БАЛАНСУЮЧИ МІЖ ТРЬОМА ЗАКОНАМИ
Наближення національної фінансової системи до міжнародних правових стандартів прозорості — таким є одне із завдань Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом». Застосування його протягом кількох місяців, які минули з моменту набуття чинності цим нормативним документом, дає підстави для аналізу.
Підозрілі угоди
Згідно з оцінкою МВФ масштаби відмивання брудних коштів сягають 2–5% світового ВВП. Часто такі операції здійснюються завдяки різниці в законодавстві окремих країн. Способи легалізації незаконних капіталів постійно оновлюються.
Коли йдеться про відмивання коштів, мають на увазі доходи, отримані від торгівлі наркотиками, контрафактною продукцією, людьми, підробленими ліками, проституції, експорту небезпечних для довкілля відходів, нелегальної міграції. Щорічно з цих джерел ділки чорного бізнесу отримують 600–1110 млн доларів.
Щоб картина була повною, до цього слід додати незаконну торгівлю зброєю і корупцію, а також розкрадання державних фінансів. Переведення брудних коштів або майна, набутого злочинним шляхом з тіньової економіки в офіційний оборот в умовах глобалізації має транснаціональний характер.
Капітали легалізують там, де немає належного контролю за їхнім переміщенням. Для боротьби із цим злом особливе значення має запровадження єдиного підходу. Виробленням загальних принципів у цій сфері опікується багато міжурядових організацій, найвідомішою з яких є FATF — Financial Action Task Force of Money Laundering. Вона розробляє світові правила боротьби з цим лихом. Певним чином під її тиском і був ухвалений згаданий закон.
У цьому нормативному акті, що набрав чинності 21 серпня нинішнього року, розширено коло тих, хто має здійснювати внутрішній фінансовий моніторинг: до переліку цих осіб включено адвокатів і нотаріусів, що викликало неабияку тривогу адвокатів, які побачили в ньому загрозу підвалинам своєї діяльності. Йдеться про адвокатську таємницю, що охороняється законодавством. Професійна таємниця існує і в нотаріусів.
Як знайти баланс між відповідними нормами законів «Про адвокатуру», «Про нотаріат» та вимогами нового закону щодо боротьби з відмиванням коштів? Адже згідно з його вимогами представники згаданих професій інформують Державний комітет з фінансового моніторингу про операції на суму, що перевищують 400 тис. грн. Це питання розглядали під час всеукраїнського Тижня права.
Як зазначив заступник директора Департаменту взаємодії та координації системи фінансового моніторингу Держфінмоніторингу Ярослав Коржевський, ідеться про те, що інформувати цей орган слід за умови, якщо угода, котру адвокат чи нотаріус готує та супроводжує, викликає підозру.
Підстави для цього (їх три) чітко окреслені в законі. По-перше, заплутаний або незвичний характер фінансової операції чи сукупності пов'язаних між собою операцій, які не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети. Відтак це — суб'єктивна категорія, котру нотаріус має визначити на власний розсуд.
По-друге, якщо фінансова операція не відповідає характеру та змісту діяльності клієнта. Наприклад, якщо суб'єкт торгує деревиною, а здійснює мільйонні платежі, то звідки в нього такі кошти?
По-третє, неодноразове проведення фіноперацій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх є уникнення обов'язкового фінмоніторингу (зокрема дві чи більше операції, які клієнт проводить протягом одного робочого дня з однією особою за умови, що їхня загальна сума перевищує 400 тис. грн).
«Я довіряю
всім клієнтам»
У всіх цих випадках головною є думка юриста — він сам визначає, є підстави для інформування чи ні (до слова, цей принцип характерний для правової системи США, зазначали присутні). Щоб подати інформацію — отримати таке право, необхідно зареєструватися. Держфінмоніторинг анонімок не приймає, наголошує Ярослав Коржевський, хоча їх туди шлють чимало, навіть пропонують як докази відео- та аудіозаписи.
Як працюють адвокати і нотаріуси в нових реаліях? Дехто відповідає так: я довіряю всім своїм клієнтам, тож підстав для інформування Дерфінмоніторингу не маю.
Є й інша крайність: деякі нотаріуси бездумно повідомляють про всі операції на суму понад 400 тис. грн, не завдаючи собі клопоту оцінити ситуацію, визначити, чи є підозрілою та чи інша угода з купівлі-продажу нерухомості.
Чи раді в центрі фінансової розвідки (саме таким органом є Держфінмоніторинг) такому невідфільтрованому потоку, то вже інше питання.
Полегшити завдання згаданим категоріям фахівців покликаний перелік осіб, які пов'язані з терористичною діяльністю або щодо яких застосовано міжнародні санкції. Оновлений на початку грудня «чорний» список розміщено на офіційному сайті Держфінмоніторингу. До останньої його редакції входить 1098 осіб, переважно громадян Афганістану та деяких країн Африки, хоча в ньому є й кілька українців. Сформовано його за інформацією СБУ та МЗС. Список є публічним, тому вірогідність зіштовхнутися з ким-небудь із нього дорівнює нулю. Такі персони зазвичай діють через підставних осіб.
Важливим питанням для адвокатів і нотаріусів залишається таке: ставати чи ні на облік у Держфінмоніторингу? Скажімо, клієнт дізнається, що адвокат зареєструвався там, то навіть якщо він нічого протиправного не робить, це однак може йому не сподобатися. Як наслідок — він може відмовитися від його послуг і обрати собі іншого захисника.
Ще одним дискусійним моментом є перелік осіб, які стали суб'єктами внутрішнього фінмоніторингу. Згідно із законом, до нього, крім адвокатів і нотаріусів, входять, зокрема, суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають послуги у рамках трудових правовідносин).
Водночас відомо, що в статутах багатьох організацій вказують усі види послуг, включно з юридичними, щоб не обмежувати себе в діяльності. За таких умов категорія «суб'єкт надання юридичних послуг» — формулювання розпливчасте.
Хай там як, а на думку Ярослава Коржевського, імплементуючи згаданий закон, Держфінмоніторинг не допускає перегинів, та й сам нормативний документ перед ухваленням було «полегшено». Яка користь від нього? Це — певна гарантія для інвесторів, а також можливість виконати в повному обсязі зобов'язання, які наша країна взяла перед світовою спільнотою.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- БОРОТЬБА ЧИ ІМІТАЦІЯ?
- ЗАПИТУВАЛИ— ВІДПОВІДАЄМО
- НА ЧАСІ — АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕДУРНИЙ КОДЕКС
назад »»»