НАМ РЕФОРМИ НЕ ТРЕБА — КРЕДИТИ ДАВАЙ...
МВФ ВИДІЛИВ НАШІЙ ДЕРЖАВІ ПЕРШИЙ ТРАНШ ІЗ НОВОЇ КРЕДИТНОЇ ПРОГРАМИ
Коли в Україні починають говорити про отримання якихось кредитів, мимоволі пригадую старий, але від того не менш актуальний анекдот. Приходить один добродій до свого малознайомого сусіда й запитує: «Як поживаєш?».— «Та, спасибі, нівроку»,— дещо розгублено відповідає той. «А дружина як?» — знову питає гість. «Та теж, ніби, все гаразд».— «Ну а донька здорова?» — «Взагалі в мене син, але дякую за турботу, нормально...» «Слухай, а чи не позичиш ти мені триста гривень?» — нарешті переходить до найголовнішого візитер. «Знаєш, друже, поцілуй мене у плече!» — «А чому саме у плече?» — «Так ти ж також здалеку почав...»
На жаль, ситуація в державі нічим не краща за змальовану. Бо ж будь-яка влада усіляко доводить корисність і необхідність отримання кредитів. А будь-яка опозиція критикує її за «накопичення нових і нових боргів».
Достатньо пригадати, яку бучу здіймали представники Партії регіонів, коли уряд Юлії Тимошенко підписував документи, що стосувалися співпраці з Міжнародним валютним фондом. Як тільки не паплюжили тодішній Кабмін: за нікчемні розрахунки, за кабальні умови, за... Добре, що гроші не пахнуть, а то б «регіонали» і до запаху тодішньої програми кредитування причепилися б.
І от нині, прийшовши до влади, ПР абсолютно не гребує звертатися до того ж таки Міжнародного валютного фонду по фінансову допомогу. Більше того, попередню програму кредитування (котру, до речі, так і не вдалося довести до пуття) фонд нині закрив, «відчинивши двері» новій, понад 15-мільярдній кредитній лінії. Розрахований новий Stand-by на два з половиною роки.
За цією сухою статистикою приховано так багато найрізноманітніших і найцікавіших нюансів, що аналізувати їх можна до нескінченності. Відтак ми зупинимося лише на найбільш показових віхах.
Перш за все впадає у вічі низка розбіжностей на предмет того, як українські можновладці збираються використовувати згаданий кредит, перший транш якого у розмірі 1,89 мільярда доларів уже надійшов до нашої держави. На другий транш урядовці чекають також цього року — орієнтовно у грудні. Втім, задля його отримання потрібно виконати ще низку умов.
Отже, повернімося до розбіжностей. Передовсім нагадаємо: ще до ухвалення рішення Ради директорів МВФ про виділення нам кредиту Президент Віктор Янукович пообіцяв заступникові директора фонду в Європі Полу Томпсену, що кошти в жодному разі (!) не використовуватимуть для так званого латання дірок у державному бюджеті. І подальші кроки, ініційовані урядом, стали хоча й непопулярними, проте дієвими. Це — і згода збільшити ціну на газ для населення, і проведений у липні секвестр (скорочення видатків) бюджету...
Закон про секвестр бюджету-2010 передбачає скорочення витрат зі стабілізаційного фонду на здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів та цільових програм в агропромисловому комплексі. Також буде скорочено витрати на реалізацію житлових програм, програм реформування житлово-комунального господарства та підготовку до чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
Проте закон передбачає збільшення на мільярд гривень витрат на проведення місцевих виборів, а також на 2,5 мільярда виплат ПДВ підприємствам, перед якими є найбільші зобов’язання з цього виду податку.
Не можна сказати, що урядовці знайшли найоптимальніші шляхи для секвестру. Скажімо, як заявив прем’єр-міністр опозиційного уряду Сергій Соболєв, «секвестром ударили не по бюджету державних чиновників, Адміністрації Президента чи Верховної Ради, а по кишені простих громадян». Та все ж фонд мав би залишитися задоволеним (інакше не ухвалював би рішення про виділення кредиту).
Однак далі з вуст українських урядовців почали лунати слова, котрі аж ніяк не йдуть у співзвучності з наведеною вище обіцянкою Віктора Януковича. Так, віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко наприкінці минулого тижня заявив: «З першого траншу кредиту МВФ відсотків 80 (може, трошки менше) піде на валютні резерви, а частина, відсотків 20,— на фінансування дефіциту бюджету». Отже, покривати бюджетний дефіцит кредитними грошима уряд усе-таки збирається.
