явилося п'ять сторінок із незрозумілими канцеляризмами, що стосувалися закупівлі товарів, поточних трансферів. Проте стало очевидним, що 2010-го нардепи зібралися «з'їсти» понад 875 млн грн, існування парламенту обійшлося на 115 млн дорожче. За депутатською логікою — це ознака затягування пасків.
Дехто зауважує, що дешеві політики дорого обходяться державі. Насправді не такі вони й дешеві. Зараз річний бюджет Верховної Ради у кілька разів перевищує державні програми, уп'ятеро — виділене на молодіжне житлове кредитування. У дев'ять разів суттєвіший за витрати на охорону культурної спадщини, у 15 — за вкладення у модернізацію шкільної освіти та у 40 разів перевищує суму на програму забезпечення молоді першим робочим місцем. У статті «Будівництво та придбання житла» передбачається у п'ять разів більше грошей, ніж торік — понад 20 млн грн. Кажуть, велика черга на квартири.
Кожний депутат отримує, крім 14 тис. зарплати, чимало інших доплат — за знання іноземної мови, учений ступінь та особливі умови праці, за посади у комітетах, роботу в комісіях тощо. На оздоровлення виділяють матеріальну допомогу — дві зарплатні без податків (більш ніж 35 тис.). Плюс 209 тис. на приховані витрати, пов'язані з виконанням повноважень, плюс 216 тис. на утримання помічників, плюс 27 тис. на проїзд. Утім, нардепи воліють говорити хіба що про зарплату 14 тис. грн. Запевняють, що не знають, кому, на що і скільки йде грошей. Проте не відмовляються від запропонованого.
Владна коаліція майже у повному складі проголосувала за цьогорічний кошторис. Там мільйони народних грошей на утримання автобази, санаторно-курортного комплексу, їдалень та навіть окремої зали в аеропортах. Де совість — запитувати пізно. Так само риторичне запитання: чи може бути ефективним підприємство, де працівники самі призначають собі зарплату? До того ж їх ніхто не контролює.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- УСМІХНІТЬСЯ!
назад »»»