ОПЕРАТИВНІСТЬ ЧИ ЗАКОННІСТЬ?
У новому Законі «Про судоустрій і статус суддів» суттєво скорочено процесуальні терміни. Юридична спільнота сприйняла це неоднозначно. Навіть ті її представники, що бачать у цьому безумовний позитив, радикальний засіб проти тяганини, стверджують, що на практиці дотриматися нових строків неможливо.
СКОРОЧЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ ЗРОБИТЬ СУД ШВИДКИМ, АЛЕ НЕСПРАВЕДЛИВИМ
Можна працювати ночами...
Починаючи з 2000-го, кількість справ у судах щороку збільшується на мільйон, а число суддів (майже вісім тисяч) залишається незмінне. Природно, що їхня завантаженість зростає. У деяких судах служитель Феміди за місяць розглядає по 300 справ. Проте лише цим навантаження не вичерпується. Як зазначає голова Апеляційного суду Запорізької області Віктор Городовенко, потрібно врахувати нинішній стан системи законодавства (кількість нормативно-правових актів, наявність колізій у праві). Аби підтримати належний професійний рівень, вивчати цей масив суддя змушений за рахунок вільного часу.
Голова ради суддів господарських судів України Євген Першиков стверджує: можна працювати ночами, але терміни все одно будуть зірвані. Особливо актуально це для справ, пов'язаних із податками. Адже щоб увійти в сферу фіскального права, яка змінюється разів 10–20 на рік, необхідний додатковий час. Додалося навантаження на загальні суди першої інстанції, яким із апеляційних судів передали справи, за котрими передбачено покарання у вигляді пожиттєвого позбавлення волі (їх розглядатимуть колегіальним складом).
Розгляд значної кількості справ затягується через брак фінансування на поштові послуги, що призводить до несвоєчасного відправлення повісток.
У липні з такою проблемою зіткнувся Апеляційний суд Києва. Там не працював і телефонний зв'язок (через заборгованість), тож навіть так неможливо було повідомити учасників процесу про те, коли відбудеться судове засідання. Якщо служитель Феміди ухвалює рішення за відсутності сторони, котру належно не поінформували про час слухання, то це — грубе порушення Цивільно-процесуального кодексу і підстава для скасування такого рішення. Тому суд змушений відкласти розгляд справи. До слова, нинішнього року з аналогічних причин було паралізовано роботу кількох інших апеляційних судів.
Утиснутись в одне-два засідання нереально
Тим часом 30 липня — в день, коли набрав чинності закон про судоустрій, в ЦПК з'явилася ст. 303-1. Згідно з нею апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції слід розглянути за два місяці. У виняткових випадках за клопотанням сторони у справі з урахуванням її особливостей цей термін може бути продовжено, але не більш ніж на 15 днів. Зазначена норма теж є певніше бажана, ніж реальна.
Варто взяти до уваги, що апеляційний суд не лише перевіряє аргументи, викладені в скарзі, але вивчає докази, які перша судова інстанція дослідила неналежно, а також нові докази, що не були надані раніше з поважних причин, наголошує експерт В'ячеслав Сокирянчук. Тому апеляційний суд може проводити допити учасників процесу, вивчати докази тощо. У деяких випадках він змушений оголосити перерву для вивчення наданих матеріалів. За таких умов утиснути розгляд справи в одне-два засідання неможливо.
У законі про судоустрій з'явилася ще одна норма, яка затягує процес. Згідно з нею, якщо сторона у справі — фізична особа, то суддя, відкриваючи провадження, повинен витребувати місце її реєстрації, перевірити, чи відповідає воно дійсності.
