ЗАКОН — ПОНАД УСЕ
За цим принципом працюють органи військової прокуратури, попереджуючи правопорушення і злочини у військових формуваннях нашої держави.
Конфуцій стверджував, що «доки існуватиме світ — доти існуватиме і злочинність». Китайський філософ мав рацію, в чому ми, пересічні громадяни, переконуємось щодня: мало який випуск теленовин обходиться без сюжетів, головними «героями» яких є особи, що порушили закон. Не обійшла злочинність і Збройні Сили, інші військові формування нашої держави, підточуючи їхню боєготовність, завдаючи моральної та іншої шкоди особовому складу.
Поділитись своїми думками щодо причин, які сприяють криміналізації військових колективів, штовхаючи окремих їх представників на порушення чинного законодавства, розповісти про те, як криміналу протистоять органи військової прокуратури, редакція попросила першого заступника начальника Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України, заслуженого юриста України, генерал-майора юстиції Василя Козачука.
— Армія і злочинність, як відомо, речі несумісні. Але остання, попри це твердження, міцно прижилася в багатьох військових колективах,— розповідає Василь Петрович.— Скажу більше: нині жодне силове відомство не може похвалитись зразковою військовою дисципліною особового складу, відсутністю позастатутних стосунків і різноманітних зловживань посадових осіб. Прикро, але такою є реальність.
— Хотілося б, шановний Василю Петровичу, поговорити про цю реальність більш детально.
— Будь ласка. Протягом перших семи місяців 2010 року в усіх військових формуваннях України зареєстровано 595 злочинів, що, порівняно з минулим роком, на 15 відсотків більше. З цих випадків 325 є військовими, що теж на 28 відсотків більше, аніж у 2009-му, а 270 — загальнокримінальними. Багато злочинів є тяжкими та особливо тяжкими. Таких ми виявили 195. Словом, криміногенна ситуація залишається напруженою.
— У пресі часто порушують питання щодо стану збереження зброї та боєприпасів в армії. Що робить військова прокуратура в цьому напрямі?
— Це питання є важливим, постійно перебуває в полі зору працівників військових прокуратур. Зокрема, вони регулярно проводять перевірки, здійснюють відповідне реагування. Разом із тим хочу зазначити, що значна частина арсеналів, баз та складів не забезпечує належного збереження зброї і боєприпасів. Окремі сховища досягли граничних термінів експлуатації, система сигналізації, огорожа допускають можливість проникнення сторонніх осіб на територію, що охороняється. Причини можна й далі перераховувати, але основна з них — це відсутність належного фінансування заходів, передбачених Програмою живучості та Державною програмою утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання та зберігання.
— А як щодо фактів викрадення зброї?
— Прикро говорити, але, на жаль, вони мають місце, тож органи військової прокуратури вживають всіх необхідних заходів щодо викриття цих злочинів. Ось один із яскравих прикладів. Командир однієї з військових частин полковник Г. разом зі своїми підлеглими протягом 2008–2009 років систематично викрадав із метою збуту вогнепальну зброю і боєприпаси. Внаслідок цієї злочинної діяльності було викрадено понад 800 одиниць вогнепальної зброї (автомати, кулемети, пістолети тощо), яку реалізовано стороннім особам. Крім цього, безпосередньо Г. викрав 600 біноклів. Усі чотири учасники цього угруповання під час слідства були заарештовані. Кримінальну справу у травні поточного року направлено до суду.
— Службі в органах військової прокуратури Ви віддали не один десяток років. Звідси й запитання: які, на Ваш погляд, чинники штовхають людину на вчинення злочинів? У Вас, напевно, з цього приводу є власна думка...
— Перефразовуючи відомий вислів класика, скажу так: у кожного свій шлях до злочину. Індивідуальний. Що стосується корупційних діянь, то, вважаю, людину на них штовхає насамперед жадоба збагатитись, не доклавши жодних зусиль. Звісно, люди розуміють усю глибину ризику, на який ідуть при цьому, але дуже часто в них не спрацьовують, як мовиться, внутрішні гальма. Бажання швидко поліпшити своє матеріальне становище бере гору. Словом, діють вони за принципом «пан або пропав». Декому, правда, щастить вибитись у «пани», а декому доводиться і «пропадати», опинившись у місцях, де Макар телят не пас. Що цікаво, на подібні злочини наважуються не ті, хто не має шматка хліба, а громадяни, котрі досягли певних успіхів у певній сфері діяльності. Ось такий приклад. Зараз на розгляді Солом'янського районного суду перебуває кримінальна справа начальника державного підприємства МО України «Ліси оборони» З. та його головного бухгалтера. Їх обвинувачено в тому, що протягом кількох років обидва створювали безпідставну кредиторську заборгованість ДП «Ліси оборони» перед ВАТ НВК «Будівельний капітал» (його очолював пан З.) у сумі 987 тисяч гривень, котрі, як пай на спорудження 30 квартир ВТП «Квант», провели як переуступку вказаному товариству, власником якого був З.
