НА ЧОМУ ЗАРОБЛЯТИМУТЬ БАНКИ
Асоціація українських банків підбила підсумки діяльності комерційних банків у першому кварталі. Вони свідчать, що у січні–березні було зафіксовано збільшення власного та статутного капіталу банківських установ. При цьому відбулося зменшення їхніх активів, а загальний фінансовий результат роботи виявився від'ємним.
Згідно з даними НБУ, нині в Україні ліцензію на здійснення банківських операцій мають 175 установ. У стадії ліквідації перебуває 19 банків (із них 17 — за рішеннями НБУ, два — за постановами господарських (арбітражних) судів), у шести — діє тимчасова адміністрація. Протягом першого кварталу було відкликано ліцензії в семи банків.
Обсяг активів банківської системи у першому кварталі зменшився на 5,03 млрд грн до 875,3 млрд грн. Переважно це відбулося через скорочення обсягів кредитних операцій (на 24,7 млрд грн), частка яких становить 82,56% усіх активів.
За січень–березень зобов'язання банків зменшилися на 16,6 млрд грн до 748,5 млрд. Строкові кошти юридичних осіб «схудли» на 2 млрд грн, а фізосіб — повагомішали на 11,1 млрд грн. Власний капітал банківської системи збільшився на 11,55 млрд грн до 126,7 млрд, статутний капітал зріс на 9,2 млрд грн до 128,4 млрд.
Протягом першого кварталу банки зазнали збитку розміром 4,4 млрд грн. Облікова ставка залишалася без змін — 10,25% річних. Кредитні ставки фінустанов у нацвалюті знизилися з 19,6 до 16,8% річних. Обсяг кредитів, наданих суб'єктам господарювання та фізичним особам, зменшився відповідно на 2% та 5,9%.
Суттєвою проблемою вітчизняної банківської системи є брак довгострокових кредитних ресурсів на внутрішньому ринку і, як наслідок, відсутність умов для поновлення кредитування приватних і корпоративних клієнтів, зазначають аналітики. Довіру населення до банків значною мірою було підірвано внаслідок девальвації курсу гривні до долара. Адже більш як половина внесків населення була зроблена в національній валюті, а девальвація гривні викликала масове вилучення депозитів.
Імовірно, що банківська система не витримала б кризи й обвалилася, якби не наявність у країні широкого спектра великих європейських банків, які підтримали свої дочірні структури у важкий період і фактично зупинили паніку. Нині в Україні представлено такі закордонні банки першого ешелону як BNP Paribas, Deutsche Bank, Credit Agricole, Commerzbank, «Альфа-банк». Вони вважаються надійними і готовими забезпечити адекватний рівень зовнішньої підтримки своїм дочірнім структурам на ринках, що розвиваються.
Наприклад, завдяки російському «Внєшекономбанку» було знято проблеми в одній з найстаріших і найбільших наших установ — «Промінвестбанку». Інвестиції «Внєшекономбанку» привели до концентрації кредитних ресурсів на 500 млн дол., які мають бути спрямовані до реального сектору економіки. На кредитному ринку України — це значна сума. На жаль, низька поінформованість населення не дає йому можливості скористатися перевагами дочірніх структур іноземних банків. Деякі з них проводять слабку роз'яснювальну роботу з населенням, спираючись на вербальні методи, тобто формально підходячи до поширення свого бренду в Україні.
Налітай — подешевіло
Фінансові аналітики прогнозують, що цьогоріч в Україні на продаж може бути виставлено понад 60 банків. Ці установи потребують додаткового фінансування. Очікується, що нинішній рік може стати роком підписання багатьох угод купівлі-продажу фінустанов. Минулий рік — не найактивніший щодо цього, адже було укладено лише дві угоди — російський «Внєшекономбанк» придбав акції «Промінвестбанку» та ЄБРР разом із німецьким банком KFW викупив частку акцій харківського «Мегабанку». Тоді як у 2008-му угод про купівлю було тринадцять.
Експерти твердять, що покупців майже немає. Найкраще ж для банківського ринку України, якби вітчизняні установи купили наші чи європейські бізнесмени, ніж російські. Адже європейські заклади мають 100-річний досвід роботи та контролю банківської системи. У Росії ще не завершився процес накопичення первинного капіталу, тож у тамтешніх банків інший менталітет, психологія поведінки, і це породжуватиме певні проблеми.
Нинішній рік буде складнішим для банківської системи, ніж минулий, твердять експерти. Ситуація залежатиме від того, чи отримають додаткове фінансування проблемні банки. На їхніх клієнтів, яким досі не віддали депозити, чекають суди, через які можна спробувати повернути гроші, або доведеться чекати, поки все владнається у фінансовій системі.
