ЧИ СПРАЦЮЄ ЕФЕКТ ФІНАНСОВОГО ДОМІНО?
Нині, зазначають експерти, велику стурбованість викликає майбутнє спільної валюти більшості країн Європейського Союзу — євро. Адже останнім часом воно невпинно падало у вартості щодо долара через фінансову кризу в Греції. Тій країні невідкладно потрібні гроші, аби уникнути банкрутства. Тож члени ЄС ухвалили рішення про надання надзвичайного антикризового пакета допомоги, аби стати на заваді поширенню грецької боргової кризи на інші країни єврозони. МВФ та Євросоюз спільно нададуть Греції упродовж трьох років майже 110 млрд євро за умови реалізації програми жорсткої економії, що дозволить зменшити дефіцит державного бюджету країни до 3% ВВП.
Греція стала першою розвиненою країною за декілька десятиліть, яка була змушена через боргову кризу вдатись до допомоги МВФ. Але багато аналітиків попереджають, що вона може виявитись не останньою слабкою ланкою у європейській економіці. Під загрозою також знаходиться Іспанія, Португалія, Ірландія. Не виключено, що за несприятливого розвитку подій допомога може знадобитись Італії та навіть Великій Британії.
Тож країни ЄС вирішили створити спеціальний стабілізаційний Фонд для надання термінової фінансової допомоги національним урядам європейської спільноти, які опинились у скрутному економічному становищі, мають великі дефіцити державних бюджетів. Загальний обсяг фонду становитиме майже трильйон доларів. Європейська комісія надасть 75 млрд дол., країни-члени єврозони — 570 млрд дол., МВФ — 320 млрд дол. Доступ до фінансової допомоги Фонду буде прив'язаний до програми жорстких заходів, виконання яких регулярно перевірятимуть МВФ та ЄС. До того ж Європейський центральний банк уперше повідомив, що купуватиме державний борг, аби захистити євро від спекуляцій на ринках. А п'ять Центральних банків, разом із Європейським та Федеральним резервом США, пообіцяли спільні дії для зменшення напруженості на фінансових ринках.
Як прогнозують аналітики, створення Європейського стабілізаційного фонду допоможе уникнути дестабілізації єдиної європейської валюти. Такий крок продемонстрував, що країни єврозони як ніколи об'єднані. Консолідація європейських урядів у цьому питанні очевидна. Проте серед пересічних європейців настрій дещо інший. Особливо невдоволені німці, вони не розуміють, чому повинні давати гроші грекам, які залізли у борги.
Міни для економіки
Як погоджується більшість економістів, Греція — лише передвісник нових фінансових негараздів. Якщо за принципом доміно впаде Іспанія, восьма за розміром економіка у світі і четверта у Європі, на її порятунок потрібно буде набагато більше коштів, ніж для Греції. Економіка Іспанії і досі перебуває у рецесії, а тамтешній рівень безробіття найвищий у єврозоні. Він подвоївся від 2008 року і сягнув 20%. Це дуже серйозна міна для економіки країни, яка була одним із лідерів за створенням робочих місць у Європі. Крім того, безробіття підриває зусилля уряду зі скорочення бюджетого дефіциту.
Проте економісти кажуть, що проблеми Іспанії поки не такі серйозні, як у Греції. Нема жодних сумнівів у якості бюджетної статистики. Водночас це не означає, що стан справ в Іспанії не зазнав впливу подій у Греції. В Іспанії є проблеми з державним боргом. Країна потерпає від негараздів на міжнародному ринку капіталів через сумніви у конкурентоздатності її економіки порівняно з економіками інших країн єврозони.
Іспанії потрібно відновлювати довіру до себе, підкреслюють експерти, і переконувати учасників ринку, що економіка країни може вийти на пристойний рівень зростання. А це означає, що в економічній політиці мають відбутися серйозні зміни. Найбільше непокоїть аналітиків, що уряд дуже мало кроків робить у правильному напрямку. До того ж ті кроки є надто повільними. Тому експерти побоюються, що період економічної стагнації в Іспанії може розтягнутись на тривалий час. А це спричинить загострення проблем.
Тим часом на фінансовому ринку панує занепокоєння. Нещодавно міжнародна рейтингова агенція Standard & Poor's понизила довгостроковий кредитний рейтинг Іспанії саме через невтішний прогноз щодо відновлення її економіки. Іспанія викликає занепокоєння у інвесторів, бо репрезентує 8,5% загального ВВП Євросоюзу, тоді як Греція — менш як 2%, Португалія — 1,5%. А соціалістичний уряд Іспанії твердить, що не потребує допомоги, яка знадобилась Греції. Аби приборкати дефіцит бюджету, іспанський уряд оголосив про скорочення бюджетних видатків на 50 млрд євро. Зокрема, уряд планує цьогоріч знизити зарплату бюджетникам і заморозити її у наступному році, а також збирається відмовитись від автоматичної індексації пенсій відповідно до інфляції.