Як і раніше, більшість із виявлених злочинів, пов'язаних із хабарництвом, скоєна працівниками військових комісаріатів. Протягом поточного року засуджено начальника комплектування Нікопольського ОГВК Дніпропетровської області майора Б. та провідного спеціаліста Чутівського РВК Полтавської області С. за отримання від призовників хабара за надання відстрочки від призову.
Подібних прикладів можна навести багато. Охочих поживитись, як мовиться, за рахунок держави чи інших громадян у нас вистачає, тож знадобиться ще багато часу, щоб вивести їх на чисту воду.
— Нерідко можна почути нарікання, що останнім часом у оборонному відомстві «розтринькується» земля. Чи дійсно такі факти мають місце?
— З цього приводу мушу сказати, що працівники військових прокуратур приділяють постійну увагу забезпеченню законності при використанні земель оборони. Головним управлінням військових прокуратур заведено реєстр усіх позовів військових прокурорів регіонів та ВМС України щодо захисту прав та інтересів держави з питань земельних відносин. Проведені перевірки дотримання вимог земельного законодавства в регіонах України засвідчили, що більшість порушень у вказаній сфері пов'язана з протиправним відчуженням земель оборони шляхом укладання договорів спільної забудови, безпідставним вилученням земель оборони за рішеннями місцевих органів влади і самоврядування, а також самовільним захопленням сторонніми особами земельних ділянок, на яких дислокуються військові частини та установи. Іноді просто вражають масштаби та брутальність цих порушень. Ось приклад. Одним із посадовців оборонного відомства М. протягом 2006–2009 років було незаконно відчужено комерційним структурам 27 об'єктів нерухомості військових містечок загальною вартістю 101 млн грн. Кримінальна справа зі звинувальним висновком наприкінці травня поточного року направлена до суду. Сподіваємось на справедливий вирок.
Слід зазначити, що у 2009-му та протягом шести місяців поточного року органами військової прокуратури на захист інтересів держави з питань земельних відносин пред'явлено 263 позови, з яких 144 вже задоволено на суму понад 1,8 млн грн, повернуто державі 422,5 га земель оборони.
Так, 21.06.2010 Вищим господарським судом України задоволена позовна заява військового прокурора Одеського гарнізону про скасування рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 18.12.2008 про прийом ними у власність земель оборони загальною площею понад 96,3 га (попереджено їхнє безпідставне вилучення). Аналогічно господарським судом Волинської області задоволено позов військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах Міністерства оборони України про визнання недійсним рішення Володимир-Волинської міської ради від 17.06.2009 щодо незаконного вилучення з постійного користування оборонного відомства двох земельних ділянок загальною площею 27,05 га.
— Серед багатьох звинувачень, які інколи доводиться чути на адресу командирів українського війська, зустрічаємо й такі, що стосуються використання підлеглих як робочої сили на будівництві дач, інших об'єктів...
— Відповім так: більшість із них є надуманою і не підтверджується прокурорськими перевірками. Але немає диму без вогню. Так, за матеріалами проведеної військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону перевірки за скоєння корупційного діяння до адміністративної відповідальності було притягнуто заступника командира військової частини з озброєння підполковника К.
А військовою прокуратурою Хмельницького гарнізону до суду направлено протокол про вчинення корупційного правопорушення заступником командира частини з озброєння підполковником Л.
— А в чому полягали ці правопорушення?
— У ремонті власного автомобіля і використанні підлеглих при будівництві гаража.
— Мені відомо, що органи військових прокуратур проводять значну роботу, спрямовану на захист інтересів громадян та держави. Розкажіть, будь ласка, про цей напрям роботи.
