У ЧАСИ КАЗКОВИХ ПІДПРИЄМЦІВ
У світовій літературі спостерігається тенденція до написання невеликих за обсягом, але гостросюжетних і оригінальних за змістом художніх творів. Дехто пояснює такий напрям світовою глобалізацією суспільства, застосуванням новітніх технологій та поширенням мультимедійних інтернет-видань, а дехто — прагматизацією сучасної літератури, даниною стрімкому часові.
Добрим прикладом у вітчизняній дитячій літературі є нещодавно надрукована видавництвом «Академ-Прес» яскрава книжка Василя Василашка «Казка-байка: Чесний лис», лауреата літературної премії імені Лесі Українки. Героєм цього невеликого за обсягом твору, казки з мораллю байки став «сучасний» Лис, який, позбувшись через крадіжку хвоста, вирішив бути не просто ще хитрішим, а зажити слави чесного фермера. Такою є фабула цієї сучасної казки для маленьких читачів.
Василь Василашко у своїй казці-байці знайшов точну мовну формулу для характеристики сучасних соціальних явищ життя і моральних оцінок у діяльності нової «еліти» українського суспільства. Такими себе вважають сучасні нувориші, поклавши в основу визначення елітарності нашого суспільства великі гроші. Хоча крадії та взагалі «грошові лантухи» ніколи не були та не вважалися в жодному нормальному суспільстві елітою. Казку-байку написано з підтекстом, вона майстерно і водночас лаконічно передає зміст і походження теперішнього капіталу, що створив сприятливі умови для казкових підприємців. Як на мене, твір виконано у кращих традиціях слов’янського байкарства, тому він цікавий не лише дітям, а й дорослим. Казка з мораллю байки — сатиричний твір, що викриває недоліки суспільства в час недорозвинутого капіталізму:
Сміються: —
Вкрав же, не купив...
А Лис: — Хвостом я заплатив...
...Мораль у Лиса, бач, проста:
Йти в чесні, як нема хвоста,
Щоб чесно ферму завести,
Як нічим сліду замести...
У розумінні Василашка байка є мовним жанром, зверненим до сучасного слухача, широкої та різної за смаками аудиторії. Його казка-байка — жива розповідь з усіма барвами народних висловлювань. Завдяки ритміці, інтонації, звуконаслідуванню авторові вдалося відтворити події, що відбуваються в казці. У його байці немає певної стилізації, але вона насичена яскравою алегорією чудових образів і слів, що передають народний казковий колорит:
За сіно Лису два Осли
На ринок яйця повезли.
А з ринку — збіжжя повен віз,
Картину в золоті «Мій хвіст»...
Лис каже всім про диво з див:
Як першу Курку він купив...
У Василашка витримано канони традиційної байки. Проте автор пішов далі, розвиваючи традиції українського національного гумору, вимовляючи казкові речі мовою підтексту.
Гадаю, що сучасна грошова «еліта» клюне на цю книжку для своїх дітей саме як на казку, а не байку, бо коштовною виглядає яскраво оформлена книжка «Чесний Лис» із чудовими малюнками художниці Оксани Хейлик. Шкода, що соціальна нерівність може стати на заваді багатьом розумним діткам, або, краще сказати, батькам цих дітей, яким такі книжки нині не по кишені. Парадокс, але процес накопичення краденого капіталу, про який так майстерно сказав у своїй казці-байці Василь Василашко, позбавив багатьох дітей українських книжок.
Осмислюючи соціально-політичні зміни у державі впродовж останніх років, розуміючи менталітет українців, відчуваючи подих сучасного життя не лише в дорослому загалі, а й у наших розумних дітей та онуків, автор вдало й дотепно трансформує мотиви народних українських казок у сучасну казку-байку «Чесний Лис». На перший погляд, зовні поверхова казка визначає не лише мораль, повчальну мудрість байки, а й її сюжет, побудову, перетворюючись на своєрідну розгорнуту метафору. На лаконічних характеристиках сучасних нуворишів в особі хитрого Лиса письменник не забуває й про інших героїв, так би мовити, другого плану, які створюють належні умови для сучасних багатіїв-крадіїв.
Тож чесні принципи існування немовби відходять на останній план, відкриваючи нові обрії для злодіїв, підміняючи життєві чесноти добра й справедливості на принципи сучасних «безхвостих» бізнесменів, основним мірилом яких є гроші, або, точніше сказати, їхня кількість, що збільшується в процесі нестримного розвитку нездорових сил суспільства. Автор байки в побутових деталях дає сатиричну характеристику Лиса, як сучасного підприємця, переносячи дію байки до жителів лісу, умовно-міфічних обставин лісового загалу:
У Лиса кури завелись...
Тепер у лісі фермер — Лис:
— Всі чесні будьте, не крадіть,
Тим паче, в мене, —
геть ідіть!..
Звірюкам-злодіям на жах —
Знайомий Пес у сторожах.
У казці-байці Василашка відчувається мудрість народу сміятися із самих себе. Автор розуміється на особливостях жанру, має лаконічну побудову слова, перетворюючи байку на коротку логічну формулу. Можливо, цим пояснюється, що цілі строфи й вислови з твору стають прислів’ями:
Ведмідь за Лиса все ж мудріш:
— Ти справді Курку цю не їж.
Не ріжуть люди ж тих курей,
Котрі несуться для людей.
Яєчко часом, як на те,
Ще може бути й золоте!
Підсумовуючи сказане, варто відзначити у вдалому авторському поєднанні казки та байки принципову різницю між ними. Байка — то, більше, підтекст твору, вона дає загальну ідею, формулу твору, не розкриваючи її у персонажах і сюжеті. А казка наділяє цю формулу змістом алегоричних образів. Поетична індивідуальність байкаря в цьому випадку відчувається саме в розмовній ритміці вірша, у створенні цікавих казкових персонажів, дотепних деталях сюжету. А звідси прагнення передати в оцінці явищ сучасного життя моральний критерій, котрий висловлював би народну думку.
Тож для автора світ існує в проявах, у оцінках, які міцно пов’язані з народною свідомістю, оскільки тільки народна думка відбиває реалії нашого життя. Тому зрозуміле постійне звернення Василя Василашка у своїй творчості до життєвих проблем і сучасних сюжетів, а відповідно є глибока внутрішня спорідненість народних мотивів із сучасним образотворчим методом автора у досягненні поставленої мети. Письменник справедливо вважає, що саме у поєднанні національного колориту, народних традицій з реаліями життя треба виховувати наших маленьких читачів.
Олександр БАКУМЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- СЛОВО ПРО СЛОВО
- ОСКОЛКИ І САМОЦВІТИ
назад »»»