Пам'ять
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 29, 2014

"ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА", архiв новин за 2010 рiк.

ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЛЮДИНА І ПРАВО
ШЕРШЕ ЛЯ ФАМ!
БРАК ЖІНОК У ВЕЛИКІЙ ПОЛІТИЦІ Й БІЗНЕСІ ГАЛЬМУЄ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Активні жінки не мають у нашій країні підтримки з боку політичних партій і владних структур. Це засвідчують підсумки останніх місцевих виборів. Під час них про гендерну рівність ніхто й не згадував — це тривожний сигнал для суспільства.

Розрив в оплаті праці — майже 30 відсотків
Про те, що рівноправна участь жінок і чоловіків у політичному житті й на вищих щаблях державного управління — вимога справедливості та демократії, сказано і написано багато. Однак результат не тішить. За рівнем представництва жінок у законодавчих органах влади Україна посідає 113-те місце (серед 135 держав, де проводили дослідження). Таку цифру навела заступник міністра у справах сім'ї, молоді та спорту Світлана Толстоухова під час слухань у Комітеті Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, які відбулися нещодавно. На цьому зібранні розглядали практику застосування Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
До слова, представництво жінок у вітчизняному парламенті протягом усього періоду незалежності не перевищувало восьми відсотків. Водночас у державах Євросоюзу цей показник становить в середньому 30%. Жінки в Україні переважають у складі держслужбовців-керівників (64,8%) і спеціалістів (79,5%). Однак феміни відсторонені від ухвалення рішень на найвищому політичному рівні, адже не представлені ні в уряді, ні серед голів обласних держадміністрацій.
Не тішать і цифри, наведені Головним управлінням державної служби. До кадрового резерву центральних органів виконавчої влади зараховано 76,7% чоловіків і 23,3% жінок. Ще більша диспропорція у місцевих держадміністраціях: 2010 року на посаду їхніх керівників запропоновано 85,9% чоловіків і лише 14% жінок.
Гендерна нерівність — загальновідомий факт — призводить до сповільнення темпів економічного зростання і занепаду соціальної сфери.
За інформацією Міністерства праці та соціальної політики, середня заробітна плата представниць прекрасної статі в Україні торік дорівнювала 1677 грн, чоловіків — 2173. У першому півріччі нинішнього року вона сягає в середньому 1860 грн у жінок і 2388 грн у чоловіків. Тобто розрив — 28,4%. До речі, на неоплачувану працю (так класифікують домашню роботу) жінка витрачає від 15 до 30 годин на тиждень, чоловік — дві–три години.
Рівні права і можливості для представників обох статей посідають суттєве місце серед європейських цінностей, отже, важливі для нашої держави, адже вона обрала євроінтеграційний напрям розвитку. Ключовою подією на цьому шляху стало ухвалення 2005 року Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Згідно із цим нормативним актом спеціально уповноваженим органом у цій сфері — головним гравцем на гендерному полі — визначено Мінсім'ї. Чітко окреслено кроки, які має здійснювати відомство на цьому напрямку діяльності, однак значну їх частину сформульовано, як мовиться, на виріст. Як, зокрема, положення про те, що Мінсім'ї контролює дотримання гендерної рівності при вирішенні кадрових питань у центральних і місцевих органах влади. Природно, що це відомство відповідає за організацію навчання державних службовців на згадану тематику. Однак, як зазначає координатор програм з прав жінок ООН в Україні Лариса Кобилянська, цю функцію суттєво ускладнює плинність кадрів, які відповідають у Міністерстві за гендерну політику.

Хай живе... позитивна дискримінація!
Щоб подолати політичний чоловічий шовінізм, у грудні 2007-го народні депутати Микола Томенко та Олена Бондаренко подали до Верховної Ради проект закону 1232 щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі. У ньому передбачено обов'язкове представництво у виборчому списку в кожній п'ятірці кандидатів у депутати як жінок, так і чоловіків. Після майже трьох років — 9 лютого 2010-го — парламент... проголосував проти. Законопроект не підтримав жодний депутат фракції Партії регіонів і КПУ.
На щастя, на цьому історія не скінчилася. Тепер долею проекту перейнявся віце-прем'єр-міністр з економічних питань Сергій Тігіпко. На виконання його доручення розроблено пакет документів, що передбачають внесення змін до цього та низки інших важливих нормативно-правових актів. Це — прояв так званої позитивної дискримінації (інша назва — позитивні дії).
Згаданий термін з'явився у вітчизняному законодавстві 2005 року саме в нормативному акті щодо рівних можливостей для обох статей і означає спеціальні тимчасові заходи, спрямовані на усунення дисбалансу в реалізації рівних прав, гарантованих Конституцією. На практиці — це віддати перевагу жінкам перед чоловіками у всіх ключових сферах: при прийомі на престижні, високооплачувані посади, висуванні кандидатур до органів влади. Після досягнення гендерного паритету ці дії можуть бути ліквідовані, за цим має стежити Мінсім'ї.
Головний гравець на гендерному полі 2009-го створив експертну раду, яка має розглядати звернення за фактами дискримінації за ознакою статі. Працювати вона розпочала тільки нинішнього року. Здавалося б, цей орган має бути завалено скаргами, однак їх надійшло «аж» чотири. Певно, дається взнаки брак поінформованості суспільства про його існування. До слова, у відповідному комітеті ООН, отримавши останній звіт про гендерну політику в Україні, шукали в ньому і не знайшли відповіді на запитання: скільки винних покарано за дискримінацію? Можливо, діяльність експертної ради буде результативна на цьому напрямі.
Як вирівняти гендерний баланс, наповнити змістом і змусити запрацювати рамковий закон? Нагальною потребою є ухвалення змін до низки нормативно-правових актів, зокрема законів «Про державну службу», «Про вибори народних депутатів України», «Про політичні партії», «Про центральну виборчу комісію», «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Звичайно, слід постійно проводити широкомасштабні інформаційно-просвітницькі кампанії із цієї суспільно чутливої тематики. Адже політика і великий бізнес «без підборів» неповноцінні. Це підтверджує успішний досвід багатьох країн.

Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
  • ІПОТЕКА СТАНЕ «ФАБРИКОЮ БЕЗДОМНИХ»
  • ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО
  • НА ЧАСІ ЩЕ ОДИН КОДЕКС

назад »»»

Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».