— Протягом першого півріччя поточного року органами військових прокуратур усіх рівнів проведено значну роботу щодо захисту інтересів громадян України, держави в судах засобами господарського, адміністративного та цивільного судочинства. За позовами військових прокурорів задоволено 2246 заяв, що на 24 відсотки більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума, на яку було задоволено позовів, становить близько 91 млн грн, що на 37 відсотків більше, аніж у першому півріччі 2009-го. Припинено також провадження за 241 позовною заявою, де відповідачами добровільно відшкодовано 6,4 млн грн. Загалом реально виконано судових рішень на понад 73 млн грн. Відсоток реального виконання судових рішень, винесених за позовами військових прокурорів в інтересах громадян і держави, становить 93 відсотки, що значно вище середніх показників у державі.
Протягом перших шести місяців цього року, реалізовуючи представницькі повноваження щодо захисту інтересів громадян і держави, військові прокурори взяли участь у розгляді судами різних інстанцій 2074 справ, що на 23 відсотки більше, ніж за відповідний період минулого року.
— Чи продовжується боротьба з так званою дідівщиною в армії?
— Звичайно, ця робота проводиться на постійній основі. Ми докладаємо зусиль щодо виправлення ситуації, але, на жаль, картина з цього приводу залишається невтішною. Тільки у першому півріччі поточного року від нестатутних відносин постраждало 153 особи, для порівняння за аналогічний період минулого року — 99. В окремих військових частинах мали місце випадки систематичного тривалого насильства, у тому числі групою осіб.
Так, засуджено солдата К., який упродовж січня-лютого 2010 року побив шістьох співслужбовців. Таке казармене хуліганство було виявлено військовою прокуратурою Київського гарнізону.
— Не так давно преса багато писала про озброєний напад, що стався в Броварах, на громадянина з метою заволодіння великою сумою грошей. При цьому кожне видання висувало власну версію інциденту, стверджуючи, що «напад вчинила організована група офіцерів спецпризначення головного управління розвідки МО». Хотілося б, щоб Ви підтвердили або спростували цю інформацію...
— Такий прикрий випадок дійсно мав місце. Але до складу організованої злочинної групи не входив жоден військовослужбовець МО України: там були офіцери інших військових формувань: майор Д. Левчук, капітан П. Курбет, а також колишній прапорщик О. Кірбіткін, громадяни А. Костюк, М. Лихацький. Вони, бажаючи поліпшити матеріальне становище, під виглядом проведення спеціальної операції з затримання особливо небезпечного злочинця вчинили збройний напад на громадянина А. Ільєнка у приміщенні готельного комплексу. Мета — заволодіти мільйоном гривень. Та не так сталося, як гадалося: всі п'ятеро були затримані правоохоронними органами і незабаром постали перед судом, отримавши різні терміни позбавлення волі.
Ось така правда про інцидент, якому наші мес-медіа присвятили стільки уваги, часто вдаючись до інсинуацій.
Деякі випадки насторожують мене і як прокурора, і як людину. Ідеться про моменти, коли люди в погонах, маючи доступ до зброї, з особливим цинізмом використовують службове становище, з презирством ставляться до чиїхось життів. Наприклад, офіцери правоохоронного органу майор Д. та капітан Ш. проникли до житлового приміщення громадянина та викрали в нього 1700 американських доларів, 3400 гривень і закордонні паспорти. Окрім цього, спритники почали вимагати від жертви п'ять тисяч «зелених» за повернення паспортів, погрожуючи розповісти всім про буцімто підроблені дипломи про освіту, які той мав намір збути.
За «подвиги» обох було засуджено до позбавлення волі терміном на шість і п'ять років. Гадаю, цього часу їм вистачить на обдумування своїх вчинків і відповідних висновків.
— Словом, ситуація з дотримання у військових формуваннях законності і правопорядку доволі складна. До яких заходів збираються вдатись органи військових прокуратур для її поліпшення? Чи є розуміння її складності з боку керівництва Міністерства оборони, командирів і начальників усіх рівнів?
— Так, ситуація дійсно не проста. Але не безнадійна. Щодо заходів, про які ви кажете, то вони будуть винятково в межах чинного законодавства. Звісно, військові прокурори докладуть усіх зусиль, аби кардинально змінити ситуацію на краще. Однак без допомоги командирів усіх ступенів нам не впоратись. До речі, не раз і не два переконувався: де з боку керівників військових колективів є підтримка щодо зміцнення військової дисципліни та статутного порядку, там обмаль правопорушень. Тож сподіваюсь на співпрацю з командирами частин і підрозділів в цьому напрямку.
— Дякую за розмову.
Інтерв'ю провів Сергій ЗЯТЬЄВ
також у паперовій версії читайте:
назад »»»