ІНВЕСТИЦІЙНИЙ «ГОЛОД»
Проблеми залучення іноземного капіталу в Україну та інтеграції в міжнародні економічні відносини мають особливу внутрішню складову, зауважують експерти. Йдеться про ступінь зрілості фінансового ринку.
Його розвинутість на національному рівні — необхідна умова для розвитку інтеграційних процесів у світовий ринок. Зокрема, загальновідомий показник ринкової капіталізації внутрішнього ринку дає змогу не лише давати оцінку конкретним ринковим секторам, а й використовувати динаміку цих показників під час стосунків з іноземними партнерами — міжнародними фінансово-кредитними установами й приватними інвесторами.
Нерозвинутість фінансової інфраструктури перешкоджає нормальному рухові іноземного капіталу. Не секрет, що нинішній стан фінансових і банківських послуг в Україні є відносно нерозвинутий порівняно з аналогічними сферами держав Центральної та Східної Європи, не кажучи про країни з розвинутою економікою.
Це може ілюструватися як проблемами діяльності комерційних банків, так і відсутністю дієвої інфраструктури фінансового ринку. Причому якщо низький розмір статутних капіталів комбанків не дозволяє розглядати їх як повноправних партнерів для комерційних структур держав із ринковою економікою, то слаборозвинутий фінансовий ринок є певним індикатором відсутності результатів економічних перетворень у державі. Водночас сферу фінансових і банківських послуг можна розглядати як першочерговий важіль інтеграції національної економіки України до світових відносин.
Залучення іноземного капіталу в економіку України потребує дотримання певних загальних принципів, що поширюються на внутрішні й зовнішні джерела, наголошують експерти. Найперше це стосується таких параметрів, як стабільність законодавчої й політичної ситуації, запобігання постійним корекціям нормативних і законодавчих актів, що призводить до змін режиму іноземного інвестування в Україну, підприємницького клімату.
Держава має створити сприятливий клімат для вкладення капіталу в економіку з визначенням пільг в оподаткуванні згідно з міжнародним досвідом. Очевидним є також зменшення корумпованості в країні, подолання тенденцій криміналізації суспільства. Важлива наявність фінансових і державних гарантій іноземному капіталу, розвиток системи страхування підприємницького ризику.
Однією з сучасних тенденцій розвитку міжнародного ринку капіталу є зміна умов залучення приватного капіталу. Під впливом фінансової кризи 1997–1998 рр., нинішньої кризи інвестори почали гостріше сприймати ризики, які існують у країнах, де формується ринкова економіка. Наприклад, запровадження Росією мораторію на погашення заборгованості спровокувало «втечу» інвесторів до якості, тобто до інвестицій у безпечніші ринки облігацій і акцій промислово розвинутих країн.
Слушні поради
Для забезпечення більшого надходження в Україну іноземних інвестицій, зауважують експерти, потрібні заходи адміністративно-нормотворчого характеру (вдосконалення, а головне — стабільність правової бази, передбачуваність регулятивних заходів і етапів економічної реформи, зокрема приватизації), розвиток ринкової та виробничої інфраструктури у вигляді банківського й страхового секторів, поліпшення інформаційної, транспортної мережі.
Для пожвавлення процесів надходження іноземних інвестицій аналітики радять продавати іноземним підприємцям акції та інші цінні папери підприємств і державні цінні папери; частково конверсувати національну заборгованість України в акції та інші цінні папери або внески в статутні фонди спільних підприємств; заохочувати інвестиції в нерухомість із визначенням можливого кола об'єктів інвестування; вкладати кошти в українські банки, здавати в оренду або концесію іноземним фізичним та юрособам деякі промислові об'єкти.
Важливим джерелом надходження іноземних інвестицій є кошти, які були вивезені з України за кордон. Тож доцільно провести роботу щодо легалізації «тіньової» економіки. При цьому використовувати не лише методи прямого заохочення, наприклад податки, амністії, а й ширшого спектра непрямого впливу (створення сприятливого підприємницького клімату, гарантій проти незаконного вилучення, неадекватних адміністративних дій).
Особливу увагу під час реалізації інвестиційної політики, зазначають експерти, доцільно приділяти розвитку інвестиційної співпраці в галузях економіки, здатних вийти на світовий рівень виробництва в найближчі п'ять-сім років. А також ураховувати те, що обмеженість інвестиційного потенціалу змушує обрати селективний підхід, бо західний капітал не вдасться залучити до всіх сфер виробничого комплексу України.
