У БЕРДЯНСЬКУ РОЗДАВАЛИ «ЗОЛОТІ БРИГАНТИНИ»
Завершився 13-й Бердянський міжнародний кінофестиваль. Цього разу організатори вирішили провести його в пік сезону, аби нові кінострічки змогло подивитися якомога більше глядачів. Традиційно з’їхалися представники українського, російського і білоруського кінематографа, а нині ще й італійські, сербські, болгарські, турецькі та гонконгівські митці.
Понад 50 стрічок можна було переглянути в кінотеатрах міста та баз відпочинку. Прискіпливе журі переглядало конкурсні роботи. Це 14 фільмів, відібраних комісією на чолі з її головою Мілою Новиковою. З Бердянська цього року «відчалило» сім «Золотих Бригантин» (за кількістю номінацій).
Хоч українського кіно майже немає, та найкращою режисерською роботою було визнано картину «Двоє» киянина Анатолія Матешка про Велику Вітчизняну війну. Про те, як єднають навіть ворогів спільні випробовування. У смертельному бою серед живих залишилося двоє — радянський розвідник і полонений ним німецький шифрувальник, якого наш воїн мав доставити до штабу, пройшовши складний багатокілометровий шлях під кулями.
«Золота Бригантина» за кращу жіночу роль у сербської актриси Нади Шаргін («Хтось іще в очікуванні»). Цей же фільм відзначено і за кращий сценарій. Найкраща музика — в угорській картині «Рожевий сир» Ласло Перізі, а краща операторська робота — Павла Зубрицького в білоруській стрічці «Вовки». Цей фільм Олександра Кобишева став кращим ігровим кіно. До речі, режисер родом із Горлівки, навчався в Київському інституті імені Карпенка-Карого, нині працює у Мінську.
Старт від землі козацької
Розпочався фестиваль із Запоріжжя — зі славетного острова Хортиця. Там під 700-літнім дубом зібралися митці, аби подивитися кінно-спортивні змагання місцевих вершників, і самі дали концерт у Запорізькому музично-драматичному театрі імені Магара, якому передувала куценька червона доріжка.
Та справжню тріумфальну червону доріжку було вистелено для кінематографістів наступного дня в Бердянську. Вона простяглася через центральну алею до Приморської площі, де на березі Азовського моря було змонтовано сцену.
Вели концерт Сніжана Єгорова й Олег Савкін. У складі міжнародного журі була лише одна жінка — «кавказька полонянка», відмінниця, комсомолка і просто красуня Наталія Варлей, а також український письменник Андрій Курков, російський композитор Іван Бурляєв і турецький режисер, стрічка якого торік отримала гран-прі на цьому ж фестивалі, Айдін Сайман. Журі арбітрів очолював Михайло Голубович.
Україну представляли голова Гільдії українських кіноакторів Ніна Ільїна, президент фестивалю народний артист України Володимир Горянський, народні артистки України Раїса Недашківська і Наталія Сумська, режисер Оксана Байрак, заслужені артисти Тарас Постніков, Володимир Євменко, а також героїня «Кардіограми кохання» Олена Кондулайнен.
Серед російської делегації, очолюваної головою Гільдії кіноакторів Росії Валерією Гущиною, були Зінаїда Кириєнко, Ольга Хохлова, Олег Масленников-Войтов, Юрій Назаров із дружиною Людмилою Мальцевою, Олександр Баширов.
Кількість замінимо на якість
Володимир Горянський радіє з висновку журі, яке зазначило, що з 14 відібраних кінострічок дев’ять — високого рівня.
Цього разу на відкритті було багато чиновників високого рангу. Мав намір приїхати міністр культури і туризму Михайло Кулиняк, адже міністерство цьогоріч пообіцяло підтримати фестиваль і надати 300 тис. грн для його проведення. Натомість прибула голова департаменту Катерина Копилова, яка запевнила, що українському кіно бути. Принаймні наступного року воно почне розвиватися.
