СТАВ ХАТКУ ПО ДОСТАТКУ
Закон, який визначає соціальний захист постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, потребує змін, оскільки держава не в змозі повністю його виконувати.
Чверть століття — з бідою
Незабаром виповниться 25 років з тієї квітневої ночі, коли на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який призвів до радіаційного забруднення значної частини України.
Тоді, нагадаю, під радіоактивний «дощ» потрапили 10 відсотків території України, змусивши владу відселити десятки тисяч людей майже зі 100 населених пунктів кількох областей. І там, де вирувало життя, ось уже чверть століття панує тиша. Мертва.
Аварія на станції завдала колосальних збитків українській економіці, що вимірюються сотнями мільярдів доларів США. Найбільше постраждали люди: нині, за інформацією Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, на відповідному обліку перебуває 2254 тис. громадян, які є потерпілими внаслідок ядерної катастрофи. З них понад 260 тис. — учасники ліквідації її наслідків, майже 500 тис. — діти.
Серед «чорнобильців» найбільше постраждали ті, хто у 1986-1987 рр. угамовував «мирний атом», зазнавши радіаційного опромінення: якщо у 1991 році серед цієї категорії налічувалося близько двох тисяч інвалідів, статус яких пов’язували з участю в ліквідації найбільшої у світі техногенної катастрофи, то нині їх уже понад 111 тис.
З-поміж недуг, що спричиняють інвалідність, лідирують серцево-судинні захворювання, а також хвороби систем кровообігу, шлунково-кишкового тракту, психічні розлади тощо. Зростає і онкологічна захворюваність як серед учасників ліквідації наслідків аварії, так і тих, хто живе на радіаційно забруднених територіях. Нагадаю, що майже 25 років тому радіаційний «дощ» випав у 74 районах 12 регіонів України. За інформацією Міністерства охорони здоров’я, в усіх населених пунктах, постраждалих від радіації, спостерігається зростання захворюваності дорослих і дітей. Словом, як писав у своєму щоденнику покійний академік Валерій Легасов, який у перші дні після аварії прибув до Чорнобиля, «наслідки цієї техногенної катастрофи виявилися жахливими...»
Держава не залишається осторонь «чорнобильських» проблем: маємо Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з яким «чорнобильці» користуються певними пільгами і соціальними гарантіями. Слід зазначити, що видатки, пов’язані з фінансуванням цього закону, щороку зростають. Якщо, приміром, у 2009 році вони становили 2 млрд 91 млн грн, то у 2010-му — 2 млрд 463 млн — зростання майже на 18 відсотків. Крім цього, на 61 відсоток зросли доплати за роботу на радіаційно забрудненій території, на 10 відсотків збільшились щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженим вживанням продуктів харчування місцевого виробництва та компенсації за пільгове забезпечення продуктами харчування постраждалих громадян. Суми, які виплачують на оздоровлення постраждалих, зросли на 16 відсотків.
Чи оптимально розподілено кошти, які асигнують з державного бюджету на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, зокрема щодо соціального захисту постраждалих?
Сумна арифметика
У приватних розмовах пересічні «чорнобильці» зізнаються, що влада всіляко намагається на них економити.
— Коли читаєш офіційні документи, які характеризують фінансування «чорнобильських» проблем, складається враження, що з кожним роком ми почуваємось у цьому житті все впевненіше і впевненіше,— зауважує Анатолій Миркуло, який у травні 1986-го в складі роти протирадіаційного захисту дезактивував Прип’ять, територію самої станції.— Бо ж асигнування зростають. Правда, ми, рядові «чорнобильці», чомусь не помічаємо цього...
Між «чорнобильським» законом і його виконанням — величезна прірва. Наприклад, у ньому чітко сказано, що люди, які брали участь у ліквідації наслідків аварії, мають право на оздоровлення в санаторно-курортних закладах. Безплатне! Але за браком коштів скористатись цим мало хто може. Держава виплачує людям допомогу на оздоровлення. Інваліди І і ІІ груп отримують 120 грн, ІІІ групи і діти-інваліди — 90 грн, «прості» учасники ліквідації — 75–100 грн. Кожна дитина, в якої Чорнобиль забрав одного з батьків,— 75 грн. Де і як можна оздоровитися за ці гроші, коли путівка до звичайного санаторію коштує три-чотири тисячі?
Згідно зі згаданим законом, інваліди мають право отримати автомобілі. У 2010 році на виконання цієї вимоги з державного бюджету асигновано 89 млн грн, що становить 2,5 відсотка від потреби. А для остаточного вирішення «автомобільної» проблеми потрібно, за словами директора департаменту соціального захисту МНС Олени Кравченко, 3,5 млрд грн!.. Але ж де взяти такі гроші?..
Тепер щодо плутанини у реалізації «чорнобильських» пільг і гарантій, визначених чинним законодавством. Річ у тім, що окремими статтями Закону «Про Державний бюджет України» уряд має право визначати розмір соціальних виплат, які, згідно з чинним законодавством, залежать від розмірів мінімальної зарплати, що перебуває в межах асигнувань, передбачених тими чи іншими бюджетними програмами. Зважаючи на цю обставину, виникла невідповідність розмірів виплат, окреслених законом до розмірів, визначених урядовими постановами. Зокрема, згідно з законом, громадянам, які живуть на території радіоактивного забруднення, сплачують щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і підсобних господарств: той, хто живе в четвертій зоні, має отримувати 30 відсотків від мінімальної зарплатні, у третій — 40 відсотків, у другій — 50 відсотків. Але один із попередніх урядів, ігноруючи закон, визначив інші суми. І тепер мешканці четвертої зони отримують на придбання екологічно чистих продуктів 1,60 коп., третьої — 2,10 коп. і другої — 2,60 коп. До речі, від моменту ухвалення відповідної постанови минуло чимало часу, змінилось кілька урядів і керівників, але жодному з них не спало на думку виправити помилку своїх попередників. Воно й зрозуміло: це коштувало б державній скарбниці чималих грошей...