Далі — більше. Уже цього тижня, повідомляючи громадськості, що перший транш надійшов до нашої держави, той-таки Сергій Леонідович висловився ще більш «не в руслі». За його зізнанням, «з отриманих 1,89 мільярда доларів (увага!) мільярд буде направлений на покриття дефіциту державного бюджету, а 890 мільйонів — у валютні резерви Національного банку».
Вибачте, але мільярд із 1,89 млрд — це аж ніяк не обіцяні раніше 20 відсотків. Це більш як половина всієї суми. І ще велике питання: чи сподобається такий поділ представникам МВФ, коли вони наступного разу приїдуть інспектувати нашу державу щодо освоєння їхніх грошей. А Сергій Тігіпко, до речі, й сам говорить про можливість такої загрози: «Другий транш кредиту очікують у грудні, однак для цього необхідно виконати всі параметри програми співпраці з МВФ».
Наступний показовий нюанс. Низка експертів помітила ще кілька невідповідностей у словах і справах вітчизняних урядовців. На думку одного з найавторитетніших експертів щодо України, керівника програм з Росії та Євразії британського Королівського інституту міжнародних відносин Джеймса Шерра, про жодні реформи енергетичного сектора в нашій державі не йдеться.
Експерт звертає увагу на те, що підняття ціни на газ для населення — лише таке собі «окозамилювання» для довірливих МВФівців. Мовляв, уклавши з російським президентом Дмитром Медведєвим «харківські угоди» (стосовно газу та Чорноморського флоту), Україна так і не отримала ринкової ціни на «блакитне» паливо. А саме така ціна має бути передумовою будь-яких реформ в енергетиці.
«Український уряд робить вигляд, ніби він виконав ключову умову МВФ, скасувавши енергетичні субсидії для звичайних споживачів,— доводить Джеймс Шерр.— Однак насправді трапилося зворотне: після «харківських угод» субсидії поширилися на всю країну. Це зовсім не те, чого хотів МВФ, коли казав, що потрібно поступово підняти ціни для споживачів до рівня ринкових».
До цього можна лише додати, що «субсидії», про які каже шановний зарубіжний експерт, жодним чином не стосуватимуться простих громадян. Преференції від «харківських угод» отримали лише небідні власники великих підприємств, котрі отримуватимуть російський (а не вітчизняний) газ дешевше.
І це ще не все. Інші експерти (цього разу вже вітчизняні) вказують на те, що один із перших траншів кредиту МВФ спіткає також вельми цікава доля. Він поїде... до Російської Федерації як компенсація за попередні короткострокові кредити, взяті в російському «ВТБ-банку».
«Уже цього року частина кредиту буде використана не на реформи, а на повернення кредиту Росії,— прогнозує експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.— Два мільярди, які отримала від РФ Україна, це короткострокова позика. Схоже, МВФ передбачить можливість України погасити старий кредит за рахунок нового». Власне, вже згадуваний віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко приблизно сім–десять днів тому також не виключав такої можливості.
Нинішня позика може мати ще одну потенційну загрозу. І тут жодних аналогій із попередньою владою бути не може апріорі. Бо наступне побоювання виникло винятково щодо представників влади чинної.
Наприклад, лондонський часопис «Файненшл Таймз», коментуючи надання Україні кредиту, надрукував побоювання деяких експертів із приводу того, що Віктор Янукович «скоріше піде на узурпацію влади, ніж на непопулярні реформи, котрих вимагає МВФ у відповідь на рятівний для уряду в Києві кредит». Експерти також вважають, що саме кредит може стати таким собі приводом до ще більш жорстких дій влади стосовно власного зміцнення позицій.
Із цим твердженням також важко не погодитися. Бо чинна опозиція, на превеликий жаль, аж надто слабка, щоб диктувати своїм опонентам якісь умови. Тож доводиться лише «цілувати владу у плече»?..
Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:
- ТИМОШЕНКО ЗАКЛИКАЄ ЙТИ ДО СУДУ
- США ЗАНЕПОКОЄНІ СИТУАЦІЄЮ З ПРАВАМИ ЛЮДИНИ В РОСІЇ
назад »»»