ЧИ ЗАЛИШАТЬСЯ ЦІНИ НА ХЛІБ НЕДОТОРКАННИМИ?
— Собівартість українського хліба де-факто вже зросла на дев’ять відсотків. Саме так реагує вітчизняне хлібопекарство на здорожчання вартості зернових на внутрішньому ринку,— розповідає голова наглядової ради ВАТ «Хліб Києва» Владислав Атрощенко.— Підстави для збільшення ціни на хліб є вже кілька тижнів. Адже у собівартості хліба — в середньому 40 відсотків — це складова зерна. Вартість же останнього зросла на 23 відсотки.
Про подорожчання хліба кажуть й інші фахівці. Зокрема, директор українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа передбачає приблизно через три місяці збільшення ціни на борошно як мінімум на 15 відсотків. Тож ціни на хліб можуть теоретично зрости на 7–10 відсотків, мовляв, багато залежить від пекарів.
Однак, згідно з постановою Кабміну від 1996 року, ціни на хліб установлюють не пекарі, а органи місцевої влади. За словами експертів, ціни на хліб часто перетворюють на політику, коли місцеві органи під гаслом захисту уразливих верств населення не дбають про розвиток хлібопекарського виробництва й утримують ціну на хліб нижчою за його собівартість. Через це останні десять років галузь перебуває, за словами В. Атрощенка, в скрутному становищі (люди працюють у важких умовах, немає коштів для оновлення виробництва).
Аналітики вважають, що хлібопекарська галузь потребує реформування у сфері ціноутворення. Об’єднання підприємств хлібопекарської промисловості «Укрхлібпром» подало на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції про заборону втручання місцевої влади в регулювання ціни на хліб. Нехай держава виконує роль регулятора через установлення граничної межі рентабельності.
Щодо виробництва соціальних сортів хліба, показник прибутковості, за оцінками авторів пропозицій, може становити п’ять відсотків. Список соціальних видів хліба пропонують скоротити з п’яти до двох найменувань, залишивши «Хліб український» і батон. Шкода тільки, що промисловці не навели мотивації стосовно скорочення соціальних видів хліба.
З приводу прибутковості виготовлення елітних сортів продукції, розробники пропозицій взагалі, як мовиться, відпустили ціни на волю. Мовляв, ринок сам сформує адекватну ціну на таку продукцію.
Водночас чимало фахівців пропонує зберегти соціально незахищені верстви населення від цінового удару цільовими дотаціями. Владислав Атрощенко переконує: «Це копійки для держави». Припустимо, що соціально незахищених громадян у нас 10 млн. Кожен із них за місяць з’їдає десять буханок хліба. Останній подорожчає на десять відсотків. Нині він (соціальний хліб) коштує 3 грн, після підвищення — 3 грн 30 коп. Тож державі треба буде доплатити населенню 360 млн грн на рік.
Хоча... чи подорожчає хліб, ще невідомо. «Укрхлібпром» чекає від Кабміну відповідь.
Тим часом Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що в Україні немає підстав для підвищення цін на хліб: достатньо запасів зерна, закупленого за старими цінами. Крім цього, виділено п’ять мільярдів гривень для створення запасів Аграрного фонду. Дай, як мовиться, Боже. Але ж нам обіцяли не підвищувати ціни на газ...
Хоча генеральний директор агрохолдингу «Валарі» (Міжнародна агроторговельна компанія, до якої входять українські та російські холдинги, логістичні компанії, елеватори, термінали) Олександр Лавриненко щодо цін висловився відвертіше.
— Ми закладали собівартість зерна 720–760 грн (без ПДВ), фактично вона зараз становить 900–950 грн (підвищення на 30–35 відсотків). Проте, гадаю, різкого стрибка цін на хліб не буде. Зростання можливе в межах 30 відсотків.
Наближаються вибори до місцевих рад. А в таких випадках до електорату ставляться з особливою любов’ю. Може, до виборів ціни на хліб залишаться недоторканними?
також у паперовій версії читайте:
- МОЛОДІ — ПЕРШЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ
- 25% «НЕВИДИМОК», або ЩЕ РАЗ ПРО ПІДВИЩЕННЯ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ
- Є ДЕ ПЕРЕНОЧУВАТИ БЕЗХАТЬКУ?
- ЗБІЛЬШЕНО ПЕНСІЇ ІНВАЛІДАМ ВІЙНИ І УЧАСНИКАМ БОЙОВИХ ДІЙ
назад »»»