ЗАЛИШТЕ ЛИСТОПАД ПРИРОДІ!
Листопадова пора... Як на Харківщині, так і в інших регіонах України багряне листя з тихим шелестом встеляє землю.
Його згрібають у купи, вантажать у кузови автомашин і вивозять. Або перекопують сквери та парки. До так званих екологічних акцій залучають студентів і школярів.
— І зле роблять,— обурюється Володимир Лисенко, академік Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності, завідувач кафедри ботаніки та фізіології рослин Харківського національного аграрного університету імені В. Докучаєва. — Поговорімо про наслідки цих казенних робіт — згрібання листя, спалювання його та перекопування скверів і парків.
Осіннє барвисте листя (пригадаймо чудову пісню «Багряний лист в саду кружляє), що опадає з дерев, мальовниче й золоте за своїм значенням. Під листяною теплою ковдрою перезимують сонечка, туруни, джмелі; серед звірів — їжаки; зберігається насіння лісових дерев і чагарників. Листяна ковдра захищає корені дерев від вимерзання, навесні служить кормом ґрунтоутворювальним організмам (дощовим черв'якам-енхітреїдам), які перетворюють листя в гумус, тобто в речовини та елементи, що використовують дерева. А без того вони хворіють і передчасно засихають.
Дощові черв'яки розрихлюють ґрунт, їхніми ходами проростають молоді корені дерев. Крім того, під час згрібання листя знищують нектароносів: ряст, первоцвіт, проліски, що слугують навесні кормом джмелям. За наявності саме цих нектароносів вони і будують свої гнізда в парках і скверах.
До чого призводить спалювання листя? По-перше, органіка перетворюється на вуглець та лужні речовини, що не засвоюються рослинами. По-друге, при спалюванні листя гинуть корисні організми — різні види сонечок, а їхні жертви — попелиці — залишаються зимувати у стадії яйця на гілках дерев. Тож, спалюючи чи вивозячи листя, де зимують сонечка, людина створює сприятливі умови для розмноження попелиць. До речі, попелиці виділяють медвяну росу, що наче лак, покриває листя дерев. Пізніше на них оселяються сажкові грибки.
До ще гірших наслідків призводить випалювання сухої торішньої рослинності степових схилів, узбіч доріг, лісосмуг — при цьому гинуть і весняні ефемероїди, і рідкісні види корисних тварин (їжаки, хижі та паразитичні комахи, запилювачі сільськогосподарських рослин). Тож не дивно, що після спалювань ці шматочки первісної незайманої природи вже не виконують своєї корисної функції — резерву опилювачів та регуляторів чисельності шкідливої ентомофауни. До речі, на степових крутосхилах ще збереглися рідкісні мелітурга, бунавовуса, бджола-листоріз — представники Червоної книги України. Вони — чудові запилювачі люцерни, що робить не медоносна бджола, а деякі поодинокі бджоли.
Спалювання забруднює атмосферне повітря димом і чадним газом. У суху безвітряну погоду часто димовий смог огортає низину, садиби, отруюючи насамперед дітей, старих людей. І в садах не рекомендують спалювати сухе листя, хоча на ньому оселяються різні фітофторні грибки. Таке листя треба складати у спеціальні компостні ями для утворення перегною.
Інколи сушняк використовують як багаття для захисту квітучого саду в передранкові години під час весняних заморозків. Найстрашнішими за своїми наслідками є весняні вогнища очеретових заростей, де мешкає водно-болотяне царство пернатих: журавлі, крякви, кулики, широконоски, лисухи, голенасті (рижа і біла чаплі, бугай, шугайчик), очеретянки, болотні луні. Для цих птахів суха рослинність слугує матеріалом для гнізд та захисту від негоди і хижаків... Кожний птах має свою гніздову територію, яку він охороняє різними способами, тобто має, як і ми з вами, дім, садибу, город...
Після осінньо-зимового випалювання сухої рослинності птахи, котрі прилітають із вирію, перестають у нас гніздитися і шукають інші місця.
— Третій вид казенної роботи — перекопування скверів і парків,— веде далі Володимир Лисенко.— Воно призводить до заселення переритої території бур'янами, серед яких піонерами є заморські види — амброзія, нетреба, галінсога, чорношир, яких не поїдають ні свійські тварини (корови, кози, коні), ні комахи (фітофаги). До речі, для боротьби з амброзією на Північному Кавказі спеціально з Америки завезли жука — амброзійового листоїда. А в нас мало що робиться.
Екологічні суботники слід готувати продумано, сплановано. Вони мають зводитися до заліснення еродованих крутосхилів, берегів річок, струмків, розчинення джерел, очищення території. Відповідно до рельєфу слід садити: верби — вздовж берегів, нектароносні посухостійкі чагарники — на еродованих крутосхилах. Ця екологічна акція має охоплювати посадку дерев і догляд за ними.
Важливим порадником у такій благородній справі має стати книга з проблем екології, історичного краєзнавства, в якій сконцентрована мудрість поколінь. Ми повинні зробити все, аби по-справжньому заквітчати рідну землю, щоб наші парки, сквери, вулиці і садиби радували око.
Розпитував Віталій СТЕГНІЙ
також у паперовій версії читайте:
- ПЕРЕПИС ДЕРЕВ-СТАРОЖИЛІВ
- БУТТЯ ЯК ПЕРЕСІЧЕНИЙ ЛАНДШАФТ
- ВИНАЙДЕНО ЗАМІННИК ЗЕМЛІ
назад »»»