«НЕЗАПРОГРАМОВАНІ» ВИБОРИ
Упродовж багатьох років парламентські вибори та волевиявлення до місцевих органів влади відбувалися в нашій країні в один день. Тож місцеві «свята демократії» перебували дещо в «тіні» загальнодержавних парламентських баталій.
Нині ситуація унікальна, бо 31 жовтня переважна більшість місцевих громад має сказати слово саме стосовно своїх вершителів долі на місцевому рівні. Тому нинішня увага до проведення місцевих виборів перевершила усі попередні кампанії.
Друга причина ажіотажу — зміни, котрі Верховна Рада внесла до правил проведення місцевих «свят демократії». Ці зміни настільки суттєві, що, на думку багатьох експертів, 31 жовтня ми отримаємо цілий стос фальшувань, дискримінаційних моментів щодо окремих учасників тощо.
Нарешті третя причина аж надміру прискіпливої уваги до місцевих виборів полягає ось у чому. Політологи в один голос прогнозують: 31 жовтня стане першим неабияким випробуванням ефективності владної вертикалі, вибудованої в нашій державі після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича. Якщо «тест» пройде успішно, з великою часткою впевненості можна буде говорити про те, що зіпхнути «регіоналів» із владного Олімпу впродовж найближчих п’яти (можливо, й десяти) років буде практично неможливо.
Передусім впадає у вічі цікава деталь. Загальнодержавний рейтинг ПР не надто змінюється протягом майже півроку. Скажімо, з його попередником п’ять років тому було не зовсім так — популярність Віктора Ющенка наприкінці літа добряче похитнулася.
Утім, окрім загальнодержавного рейтингу є ще й рівень підтримки на місцевому рівні. Для проведення виборів до обласних, міських чи районних рад — це суттєвий чинник. Зрозуміло, що, скажімо, на Донеччині чи Луганщині підтримку ПР буде забезпечено. Тамтешнім жителям навряд чи завадять проголосувати за «регіоналів» навіть нові комунальні квитанції зі значно збільшеними тарифними показниками. Знайдуть для себе внутрішнє пояснення, буцімто в цьому винен попередній уряд на чолі з Юлією Тимошенко та й квит.
А от що стосується західних і центральних областей, то тут представники ПР перестраховуються. І то добряче. Тому деякі норми нового закону про вибори до місцевих органів влади побудовані так кострубато. Перший нюанс — змішана система виборів. На перший погляд, за повернення до неї боролася переважна більшість політиків і експертів. Адже загальне «опартійнення» кандидатів найперше призвело до відриву їх від виборців. В окремих обласних радах останні чотири з половиною роки засідали винятково представники обласних центрів. А то й «варяги» зі столиці чи інших регіонів, котрі не спромоглися «працевлаштуватися» в себе вдома.
Повернення (навіть часткове) до «мажоритарки» цю проблему має вирішити. Однак, на думку багатьох експертів, ухвалені парламентом напівзаходи призведуть до появи нових потенційних загроз. Головне — самовисування кандидата не передбачене на рівні місцевих рад і мерів. Кожного претендента мусить «освятити» своїм партійним перстом певна партія. Причому не кожна, а лише така, чий місцевий осередок зареєстровано не пізніше 31 жовтня минулого року.
«Фактично це дискримінаційна норма,— зауважує голова Комітету виборців України Олександр Черненко.— Вона, по суті, нічого не міняє. Раніше органи влади у нас обирали винятково за закритими списками, і це було погано, тому що виборці на місцях мають знати в обличчя своїх кандидатів і голосувати можуть так, як в округах. Нині змішана система з мажоритарною складовою є, але висування лише партіями нівелює усі можливі позитиви. Оскільки скасовано самовисування, то відомі місцеві авторитети, популярні люди, які не хочуть зв’язуватися з партіями, зараз практично не можуть висуватися ні кандидатом до місцевої ради, ні на посаду міського голови».
До речі, це — не єдина проблема. Згідно з новим законом, кандидатові в мери фактично треба йти «на поклон» до якоїсь партії, щоб вона тебе висунула, ще й намагатися через мажоритарні округи отримати бодай якусь підтримку. Бо потім, навіть у разі власної перемоги, можна наразитися на суцільну блокаду з боку опонентів.
Власне, це також один із можливих сценаріїв розгортання подій, що розглядається передусім представниками центральної влади. Саме так можна «гасити» популярність, скажімо, будь-якого опозиційного мера, котрий апріорі не сприймає партійних постулатів ПР. Керівник без підтримки (отже, фактично без повноважень) не несе ніякої загрози.
Тепер погляньмо на низку суто технологічних «ляпів» нового закону про місцеві вибори. Головна проблема — терміни проведення кампанії. Як відомо, коаліціянти скоротили їх з 90 до 50 днів, що теж є нині рекордом. Колишній член Центрвиборчкому Марина Ставнійчук вважає, що цього терміну явно недостатньо.
«ЦВК повинна за чотири дні опрацювати подання щодо створення майже 700 тервиборчкомів — аж до районних,— наголошує пані Ставнійчук.— За чотири дні вони мають сформувати документи (це практично тисячі подань) щодо кандидатур. Зрозуміло, що немає механізму, скажімо, виправлення документів при розгляді їх у ЦВК. Зате є механізм, коли, скажімо, документи не відповідають закону, комісія їх не враховує при формуванні ТВК на місцевих виборах. Це означає, що реально буде включено механізм відсторонення небажаних суб’єктів від формування організаторів виборів. Хіба це не свідчення того, що закон закладає механізм проведення виборів із порушенням? І суспільство, і суб’єкти виборчого процесу повинні це проковтнути».
Наступний нюанс, пов’язаний із демонстрацією недостатності 50 днів для проведення усієї кампанії, помітив згадуваний Олександр Черненко: «Дуже мало часу відводиться на перевірку списків виборців на дільницях — лише дев’ять діб. Відколи ці списки лягають на дільниці, члени дільничних комісій мають розіслати запрошення. Тому я б радив виборцям уже тепер звертатися до органів ведення реєстру і уточнювати списки. Наголошую: це краще зробити до того, як списки ляжуть на дільниці».
Ще одне. Згідно з новим законом, кандидатам (увага!) навіть не обов’язково публікувати і здавати при реєстрації свою програму. Фактично такого документа може не бути взагалі! Цілком імовірно, що такі «незапрограмовані» претенденти заполонять увесь передвиборчий простір. Тож орієнтуватися можна буде тільки на те, якою політичною силою висунуто певного претендента. Що це, як не черговий етап культивації бездумного голосування?
Руслан ІВАНІВ
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
- КРИМСЬКІ ТАТАРИ ГОТОВІ ДО СПІВПРАЦІ
- СПЕКА ТРИВАТИМЕ
назад »»»