Проте урядових скорочень видатків недостатньо, аби витягти економіку з кризи. Уряд нічого не робить для створення нових робочих місць чи приборкання безробіття. Влада не повинна підвищувати податки. Навпаки, має знижувати їх і залишати родинам більше грошей. Крім того, важливо здешевити процес звільнення працівників.
Якщо іспанський уряд вдасться до таких непопулярних кроків як у Греції, то наразиться на потужний опір громадськості. Вже чути заклики до загальнонаціонального страйку. Поки профспілки узгоджували з представниками уряду плани щодо скорочення бюджетних видатків. Проте, якщо ці скорочення стануть більш відчутними, заклики до активних протестів стануть гучнішими.
Як і в Румунії, де нещодавно громадськість дізналась про секретний документ, підготовлений до обговорення з МВФ. Він передбачає введення шокової терапії в економіці для одержання нового траншу фінансування від МВФ. Документ занепокоїв громадськість Румунії. Профспілки, які організували торік найбільший за останні десять років страйк держслужбовців, погрожують акціями протесту.
Аби протистояти фінансовій кризі, уряд Великої Британії зобов'язався цьогоріч скоротити бюджетні витрати на 9 млрд дол. Нині дефіцит державного бюджету (понад 240 млрд дол.) затьмарює решту британських проблем. Урядовці погодились скоротити свої зарплати на 5% на тлі підготовки пакета заходів із подолання величезного дефіциту бюджету.
А в Португалії нова програма, над якою активно працює мінпраці за дорученням уряду, стане головним інструментом створення нових робочих місць. Мікрокредитування допоможе багатьом безробітним самостійно працевлаштуватися шляхом відкриття міні-сімейного бізнесу — автомайстерень чи майстерень із ремонту побутових приладів, телевізорів, радіоприймачів, ательє з ремонту та пошиття одягу, перукарень та естетичних салонів. На жаль, у списку послуг більшості португальських комерційних банків бракує послуг з кредитування саме таких клієнтів. Незначна сума позик та відсутність гарантій їх повернення заважає банкірам погоджуватися на подібні операції. Державна підтримка та гарантії в рамках нової програми мікрокредитування зможуть змінити на краще ситуацію в Португалії.
Доля євро нам небайдужа
Доля грошової одиниці євро не може бути байдужою навіть для тих країн, які нею не користуються. І не тільки тому, що єврозона — величезний ринок, а й тому, що, як показала фінансова криза, котра почалася у США, міжнародна економіка надто пов'язана. Дехто з експертів побоюється, що Європа та МВФ, які нині рятують Грецію, забудуть про Україну, де економічна ситуація не найкраща (торік економіка впала на 15%). Вітчизняні експерти запевняють, що нині ситуація стабілізувалась і Україна починає виходити з кризи. Якщо не буде економічного спаду за її межами, то стане значно легше. Але без зовнішніх фінансових вливань подолати наслідки надто важко. Україна має дуже велику потребу у рефінансуванні боргів. Це нормальна практика, яка застосовувалась і торік. Цьогоріч треба погасити більш як 18 млрд дол. корпоративних зовнішніх позик, які не завадило б рефінансувати.
Нині ЄС не є найбільшим імпортером українських товарів, переважну їхню частину наша країна експортує за долари, тож орієнтується у визначенні курсу національної валюти на нього. В Росії значно більша частка у зовнішній торгівлі належить євро, тож і курс рубля там визначається згідно з кошиком валют. Коли Україна та ЄС створять зону вільної торгівлі, тоді, зазначають експерти, і нашій країні треба буде створювати валютний резервний кошик у Нацбанку.
Що ж стосується грошових заощаджень, то експерти радять 60% грошових накопичень зберігати у доларах, а 40% — у євро. Таке співвідношення центробанки мають у своїх резервах.
А ось дефіцит вітчизняного бюджету — 56 млрд грн (5,3% ВВП) — може спричинити суттєве зниження курсу національної валюти. Якщо не скоротити витратні статті державного кошторису, восени Україною прокотиться третя хвиля кризи, припускають аналітики. Вони пояснюють, що в березні-квітні Нацбанк друкував національну валюту і зараз готівкова маса становить 155 млрд грн, тоді як у 2008-му в обігу перебувало 124 млрд готівкової гривні. Загальна ж грошова маса становить 450 млрд грн. Це найвищий показник з 2008 року. При цьому Україна втратила половину золотовалютних запасів, впали ринки іпотечного кредитування і житлового будівництва, автомобільний, споживчих кредитів. Безробіття становить 10% усіх працездатних. Тобто дохідна частина держбюджету суттєво скоротилась.