Зрештою українцям через продаж 60 банків можна очікувати на невеликі кредитні пропозиції. Але не раніше як за чотири місяці чи півроку кредитування почне зростати. Звучать різні прогнози щодо того, що відбуватиметься на ринку фінансових послуг внаслідок продажу чи непродажу проблемних банків. Однак фінансисти твердять: тим, хто має кредитні зобов'язання, доведеться гасити заборгованість перед банками, незважаючи ні на що.
Уряд має намір приватизувати три раніше рекапіталізовані банки — «Укргазбанк», «Родовідбанк», «Київ». Очільник Кабміну Микола Азаров запевняє, що влада більше не допустить ситуації, коли ресурси державних банків із величезним ризиком для вкладників та стабільності фінустанов витрачались на погашення боргів державних монополій, зокрема «Нафтогазу».
Влада серйозно взялася за державні банки, чиновники сфокусувались на «Ощадбанку» та «Укрексімбанку». Така увага спричинила квітневі ротації у керівництві тих фінансових структур. Зміни сталися не тільки у складі Спостережних рад. Чиновники підібрали нових фахівців на позиції державних банкірів. Учасники ринку пов'язують такі кроки не лише з бажанням посилити державний контроль над фінансовими закладами, а й з новою стратегією розвитку самих державних банків.
Головне завдання, зазначають експерти, подбати про поновлення довіри населення до фінустанов. Потім визначити пріоритетні сфери кредитування для конкретних банків. Державі не обов'язково продавати рекапіталізовані банки. Третина їх має належати країні, третина — іноземним власникам, решта — національним господарям. Тільки так сформується конкурентне середовище у банківському секторі.
До речі, малий і середній бізнес — у трійці найбільш неблагонадійних банківських позичальників. Проте і такі підприємці можуть розраховувати на подальшу співпрацю з банками. За оцінками експертів, наразі весь бізнес відчуває грошовий голод. Однак саме у малих та середніх підприємств потреба у фінансових ресурсах найбільша. Вони найсильніше постраждали від кризи, і нині потребують позик від кількох десятків тисяч до кількох сотень тисяч гривень. Такі обсяги кредитів банки готові надавати, але дуже прискіпливо оцінюватимуть своїх позичальників.
Малий і середній бізнес має проблеми у прозорості своєї роботи, у веденні обліку документів. Тож банкам важко працювати з цим сегментом економіки. У розвинутих країнах він має серйозну підтримку від держави і дає в бюджет відчутний прибуток. Тому й в Україні банки його не обходитимуть і будуть активно, проте обережно ним займатися.
А найпоряднішими позичальниками банкіри визнали органи місцевої влади. У важкому кризовому році саме муніципалітети платили вчасно і в повному обсязі, виконували взяті зобов'язання. Не було жодного випадку невчасної сплати відсотків за випущеними облігаціями чи несвоєчасного погашення заборгованості.
Хронічна хвороба
Як уже зазначалося, у першому кварталі банки зазнали збитків розміром 4,4 млрд грн. Нині у них з'явилася нагода непогано заробити на ПДВ-облігаціях, які збирається випустити уряд для погашення заборгованості експортерам із податку на додану вартість.
Наразі заборгованість із ПДВ перевищила 30 млрд грн, збільшившись з 2,7 млрд грн у 2007 році до 15,6 млрд у 2008-му, з початку нинішнього року вона зросла на 30%. Найбільше боргів перед зернотрейдерами, держава винна їм 8 млрд грн. Торік уряд своєю постановою надав пріоритети з ПДВ хімікам і металургам. Порядок розрахунку такий: спочатку компанії-експортери платять ПДВ, а потім Кабмін їм ці гроші повертає. Повернути нинішню суму живими грошима можливості немає. Тож уряд запропонував схему повернення цінними паперами. Бізнесмени з досвідом відразу згадали 2004 рік. Тоді за прем'єрства Віктора Януковича, в уряді якого Микола Азаров грав далеко не останню роль, держава вже повертала ПДВ облігаціями. Запропонована схема, пригадують бізнесмени, виявилась тоді для них доволі збитковою. Як буде цього разу — спрогнозувати важко.
Неповернення ПДВ є хронічною хворобою всіх останніх українських урядів. Незалежно від партійної належності вітчизняні урядовці традиційно полюбляють латати дірявий бюджет у такий спосіб. Нині проблема, яка накопичувалась роками, набула просто-таки непристойних масштабів. Глава уряду Микола Азаров, називаючи багатомільярдну суму невідшкодованого ПДВ, підкреслив, що експорт упав більш як удвічі, експортна ціна основних товарів — також удвічі. Здавалося б, у чотири рази мав би зменшитись обсяг відшкодування ПДВ. А він зріс. Тож прослідковуються схеми «накачування» цього показника.