— Я був на сесії міськради,— повідомив Володимир Горянський.— Сказав депутатам, що Бердянськ поки що не готовий до прийому гостей найвищого рівня. Вони зі мною погодилися, зауваживши, що працюватимуть у цьому напрямі. На жаль, дехто з митців не зміг приїхати через проблеми з вильотом із аеропортів Москви з огляду на відсутність видимості, яка сталася внаслідок пожеж у Підмосков’ї. Адже, на мій погляд, фестивалю не вистачає метрів кінематографа. У Бердянську лише один готель «Діадон», який відповідає високим стандартам. Вважаю, що фест у майбутньому має стати більш якісним. Нехай меншим за кількістю картин і акторів, але більш представницьким.
Нот сім — тембрів безліч
Найкращою, нагадаю, було визнано музику в угорській картині «Рожевий сир», і композитор Іван Бурляєв із цим висновком журі був не згодний. Він запропонував дати приз іншій стрічці, яка й так була серед лідерів.
— У «Рожевому сирі» музика проста,— поділився думками Іван Бурляєв.— Щоправда, настільки проста, настільки й точна, бо вплетена у драматургію фільму. Хоча драматизму у цій музиці немає. Я проголосував за іншу стрічку, де насправді чудова, фундаментальна музика. Лише музика кіно працює без посередників. Адже актор виголошує кимось написаний текст, режисер промовляє через акторську гру, і тільки музиці ніхто не потрібен. Вона самодостатня. У композитора немає жодних перепон між ним і глядачами. Мають зійтися зірки на небі, щоб кіношний матеріал потрапив до душі композитора і запалив його на шедевр. Нот лише сім, а тембрів — безліч.
Іван Бурляєв вважає, що на фестивалі у композиторів є вдалі новаторські задуми. Щоправда, дехто використовує не музику, а якісь шуми, звукові ефекти. Вони чудово взаємодіють з картинкою і багато до неї додають. Проте це, на його думку, не кіномузика. Радше — це саунд-дизайн, який не має нічого спільного з композиторством.
— Особисто я не за таке новаторство,— говорить І. Бурляєв.— Бо гадаю, що музика до фільму має доповнювати те, що закладене у нього режисером, сценаристом і акторською грою. Композитор повинен цю емоцію підсилити, але не більше. А то в одному з фільмів музика так старалася, навіть надривалася, намагаючись передати емоції, яких у фільмі й близько немає. Це вже перебір.
Для найвдячніших глядачів
Бердянський кіноогляд шукає нові форми. Зокрема, у його межах презентовано на великому екрані студентські дипломні робити. А ще започатковано дитячий фестиваль. Такий задум виник у організаторів тому, що Бердянськ, котрий розкинувся на березі теплого Азовського моря,— дитячий курорт.
Генеральний продюсер цього фестивалю — актор, режисер і каскадер Валентин Мисливий (на фото) розповів:
— Президентом дитячого фестивалю мала бути Ольга Сумська. Проте вона не змогла прибути, тому цю естафету підхопила Оксана Сташенко, яку знають і люблять діти за стрічку «Повернення Мухтара». Дитячі фільми демонстрували в таборах відпочинку. Серед них — українські стрічки «Офіс», фільм-фентезі «Магічна книга». Я привіз дві стрічки «Котовасія» і «Хом’яки і Компани». В Бердянську також знімають кіно, і ми вибрали для показу одну зі стрічок бердянців «Екстрим-патруль». Окрім того, проходили майстер-класи провідних акторів. Нагороджувати переможців ми не планували, адже це була тільки презентація дитячого фестивалю. Втім, наші спонсори «Королівське морозиво» несподівано для нас вирішили відзначити найкращі, на їхню думку, фільми.
Наталія ЗІНЧЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- ТВОРЕЦЬ ФЕЄРИЧНИХ ЧАСІВ
назад »»»