МИСТЕЦТВОЗНАВЦІ В ПОГОНАХ
Мистецтвознавча експертиза «прописалася» в міліції 2003 року, коли було ухвалено Закон України «Про захист суспільної моралі».
Невдовзі спеціальним відомчим наказом у структурі лабораторії криміналістичної експертизи, котра входила до складу Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС, було створено відділ експертиз у сфері інтелектуальної власності та високих технологій. З плином часу в аналогічних центрах обласних УМВС почали створювати відповідного призначення сектори, котрі нині є у 13 із 27 регіонів України. Якщо 2004 року ними було досліджено 69 об`єктів і проведено 36 мистецтвознавчих експертиз, то у 2009-му шістнадцять фахівців-мистецтвознавців дослідили 22785 об'єктів і провели 1958 експертиз.
Варто зазначити, що експертною діяльністю в нашій державі може займатися будь-хто, от тільки суд візьме до уваги не кожен експертний висновок. Бо він визнає лише той, котрий складено відповідно до Закону «Про судову експертизу». Останнім передбачено, що судово-експертну діяльність можуть здійснювати спеціалізовані установи шести відомств: міністерств юстиції, охорони здоров'я, внутрішніх справ, оборони, СБУ та Державної прикордонної служби.
Мистецтвознавчі експертизи були переважно у компетенції науково-дослідних інститутів Мін'юсту, але бурхливий розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і найперше мережі Інтернет, стимулював такий сплеск злочинів, скоєних із використанням його можливостей, що до проведення відповідних досліджень почали залучати і фахівців МВС. Державним органом, який відповідає за утвердження здорового способу життя, є Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі (НЕК) зі штатом 90 посад, але експертизами вона не займається — може тільки її ініціювати. Серед основних завдань комісії — аналіз процесів і тенденцій, організація семінарів і конференцій.
У цій справі найскладніша частина роботи — правильно розрізнити, де мистецька еротика, а де аморальна порнографія.
Закон «Про захист суспільної моралі» трактує порнографію як спеціальну демонстрацію геніталій і антиетичних сцен статевого акту, котрі не відповідають моральним критеріям і ображають честь та гідність людини. А еротика — це демонстрація того самого, тільки якщо вона має на меті досягнення естетичного ефекту і необразлива. До цього слід додати, що науково-популярні, публіцистичні та освітні матеріали з питань статі й сексу, в яких демонструють усе викладене, під дію закону не потрапляють і відповідно порнографією вважатися не можуть.
Отже, звичайній людині розібратися, що до чого, надзвичайно складно. Приміром, сцена зґвалтування у фільмі — це, без сумніву, антиетичне видовище, але в одного чоловіка її споглядання може раз і назавжди викликати відразу до будь-якого виду насильства над жінкою, а в іншого навпаки — сформувати нездоровий інтерес до цього караного Кримінальним кодексом діяння.
Хоч як дивно, але розібратися в цих питаннях не завжди можуть навіть фахівці. Співробітники ДНДЕКЦ МВС зазначають, що нині єдиної затвердженої методики дослідження, на жаль, поки не існує. Незважаючи на чималу кількість науково-методичних робіт, у яких підкреслюється необхідність її створення. Спільна робота МВС, Міністерства юстиції й НЕК над цією проблемою триває.
Для об'єктивного розмежування еротики і порнографії необхідне комплексне дослідження об'єктів із залученням спеціалістів у галузі мистецтвознавства, культурології, психології, судової сексології. На жаль, таких фахівців у системі МВС недостатньо.
Утім, попри наявність цих та інших проблем, працівники експертної служби МВС, допомагаючи оперативникам розкривати злочини, наполегливо набувають досвіду, на основі якого поступово формується необхідна методологічна база. Одним із прикладів такої співпраці можна назвати викриття у Херсоні організованої злочинної групи, яка створила і утримувала місце розпусти і займалася звідництвом. Про цей випадок нам розповіли співробітники Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Отже, зловмисники організували сайт із електронною адресою love.mail.ru, із назви якої кожен, хто хоч трохи знайомий з англійською мовою, мав би зрозуміти, що мова в ньому йтиме про кохання. Справді, сайт ряснів фотозображеннями оголених чоловіків і жінок, котрі чи то здійснювали статеві акти, чи то імітували їх. Там же був форум для користувачів, за допомогою якого можна було висловити свої думки, поділитися враженнями і, що найголовніше — познайомитися з кимось із користувачів. А ще запрошували відвідати сауну, в якій закоханим парам надають індивідуальні номери.
Співробітники підрозділу «міліції моралі» обласного УМВС одразу зрозуміли, що за цією ширмою криється такий собі будинок розпусти. Одна частина учасників форуму — явно професійні повії, інша — потенційні клієнти. Під виглядом обговорення сексуальних тем вони знайомляться, домовляються про ціну і час, а потім зустрічаються у розрекламованій на сайті сауні. В такій ситуації оперативники можуть під виглядом клієнтів зустрітися з дівчиною й задокументувати її протиправні дії, але результатом цієї «операції» буде складення на неї протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, за який вона має сплатити дрібний штраф. Одне слово, шкура вичинки не варта. А от викрити організаторів сайта, які тримають цей «бізнес»,— то серйозніша справа.
І тут на допомогу сищикам прийшли експерти. Вони встановили, що розміщені на сайті фотогалереї з голими безсоромниками — насправді не еротика, а вульгарна пропаганда аморального способу життя, що дає підстави для оперативної перевірки його власників. Під час розшукових заходів правоохоронці за участю експертів провели огляд графічної й текстової інформації, що була на веб-сторінках цього інтернет-ресурсу, і отримали незаперечні докази діяльності злочинної групи, котра утримувала штат повій. За допомогою сайта знаходила для них клієнтів і орендувала сауну, для того щоб забезпечити тих і других місцем для розпусних дій. Нині цю справу зі звинувачувальним висновком відправлено до суду.
Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:
- ХРОНІКА ПРИГОД
- ЖАДІБНІСТЬ ЗГУБИЛА
назад »»»