ПРИКРАСА СВЯТОГО ПРЕСТОЛУ
Одна з найсакральніших традицій католицизму — незаперечний авторитет «католика № 1» — Римського Папи. 26 років ім’я Іоанна-Павла II щодня згадувалось у повідомленнях світових ЗМІ. У квітні 2005 року, після його смерті, всі зрозуміли — з його відходом у цьому світі щось зміниться.
1. Кожного року, у травневі дні напередодні дня народження Кароля Войтили, а також 16 жовтня — у день його вступу на Святий престол — Ватиканська поштова служба мала шалений наплив листів. Так само у драматичні березневі дні 2005 року, під час його хвороби, молитви всього католицького світу були звернені до Ватикану. Весь православний світ також молився за нього. Навіть у мечетях закликали до Аллаха. Мусульмани також вважають Іоанна-Павла II видатним представником роду людського. Адже він рішуче висловився за мирне вирішення палестинської проблеми, за створення незалежної палестинської держави. А в католицькому світі Іоанна-Павла II шанують ледве не як найвеличнішого з пап останніх віків.
Революційною прикметою понтифікату Іоанна-Павла ІІ, волею Божою Папи Римського № 264, стала ревізія канонів, укорінених протягом століть. За канонами, встановленими з часів введення верховного сану першого єпископа християнського світу, Верховний Понтифік («Мостобудівничий» — так латиною звучить сан Папи) займає Святий престол пожиттєво. Однак уперше за 700 років із вуст святого отця людство довідалося про його готовність за життя скласти високі повноваження на користь наступника. Іоанн-Павло ІІ не побажав залишатися декоративним ритуальним аксесуаром церкви. Кардинальському оточенню тоді ледве вдалося переконати Папу не здійснювати цей намір.
2. Кароль Войтила народився 18 травня 1920 року в містечку Вадовіце поблизу Кракова. У жилах його тече не лише польська, а й німецька (предки матері — родом із Сілезії), а також українська кров. Він став знавцем багатьох мов (у сім’ї знали й українську). Ще у 10-річному віці Кароль зостався без матері. Вчився він на філософському факультеті краківського Ягеллонського університету. У 1941-му підпільно слухав лекції на богословському факультеті. Став семінаристом, і 1946 року був посвячений у священики. У 38 літ Войтила став наймолодшим в історії Польщі єпископом. 1964-го був висвячений на архієпископа Краківського. А у 1967-му Папа Павло VI звів його в кардинали.
Врешті він першим із східноєвропейців зійшов на Святий престол, котрий століттями був традиційним місцеперебуванням італійців. Із самого початку понтифікату (16 жовтня 1978 р.) Папа-поляк здійснив понад 100 апостольських поїздок. Він зустрічався з верховними протестантськими ієрархами та англіканськими приматами, православними патріархами різних країн (російський — Алексій, втім, не побажав зустрітися з ним). У 1969 році він першим із кардиналів увійшов у синагогу. Іоанн-Павло ІІ став також першим католицьким першосвященником, який ступив на територію мечеті. Етичним взірцем не лише для послідовників у вірі стали його вибачення за несправедливості, спричинені католицькою церквою стосовно інших сповідань, принесені Іоанном-Павлом II покаяння за нещастя, вчинені людству католицькою інквізицією.
Однак незабаром, побачивши, що це загрожує стабільності церкви, з колись ліберального кардинала він перетворився на людину, яка благословляє відродження консервативних традицій католицтва, особливо в галузі сімейної моралі, целібату священників, контролю над народжуваністю.
Останні поїздки Папи — візит до України (до понад п’яти мільйонів віруючих двох католицьких обрядів — римо-католицького та греко-католицького) влітку 2001-го, візит на батьківщину 2002 року, і зовсім небагато у 2003-му.
3. У 1996 році Папа підписав текст нової апостолічної конституції «Уся паства господня». Іоанн-Павло ІІ залишив віковий бар’єр, встановлений Папою Павлом VI у 1975-му: в обранні Папи можуть брати участь кардинали не старші від 80 літ, а претендент на Святий престол — мати вік, не більший за 75 років. До голосування були допущені 117 кардиналів (114 з яких призначені вже самим Іоанном-Павлом II). Вони склали виборчий конклав, рішенням якого 265-м Папою має стати той, хто отримає дві третини голосів (плюс один).
П’ять років тому при обранні наступника Іоанна-Павла II його консервативні однодумці виявились у більшості. Лідером «консерваторів» був глава Конгрегації доктрини віровчення Мюнхенський кардинал Йозеф Ратцінґер, який врешті і випередив лідера «реформаторів» Карла Лемана. В останньому конклаві було 66 кардиналів-європейців, із яких найбільше італійців — 34. Високо оцінювалися також шанси деяких латиноамериканських католицьких ієрархів (їх — понад 20). Серед потенційних претендентів на Святий престол був архієпископ Нігерії, чорношкірий кардинал Франціс Арензе.
В окремих номерах нового ватиканського готелю «Дім святої Марти», а також на шляху до Сикстинської Капели, місця засідання конклаву, кардинали-виборці позбавлені можливості спілкуватися між собою. З 1945 року заборонено використання на конклаві телефонного та телеграфного зв’язку, кіно- та фотозйомки. Таким чином, капела залишається «неприступною» для інформаційних контактів із зовнішнім світом до обрання. Адже саме поняття «конклав» походить від латинського cum clave — «під ключем».
І вже багато століть незмінною залишається традиція сповіщати про обрання нового Папи густим білим димовим шлейфом із комина над Сикстинською Капелою.
Андрій ШЕСТАКОВ
також у паперовій версії читайте:
- КОЗАЦТВО НА ВІДПОВІДАЛЬНОМУ РУБЕЖІ
- ОБЕРЕЖНО: «ЧОРНИЙ» ІНТЕРНЕТ
назад »»»