У державі варто розробити комплексну програму стимулювання і заохочення вітчизняних та іноземних інвестицій, яка передбачала б можливість укладання інвестиційних угод, а також страхування ризиків іноземних інвесторів та всі необхідні фінансові й майнові, правові гарантії; передбачити градацію системи пріоритетів інвестицій, зокрема з використанням методики сертифікації інвестиційних проектів.
При розробці інвестиційної програми на державному рівні врахувати результати маркетингової оцінки перспектив підприємницької діяльності в Україні. Адже вони могли б дати об'єктивне уявлення про реальні потреби держави в іноземних інвестиціях, а також про практичні можливості освоєння коштів.
На державному рівні експерти пропонують окреслити пріоритетні галузі, що визначатимуть подальший розвиток національної економіки. Вони повинні мати відповідні стимули заохочення до залучення капіталів та інвестицій в реальний сектор. Найперше закріпити і розвивати виробництва конкурентоспроможної продукції.
Україна — конкурентна у сферах транспортного літакобудування, енергетичного машинобудування, ракетобудування, продукції військово-промислового комплексу. Цей перелік невеликий, але його треба розвивати і робити все можливе, аби держава не втрачала своїх позицій у світі.
На галузевому рівні, наголошують експерти, в національній економіці доцільно нарощувати експортний потенціал цільових галузей шляхом збільшення випуску високотехнологічної продукції й надання послуг за рахунок переоснащення виробництва на якісно новому рівні, використання вітчизняних технологій збереження, пакування, транспортування і реалізації продукції машинобудування, харчової, легкої промисловості, сільського господарства, закріплення на традиційних ринках збуту і вихід на нові ринки.
Є сенс визначити стратегічні місця різних галузей в розвитку національної економіки і розробці на цій основі тактики залучення капіталів та інвестицій в реальний сектор. В основу класифікації галузей можна покласти такі показники, як середньорічні темпи зростання ринку і частки імпорту. Це опосередковано характеризує відносну конкурентну перевагу галузей.
Аналітики радять акцентувати увагу на заохоченні інвестицій не лише у великі підприємства, а й малого, середнього бізнесу; сприяти інвестиційній діяльності населення, створенню умов для перетворення значного числа громадян на реальних власників.
Необхідність реформ
Світовий досвід засвідчує: країни, які зволікали з ефективними ринковими реформами, втрачали інвесторів. Тому успішний розвиток потребує реальних і ефективних кроків щодо здійснення реформ, які були б зрозумілі західним державам, міжнародним організаціям і приватним інвесторам.
Нині скорочується приплив капіталу до країн із «ризикованою» економікою, до яких належить і Україна. Йдеться про потоки капіталу від міжнародних фінансово-кредитних установ, іноземних держав, приватних інвесторів. Ще світова фінансова криза 1997–1998 рр. сформувала певний імунітет у західних підприємницьких структур проти інвестування на «ризикованих» ринках. Якщо раніше іноземні інвестиції гальмувалися через специфічну законодавчу базу, нестабільну політичну ситуацію, то зараз цей процес гальмується ще й наслідками світової фінансової кризи.
Актуальним є залучення капіталу від транснаціональних корпорацій. Це потребує розробки спеціальної програми, котра б передбачала як захист національних економічних інтересів України (передовсім національного товаровиробника), так і широке використання можливостей транснаціональних корпорацій.
За умов, коли не спрацьовують традиційні форми і методи залучення іноземного капіталу, необхідна зміна можливостей залучення іноземного капіталу. Експерти радять активніше вести роботу зі стимулювання інвестицій за рахунок внутрішніх джерел, легалізації «тіньової» економіки.
Одним із чинників, що гальмує можливості залучення іноземного капіталу, є його відплив із України. Це негативно позначиться на можливості залучення інших джерел фінансування. Відплив капіталу несприятливо відбивається на розвитку відносин із міжнародними фінансово-кредитними установами та приватними інвесторами. Внаслідок відпливу капіталу розвиваються численні соціально-економічні процеси, які породили феномен відпливу капіталу — тінізацію господарської діяльності, її криміналізацію.
Важливою проблемою, яка прямо пов'язана зі станом сучасного етапу розвитку міжнародного ринку капіталів і можливостей його залучення в Україну, є проблема «брудних» грошей. В розвинутих країнах існує стабільний та ефективний механізм запобігання відмиванню «брудних» грошей. Тож власники такого ресурсу можуть використати Україну для легалізації своїх капіталів. У цьому випадку навіть за умов дефіциту надходжень іноземного капіталу актуальним є створення дієвого механізму запобігання легалізації капіталів сумнівного походження.