Ще приклад. За роботу в четвертій зоні люди, зважаючи на чинне законодавство, мають отримувати — як доплату — одну мінімальну зарплату, а в третій — дві. Так вирішили свого часу законодавці. Але урядовці вважають, що це забагато і визначили інші суми: 5 грн 20 коп. і 10 грн 50 коп. Тим, хто працює в другій зоні — зоні найбільшого радіаційного забруднення — замість трьох мінімальних зарплат люди отримують 13 грн 20 коп. Ось така арифметика!..
Крига почне скресати?
Як відверто говорять посадовці, причетні до розв’язання соціальних проблем «чорнобильців», Україна опинилася перед дилемою: реалізовувати у повному обсязі чинне законодавство щодо соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи або ж переглянути його, скоротивши пільги і гарантії.
— «Чорнобильський» закон ухвалювали за часів Союзу. Після того, як він зник з політичної карти світу, Україна не в змозі самотужки реалізовувати всі його статті,— розповів мені Василь Дурдинець (на той час міністр з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, до речі, сам «чорнобилець»).— Для цього потрібні десятки мільярдів гривень, яких немає.
Тож залишається сказати людям правду і ліквідувати низку пільг, наявність яких суттєво не впливає на їхнє матеріальне становище, але з огляду на кількість «чорнобильців» «з’їдає» чимало коштів. Звісно, що перегляд чинного законодавства, яке визначає основні напрями соціального захисту, має бути виваженим, парламентарі повинні керуватися не емоціями чи так званою політичною доцільністю, а висновками вчених-радіологів, медиків.
Є, правда, ще один варіант розв’язання зазначеної проблеми: виконання «чорнобильського» законодавства. Але тоді потрібно переглядати всі витрати, які несе держава, забезпечуючи свою життєдіяльність. Зважаючи на фінансово-економічну ситуацію, навряд чи реально «нашкребти» десятки мільярдів гривень. Тому оптимальним варіантом залишається перегляд закону і перерозподіл наявних коштів. Інакше урядовцям і надалі доведеться лицемірити перед «чорнобильцями», всіляко економлячи на них і намагаючись при цьому, як мовиться, зберегти гарну міну при поганій грі.
Різні підходи до соціального захисту з позиції законодавців, які ухвалили відповідний закон, і урядовців, яким належить його виконувати, призводять до виникнення соціальних конфліктів. Зокрема, з цієї причини люди масово звертаються до судових інстанцій різних рівнів, вимагаючи — на цілком законних підставах — виплати недоотриманих ними пенсій і компенсацій. І більшість цих позовів суди задовольняють. Лише протягом 2009 року кількість судових рішень, винесених на користь позивачів, становила майже 108 тисяч на загальну суму понад мільярд гривень. А це в 1,5 раза більше, ніж у 2008-му і у 80 разів більше, ніж у 2007-му!..
Державні органи зобов’язані виконувати рішення судів. Але біда в тому, що додаткових грошей міністерствам, яким належить виплачувати ці компенсації, держава не дає. Вони мусять брати їх з тих, які визначені кошторисами. Що це значить? А те, що, виконавши рішення суду і виплативши 20–30 тис. грн тому чи іншому позивачу, відомство не виплатить значно менших сум десяткам інших «чорнобильців».
— Зрозуміло, що одержувачі компенсаційних виплат, діючи на підставі чинного законодавства, потрапляють у нерівне становище порівняно з тими «чорнобильцями», яким не пощастило «вибити» їх,— вважає Олена Кравченко.
Очевидно, звуження системи пільг викличе негативну реакцію громадян, які їх отримують. Зрозуміти їх можна, оскільки більшість з них не може похвалитися статками. Але... Коштам, що вивільняться, можна знайти більш раціональне застосування. Наприклад, побудувати кілька спеціалізованих медичних закладів, де постраждалі мали б змогу обстежуватися на сучасному діагностичному обладнанні і отримувати медичну допомогу. Хіба це не краще для пересічного «чорнобильця», ніж мізерна компенсація за проживання на забрудненій території? До того ж і її виплачують зі значним запізненням. Наприклад, до недавнього часу в Овруцькому районі, що на Житомирщині, доплати в розмірі 10 грн 50 коп. не виплачували протягом кількох років...
Словом, інших варіантів, окрім внесення змін і доповнень до чинного законодавства, схоже, немає. І крига, здається, починає скресати: фахівці Міністерства праці та соціальної політики розробили проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В разі ухвалення його парламентарями розмір пенсій, різних компенсаційних виплат буде визначено більш чітко і — це найголовніше — він буде базуватися на реальних можливостях держави.
Які саме зміни стануться — невідомо, але чиновники, з якими я спілкувався, кажуть, що в першу чергу буде підвищено рівень соціального захисту безпосередніх учасників ліквідації наслідків катастрофи, зокрема інвалідів. А також безпосередніх учасників ліквідації наслідків інших ядерних аварій на теренах Союзу, випробувань ядерної зброї та військових навчань з її застосуванням. Ця необхідність давно назріла.
також у паперовій версії читайте:
- СИНДРОМ ЧИ ФАНТОМ?
назад »»»