МВС ВИМАГАЄ ПОРУШУВАТИ БІЛЬШЕ СПРАВ
Цього тижня в Міністерстві внутрішніх справ відбулося чергове засідання колегії відомства, на якому очільник відомства Анатолій Могильов проголосив курс на збільшення порушення кримінальних справ.
Протягом цього року було зареєстровано два мільйони заяв і повідомлень про злочини, що на вісім відсотків більше, аніж протягом аналогічного періоду року минулого. І це зовсім не означає, що у країні скоюється більше злочинів чи громадяни частіше звертаються до міліції. Просто в чергових частинах почали більше реєструвати заяви людей і менше їх приховувати. І це, звичайно, позитивний чинник.
Однак відомо, що злочин потрапить до офіційної статистики лише в тому разі, коли за його фактом буде порушено кримінальну справу. Бо інакше він вважатиметься малозначною подією. А от із цим в МВС далеко не все гаразд. Органи прокуратури щороку скасовують близько п’яти відсотків незаконних постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, однак то лише верхівка айсбергу. Це ті випадки, коли працівники міліції керуються настільки надуманими причинами, що прокурор може визначити їх абсурдність, не виходячи з кабінету.
Так, на одній із попередніх нарад наводився приклад, коли заявниця прямо вказувала, що у неї викрали гаманець, у якому було 200 гривень. Дільничний інспектор добре знав, що порушувати кримінальну справу потрібно, коли сума збитку перевищує 60 гривень. Але все одно написав відмовну постанову. Ну нехай там дільничний помилився або ж із власних міркувань вирішив не порушувати справу, але ж цю постанову без докору сумління затверджував начальник райвідділу! А тепер уявіть собі, скільки злочинів не ставиться на облік за більш складних обставин.
Виходячи з цього, Анатолій Могильов дав своїм підлеглим вказівку максимально порушувати кримінальні справи. І нічого страшного в тому, що з формальної точки зору у країні зросте злочинність: за це, мовляв, з вас ніхто не питатиме. А от за порушення закону у разі винесення відмовної постанови питатимуть, і дуже суворо.
Варто відзначити, що в цьому питанні пан Могильов пішов далі за свого попередника. Юрій Луценко свого часу неодноразово вимагав повноти реєстрації, однак при цьому не дуже заглиблювався у «таїну» народження недолугих постанов про відмову в порушенні кримінальної справи.
Що ж до загальних підсумків роботи, то кількість зареєстрованих злочинів зросла, бо інакше й бути не могло, оскільки парламент опустив поріг кримінальної крадіжки з 900 до 60 гривень, а крадіжки, як відомо, становлять переважну кількість злочинів.
До позитивних тенденцій слід зарахувати той факт, що на сім відсотків зменшилася кількість навмисних убивств і на 15% — тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого. З наведених цифр уже можна робити певні висновки, оскільки вони більш-менш наближені до реальності. Звичайно, кримінальний труп теж за бажання можна списати на нещасний випадок, наприклад, падіння з висоти власного зросту. Але, водночас, вбивства приховуються від обліку не так масово, як крадіжки. Тож якщо кількість зареєстрованих убивств зменшилася, то можна впевнено казати про те, що на вбивство в Україні зважуються менше.
Правда, особливої заслуги міліції в цьому немає. Більшість убивств скоюється на ґрунті сімейно-побутовому у стані алкогольного сп’яніння. Причому зловмисник, усвідомивши скоєне, зазвичай, сам повідомляє про подію до міліції і в усьому зізнається. Саме тому у нас офіційно такий високий (понад 90 відсотків) показник розкриття вбивств. Убивають менше, бо все ж менше п’ють, сваряться і б’ються. Взагалі протягом останніх десятиліть, внаслідок поліпшення житлових умов громадян, меншає кількість випадків, коли в одній квартирі проживають дорослі родичі різних поколінь. Простіше кажучи, якщо зять із тещею живуть у різних квартирах, то різко зменшується ймовірність того, що під час сварки хтось когось уб’є.
Також додає оптимізму те, що на 14 відсотків стало більше викриватися шахрайств. Позитив у тому, що основна кількість цих злочинів скоюється в умовах, коли злодій і жертва добре знайомі між собою. І коли потерпілий пише заяву до міліції, він прямо вказує хто саме обманним шляхом заволодів його грошима. Проте співробітники карного розшуку, не бажаючи мати зайву мороку, відмовляють у порушенні кримінальної справи, оскільки в даному разі нібито наявні цивільно-правові відносини. І з легкою душею радять заявникові звертатися до суду. Тепер цій заклятій практиці буде покладено край.
Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:
- ХРОНІКА ПРИГОД
- ВИКРИТО 17-ЛІТНЮ «РАБОВЛАСНИЦЮ»
- «БАРСЕТНИКИ» ЗІ СКАНЕРОМ
назад »»»