Суттєво скорочено й терміни розгляду звернення громадян. Слухання справи має бути призначено не пізніше, ніж через дев'ять днів від дати подання позову, проте ніхто не замислився, чи можливо це виконати технічно. Адже канцелярія мусить зареєструвати позови, внести в журнали, роздати суддям, а вони зробити запити у кожній справі. Щодня служитель Феміди повинен виписати розписки по сотнях справ, по деяких із них відправити кілька повісток, роздрукувати ухвалені рішення і відправити копії всім учасникам судового спору, тобто через його руки проходять тисячі документів. Варто зауважити, що не всі служителі Феміди мають комп'ютери, не завжди у них є папір.
Робота судді неможлива без помічників і секретарів, а в самій лише столиці їх «недохват» становить 72 одиниці, наголошує начальник управління Державної судової адміністрації у Києві Петро Подолян. А ще монополіст «Укрпошта» тільки за минулий рік підвищив вартість відправлення однієї повістки з 1,5 до 7,5 грн. Якщо врахувати, що 2009-го суди розглянули 8,9 млн. справ, то можна уявити, в яку копієчку це вилилося.
Заступника голови Ради суддів України Василя Гуменюка турбує ситуація, пов'язана із запровадженням обов'язкового автоматичного розподілу справ між суддями, адже за порушення цієї норми нині передбачено кримінальну відповідальність. Проте комп'ютерів немає, як і необхідного для цього фінансування, тому що в обґрунтуванні цієї новели в проекті закону сказано, що це не потребує великих коштів. Отож судді не розподілятимуть справи, вони накопичуватимуться, особливо це відчутно буде у кримінальному процесі, обвинувачені перебуватимуть у слідчих ізоляторах понад усілякі норми.
Якщо оцінювати всі чинники, що перешкоджають укластися у визначені законом строки, слід згадати ще про один. Деякі адвокати, бажаючи продемонструвати своїм клієнтам, які вони ревні й кваліфіковані, під час судового розгляду заявляють відвід за відводом. Суддя змушений робити перерву, аби зареєструвати ці документи в канцелярії, а час спливає, терміни затягуються не з вини служителя Феміди.
Залякані судді
Водночас посилено відповідальність суддів за порушення строків. Віднедавна під терміном «порушення присяги», крім іншого, розуміють «навмисне затягування суддею строків розгляду справ понад термін, встановлений законом». Вочевидь, термін «навмисне» суб'єктивний, тож він може стати інструментом розправи над неугодними служителями Феміди. Суддя, над яким висітиме дамоклів меч зривання термінів, не відчуватиме себе незалежним, з більшою вірогідністю може піддатися тиску, тому правосуддя буде неякісним.
Нещодавно судова асоціація України «Фундація сприяння правосуддю» відправила Прем'єр-міністрові Миколі Азарову відкрите звернення, в якому висловила стурбованість щодо можливої зупинки діяльності судів через відсутність коштів, необхідних для впровадження реформ. Правозахисники наголосили на тому, що склалася парадоксальна ситуація: судді не мають права розглядати справи через відсутність коштів, потрібних для забезпечення судового процесу, і водночас їх можуть притягти за це до відповідальності.
У більшості країн Європейського Союзу строки для суддів не встановлено, зазначає голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. Там закріплено одне правило: справу має бути розглянуто в розумний термін. Адже справи різні й строки їхнього розгляду не можуть бути універсальні. В одному випадку не потрібна експертиза, в іншому їх необхідно провести кілька. Різними є й експертизи: на виконання простої знадобляться тижні, складна потребуватиме кількох місяців. Європейське поняття «розумний термін» у нашій юриспруденції не прижилося, хоча його намагалися запровадити років із десять.
Хай там як, а в Конституції йдеться про те, що рішення суду має бути законним, а не швидким. Погоня за оперативністю не повинна підміняти принцип верховенства права.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ДБАЮТЬ ПРО ДИТИНУ ПРИМУСОВО
- ЗАКОН, А НЕ ПОЛІТИЧНА ВОЛЯ
- ЩЕ РАЗ ПРО «СОЦІАЛЬНІ» СПРАВИ
- ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО
назад »»»