Пам'ять
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 29, 2014

"ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА", архiв новин за 2010 рiк.

ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
ЗАБОРОНА ЧИ ВІЛЬНА КОНКУРЕНЦІЯ?
Історично релігійна мережа України ніколи не була моноконфесійна. Розвитку багатоконфесійності сприяла її поліетнічність. Різні культурні об’єднання національних меншин, що споконвіку жили на теренах нашої вітчизни, сприяли поширенню німецьких лютеран, вірмен-григоріан, караїмів тощо.

В епоху «войовничого атеїзму» релігійне життя фактично припинилося. З набуттям Україною незалежності духовно-релігійний вакуум почав стрімко заповнюватися. Спостерігалося посилення і місіонерської діяльності проповідників, які прибули з-за кордону, особливо протестантських церков і неорелігійних течій. Почали друкувати духовну літературу, з’явилися релігійні радіо і телепрограми.
Статтею 35 Конституції України громадянам гарантовано свободу совісті, дано право сповідувати будь-яку релігію. Згідно зі статистикою, на початок 2010 року офіційно зафіксовано 33350 релігійних організацій, які обслуговують понад 30516 священнослужителів і пасторів (із них 795 — іноземці). У державі функціонує 199 духовних навчальних закладів. Діє 347 місій, 76 братств, 12758 недільних (суботніх чи п’ятничних) шкіл. Друкують 377 релігійних часописів і газет.
Хоча найважливішою складовою релігійного життя лишається православ’я, останнім часом у пресі поширюється думка про те, що багато українців відходить від традиційної релігії й переходить до так званих новітніх релігійних течій.
За словами завідувача відділу Інституту філософії НАНУ, віце-президента Української асоціації релігієзнавців професора Людмили Филипович, таке твердження не відповідає дійсності. Переважна більшість тих, хто сповідує новітні релігії, є новонаверненими людьми, які здебільшого не мають релігійного минулого, вважає вона. Прихильники традиційних церков (переважно люди старшого покоління) там і залишаються.
Водночас, вважає релігієзнавець, традиційні релігії не завжди задовольняють потреби сучасної людини, особливо молоді, котра, до речі, є основним джерелом поповнення нових релігійних об’єднань. На думку експерта, це пояснюється тим, що традиційні церкви не завжди враховують інтелектуальний рівень сучасника, який хоче не лише брати участь у певних обрядах, а й знати філософський і духовний аспекти обраної віри. Звісно, є чимало людей, які цінують у традиційних церквах саме прихильність до старовини, прагнуть заглиблення у стародавні традиції, але цього нині замало, особливо для молоді, переконана Л. Филипович.
Сучасне протестантське середовище в Україні неоднорідне, складно розібратися в ньому без допомоги науковців. Тож звідси виникає проблема журналістської некомпетентності. Часто-густо в статтях і телепередачах деякі необізнані автори подають своє, суто суб’єктивне, а іноді елементарно неграмотне висвітлення релігійного життя із перекручуваннями. Адвентистів, баптистів, християн віри євангельської (представників поширених на Заході протестантських церков) нерідко безпідставно «причіплюють», скажімо, до «Білого братства», якихось «тоталітарних сект», які до них не мають жодного відношення.
Керівник відділення релігієзнавства Інституту філософії, президент Української асоціації релігієзнавців професор Анатолій Колодний, аналізуючи феномен молодіжної прихильності до новітніх релігійних течій, висловив особисту думку. Він вважає, що одна з причин в тому, що традиційне християнство побудоване більше на ідеї невідступної смерті й потойбічної розплати за земні гріхи. «Молода людина, котрій лише 20–30 років, про це ще не думає. Молодь замислюється не над тим, що буде у віддаленій перспективі, а як жити зараз — це її цікавить над усе, і саме ці питання традиційні церкви зазвичай обминають,— зауважує Анатолій Колодний.— Традиційні церкви також часто програють перед протестантськими у задоволенні потреби у спілкуванні, соціальній роботі, благодійництві».
З боку деяких представників окремих конфесій чути вимоги заборонити в’їзд місіонерів з-за кордону. Втім, на переконання Анатолія Колодного, «заборонити легше, ніж вільно конкурувати. А щодо критики, то вона має бути аргументована».

Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, Укрінформ

[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]

[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
  • У ТЕНЕТАХ БЮРОКРАТИЗМУ

назад »»»

Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».