Уряд же передбачає, що дохідна частина держкошторису цьогоріч зросте майже на 23%, а обсяг зборів до Пенсійного фонду — на 22% і становитиме майже 122 млрд грн. Влада має намір підвищити податки, зокрема акцизи на тютюн, алкоголь, бензин, воду. До того ж податківці ретельніше боротимуться з практикою виплати зарплати у конвертах. Вони мають намір зосередитись на успішних підприємствах, де у працівників зарплата нижче мінімальної.
За рахунок боротьби з зарплатою у конвертах Мінфін планує залучити до бюджету понад 10 млрд грн. Надходять пропозиції, що наймані працівники мають нести не кримінальну, а адміністративну відповідальність за отримання «тіньової» зарплати. За різними оцінками, у «тіні» перебуває 40–50% вітчизняної економіки.
Податкова реформа — на часі
Експерти кажуть, що в Україні треба провести податкову амністію, тобто легалізувати «тіньові» прибутки підприємців. Так влада спонукатиме власників великих, середніх та малих підприємств добровільно виходити з «тіні». Щоправда, недовіра до судової системи стримуватиме підприємців до добровільного декларування нелегальних прибутків. Податкова амністія може поширюватися не лише на господарників, зазначають експерти, а й на можновладців. Після її проведення треба запроваджувати непрямі методи контролю за прибутками чиновників і бізнесменів, щоб не було спокуси знову обійти закон.
Цілком очевидно, що податкова система в країні є далекою від ідеальної. Експерти зокрема наголошують на її незбалансованості. Проте і заклики до радикального послаблення податкового тиску звучать популістично. Адже зрозуміло, що податки — це надходження до бюджету, з яких формуються його видатки. Тож у податковому питанні треба бути дуже обережними, аби не продірявити державний кошторис.
Податкова політика — це мистецтво, віртуозне володіння яким дозволяє тримати у тонусі всю фінансово-економічну систему держави. На жаль, в Україні воно зводиться до банального стягування коштів, податки відіграють суто фіскальну функцію. Вони не є складовими економічної політики чи стимуляторами. Тож податкову систему потрібно реформувати. Одна з найпопулярніших ідей — запровадження податку на розкіш.
Держава, вважають експерти, має переглянути свої пріоритети оподаткування, зокрема щодо оподаткування доходів громадян. Потрібна справедливість — з трудових доходів громадяни мають сплачувати менше податків, ніж з нетрудових. Україна потребує зниження навантаження соціальних зборів на фонд заробітної плати. Вже кілька років влада говорить про необхідність об'єднання всіх соціальних зборів у єдиний податок і про поступове зниження його ставки. Поки це питання невирішене.
Одним із найодіозніших податків в українських реаліях є податок на додану вартість. Про здирницьку (20%) надбавку на всі товари та послуги, а також про сумнозвісні відкати за відшкодування ПДВ експортерам знають навіть далекі від економіки люди.
Проте й без ПДВ поки не обійтись. Без нього держбюджет лусне, як мильна бульбашка. Він — один із основних його наповнювачів. Але механізми обрахунку, збирання, відшкодування експортерам недосконалі. Через це виникає багато можливостей для зловживань з боку платників податків. З іншого боку, держава не виконує своїх зобов'язань щодо відшкодування ПДВ, що негативно впливає на експортну активність і виробничу діяльність підприємств.
Зменшити фіскальне навантаження на фонд заробітної плати можна, скоротивши відрахування до Пенсійного фонду. А дірку, яка неодмінно утвориться у фонді, можна компенсувати, підвищивши пенсійний вік. Однак чи на часі така новація, коли тривалість життя українців перебуває на рівні малорозвинутих країн.
У середовищі економістів є ідеї й щодо запровадження нових податків, зокрема з відсотків за банківськими депозитами. Якщо, приміром, на депозиті 100 грн, і вкладник має одну гривню доходу, то держава може взяти 5–7 копійок з тієї гривні у вигляді податку. Натомість заробітна плата має оподатковуватись за нижчою ставкою, передовсім поменшати соціальні збори та збори до Пенсійного фонду.
Але є й критичне ставлення до таких пропозицій. Податки на депозити — неперспективний метод. Це подвійне оподаткування доходів громадян. Адже депозит сформований із коштів, які людина отримала, сплативши прибутковий податок. Депозитне оподаткування не сприятиме відновленню довіри населення до банківської системи і поверненню грошових заощаджень до фінансових установ.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»