Задля пожвавлення процесів надходження іноземного капіталу експерти радять створити Банк розвитку та реконструкції, що мусить забезпечувати проекти, які мають державне спрямування.
Суворі реалії
За часи незалежності в українську економіку надійшло 40 млрд 402 млн дол. іноземних інвестицій. Тож на кожного нашого громадянина припадає 880 дол. 70 центів закордонних грошей. А за перше півріччя нинішнього року Україна отримала 782 млн дол. прямих іноземних інвестицій. Це становить 66% надходжень за аналогічний період 2009 року. Найбільше грошей надійшло з країн ЄС — 179 млн дол., країн СНД — 418 млн 700 тис. дол., з інших країн — 185 млн дол. Зросли обсяги капіталів із Росії (+323 млн 400 тис. дол.), Кіпру (+150 млн дол.), Люксембургу (+101 млн 500 тис. дол.), Казахстану (+97 млн 450 тис. дол.), Франції (+78 млн 200 тис. дол.). Збільшення обсягів інвестицій спостерігається на підприємствах, які здійснюють фінансову діяльність, займаються торгівлею, ремонтом автомобілів, побутової техніки і предметів особистого користуваня, операціями з нерухомістю, орендою і наданням послуг підприємствам.
Водночас прямі іноземні інвестиції зменшилися на промислові підприємства на 226 млн дол. Це відбулось за рахунок курсової різниці та вилучення капіталу. Зокрема, капітал нерезидентів зменшився на 534 млн дол. За прогнозами експертів, найближчим часом зростуть капіталовкладення в металургійну, хімічну галузі та АПК.
Згідно з розпорядженням Президента України та Прем'єр-міністра, державне Агентство України з інвестицій та розвитку сформувало базу даних стратегічно важливих для країни і привабливих для інвесторів інноваційних та інфраструктурних проектів, реалізація яких потребує залучення інвестицій, в тому числі іноземних. До агентства надійшла інформація про понад 1200 проектів, із яких до бази даних було залучено майже тисячу. Більш ніж половину проектів надали держадміністрації та органи місцевої влади. До переліку стратегічно важливих увійшли також 162 інвестиційні програми, подані регіональними центрами державних інвестицій.
Обнадійливі проекти
Луганщина має намір залучити іноземні інвестиції у молочно-переробну галузь. Це дасть змогу створити майже тисячу нових робочих місць. Ізраїльські інвестори планують збудувати в Луганській області молочний комплекс на дві тисячі голів (із перспективним збільшенням до 10 тис.) з новітніми технологіями і сучасним обладнанням. Держадміністрація зацікавлена в реалізації цієї програми в області, адже це дозволить збільшити річне валове виробництво молока на 100 тис. тонн, а також з'являться додаткові робочі місця. Для будівництва комплексу виділено землі на території Краснодонського і Слов'яносербського районів.
Свої наміри про співпрацю учасники проекту — інвестиційна компанія Ізраїлю і Луганська обласна держадміністрація — закріпили спеціальним протоколом. Учасники проекту сподіваються, що прагматичні наміри будуть успішно реалізовані. Область суттєво додасть у розвитку молочного тваринництва. Ця галузь — годувальниця у прямому і переносному значенні. Вона здатна підняти економіку села і позитивно вплинути на споживчий ринок.
Не боїться вкладати гроші в Україну і компанія COMFY. У кризовий 2009 рік вона відкрила в нашій державі 21 магазин (+ 22000 кв. м торгових площ), цьогоріч — 27 магазинів (+40400 кв. м). Її магазини успішно працюють у Харкові, Дніпропетровську, Одесі. А нещодавно компанія запросила відвідувачів до свого третього столичного торгового центру. У першому півріччі нинішнього року оборот мережі магазинів COMFY збільшився в 2,5 раза порівняно з аналогічним торішнім періодом. За підсумками цього року, компанія планує досягти показника обороту з квадратного метра у 560 дол., що втричі більше від середньоринкового.
До 2015-го компанія має намір відкрити в Україні 84 магазини, посісти лідируючі позиції на ринку побутової техніки й електроніки, стати привабливою для інвесторів, визначати стандарти на ринку, бути на рівні провідних світових операторів.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»