Експерти не настільки категоричні в оцінках масштабів фіктивного експорту, а відтак і відповідних заявок на повернення ПДВ. Скажімо, в українській зерновій Асоціації значне зростання суми минулорічних заявок на відшкодування ПДВ проти позаминулорічних схильні пояснювати збільшенням у ті роки курсу долара з п'яти до восьми гривень. Зловживання в АПК — мінімальні, загалом там не може бути «дутого» експорту і «дутого» ПДВ, бо всі поставки зернових, олії, шрота та іншої сільгосппродукції відбуваються переважно через порти та митну службу, і податківці ретельно відслідковують усі процеси. Тож 99% сільгоспекспорту — реальний експорт, але з нього відшкодування ПДВ «зависло». За оцінками податківців, із прострочених 16 млрд грн. ПДВ 8 млрд належать АПК.
Глава уряду Микола Азаров визнає, що держава не має коштів, аби віддати борги з відшкодування ПДВ і пропонує повертати його цінними паперами, запевняючи, що примусу не буде. Процес стане добровільним. Загальний обсяг випуску облігацій — 20 млрд грн. Це значна сума всієї заборгованості з ПДВ. Випуск облігацій дозволить державі отримати законну відстрочку з виплати свого боргу на п'ять років. Саме на такий строк передбачається випустити облігації. В ситуації, коли треба повертати борги за звичайними облігаціями внутрішніх державних запозичень, латати дірки Пенсійного фонду, така значна відстрочка — порятунок для бюджету.
Ложка скепсису
Доволі скептично оцінюють запропоновані урядом схеми експерти — вони навряд чи будуть ефективними і не вирішать фінансових проблем, бо підприємствам зараз потрібні живі гроші, щоб можна було поповнити обігові кошти. Облігації за визначенням передбачають прибуток, і держава зобов'язана за ними виплачувати відсотки. Проте реально збагатитись на відсотках таких облігацій їхні потенційні власники навряд чи зможуть. Бо запропоновані ставки будуть нижчими за облікову ставку НБУ (10,25%). Зрозуміло, такі ставки є неконкурентоздатними.
Звісно, не надто прибуткові цінні папери можна спробувати продати. Підприємці згадують, що майже два мільярди таких облігацій потрапили на ринок у 2004 році. Реалізувавши їх, компанії втратили від 12 до 25% грошей. Експерти припускають, що цьогоріч ситуація з продажем облігацій буде ще драматичнішою. Адже у 2004-му не було світової економічної кризи, та й обсяг подібних цінних паперів був дещо меншим.
Вигоду від ПДВ-облігацій можуть отримати банки. Є фінустанови, які готові на 500 млн євро викупити такі облігації відразу одним пакетом. Самі банкіри пояснюють, що в нинішній ситуації їм поки нікуди інвестувати кошти, тобто ні на чому заробляти. А ці папери дають певний дохід. До того ж їх можна буде купити набагато дешевше реальної вартості. Якщо підприємствам терміново потрібні гроші, то простіше продати ті папери, аніж чекати на виплати доходу.
Державні облігації викуплятимуть із дисконтом (знижкою) 20–30%, що дозволить банкірам заробити, навіть якщо дохідність цінних паперів буде 5%, кажуть банкіри. У програші опиняться ті кредитори уряду, яким терміново будуть потрібні гроші і вони будуть змушені продавати облігації зі знижкою. Експерти впевнені, що при випуску цінних паперів на 20 млрд грн три чверті суми опиниться на ринку.
Хоча ПДВ-папери дозволять банкам заробити, їх поява може обрушити ринок облігацій, що тільки зароджується в Україні. Адже не лише держава, а й чимало компаній випускають свої боргові папери, аби залучити живі гроші. Проте поки обсяги ринку становлять близько 20 млрд грн, ПДВ-облігацій випустять стільки ж. На ринку утвориться надлишок пропозиції. За оцінками експертів, мине 1–1,5 місяця, перш ніж ринок відновиться. У гіршому випадку — це станеться восени. Урядовці, навпаки, запевняють, що випуск ПДВ-облігацій допоможе реанімувати ринок цінних паперів.
Експерти зазначають, що не треба роздавати нереальних обіцянок та вигадувати хитромудрі схеми. Слід пропонувати дієвий механізм адміністрування ПДВ, який би задовольняв і державу, і бізнес. Накопичені роками борги відшкодувати відразу неможливо, але уряду треба починати це робити. Бізнес, позбавлений обігових коштів, не зароблятиме сам і не дасть можливості заробити державі. По суті, неповернутий ПДВ є безпроцентним кредитом, який держава взяла у підприємців. А вони зараз самі опинились у складному економічному становищі, щоб робити такі дорогі подарунки.
Деякі експерти пропонують збільшити ставку ПДВ до 28%, оподатковувати замість прибутку підприємств їхні витрати та скасувати соціальні нарахування до фонду заробітної плати. У такий спосіб можна наповнити бюджет. Аналітики йдуть ще далі, вони запевняють, що ПДВ взагалі можна скасувати. Це сприяло б зниженню інфляції, вивільнило б велику кількість чиновників, які займаються його адмініструванням, спростило б систему оподаткування.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»