Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Кризу, яку нині переживає Україна, спричинили не тільки зовнішні політичні та економічні чинники, а й внутрішні, пов’язані з пробуксовуванням економічних та інституційних реформ, вважають експерти Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Анексія Криму Росією та спровокований нею військовий конфлікт на Сході України, з одного боку, об’єктивно ускладнює діяльність уряду, а з іншого — вимагає швидких та глибоких реформ.
При цьому державна політика щодо забезпечення розвитку підприємництва, зокрема малих і середніх підприємств (МСП), є однією з тих сфер держуправління, які потребують негайного та докорінного оновлення. До цього часу в Україні були спроби поліпшити якість підприємницького середовища шляхом реагування на ті чи інші негаразди, але в цілому вирішити проблему не вдалося, констатують експерти.
Народна мудрість стверджує, що сани до зими слід готувати влітку. І, як свідчить багатовіковий досвід, дотримуватися цього постулату слід беззаперечно.
Інакше впоратися з проблемами під час холодів досить важко, а іноді й неможливо. Передусім, якщо йдеться про наступний опалювальний сезон, який не за горами.
Цьогоріч його з острахом очікує не лише влада, вирішуючи традиційну проблему з енергоносіями, а й громада, стурбована значним здорожчанням комунальних послуг і браком коштів на покриття зашкальних тарифів (насамперед, на опалення).
Отож, що маємо нині? Готовність ЖКГ України до опалювального сезону 2016/2017 років на середину липня становила 50%. Принаймні, так стверджували у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства.
Дії Москви на міжнародній арені вкупі з модернізацією армії викликали зростання напруженості у відносинах із Західною і Центральною Європою. Особливо вразливими до російської загрози є колишні республіки і сателіти СРСР.
Частина країн Західної Європи досі не розуміє мотивів страху своїх центральноєвропейських союзників по НАТО і членів Євросоюзу. Зниження військових витрат після завершення холодної війни та одночасний ріст стандарту і рівня життя західних суспільств не сприяють збільшенню військових витрат за кошт відмови від існуючих привілеїв, благополуччя і свободи.
Найкращим прикладом нинішніх військових можливостей європейських країн була операція в Лівії: вона показала дуже обмежені можливості європейських країн. Подібна ситуація спостерігається нині щодо консолідації дій проти так званої Ісламської держави.
Країни Південно-Східної Азії залишаються на провідних економічних позиціях, попри негативні тенденції зі зростанням світової економіки. Малайзія є зразком країни з інноваційною економікою, яка орієнтована на запровадження новітніх технологій та на кооперацію як з іншими провідними азійськими країнами — Китаєм та Японією, так зі США та Євросоюзом.
Індонезія у цьому сенсі не настільки благополучна, адже це не просто країна, розташована на «тисячі островів», розкиданих у Тихому океані, а й країна з багатоетнічним населенням, чиї інтереси не завжди погоджуються навіть у логіці ісламу.
Тому не випадково, що у багатій і благополучній Малайзії пропагандисти радикальної терористичної «Ісламської держави» не знайшли соціальної бази для своєї підтримки, чого не можна сказати про біднішу та більш заточену на різноманітні протиріччя Індонезію.
9 серпня 2016 року в Петербурзі відбулася перша після «замороження» російсько-турецьких відносин у листопаді 2015 року зустріч президента Росії Володимира Путіна і президента Туреччини Реджепа Ердогана.
Сторони відзначили внесок казахського президента Нурсултана Назарбаєва у нормалізацію турецькоросійських відносин, проте говорити про остаточну нормалізацію не доводиться.
Невдалий військовий переворот завдав країні значних економічних збитків. Туристи не їдуть до країни, в якій вони наочно бачили танки на вулицях і стрілянину по будівлі парламенту.
Спроби підняти національний туристичний бізнес за рахунок повернення російських туристів наражається на фінансові обмеження та загрози нових терористичних атак.
Японія на початку ХХІ століття залишається серед азійських країн однією з небагатьох, хіба що за винятком Північної Кореї та Китаю, де жінки ще не займали найвищих державних посад. Але ця тенденція дуже інтенсивно змінюється.
На виборах губернатора столичної префектури Токіо вперше в історії перемогла жінка Юріко Коіке. Вона була єдиною жінкою, яка претендувала на цю посаду. Символічно, що вибори відбувалися позачергово, адже попередник пішов у відставку після звинувачень у нецільовому використанні коштів із виборчих фондів.
Цікаво, що Юріко Коіке перемогла кандидатів від правлячої Ліберальнодемократичної партії Японії та від опозиційної коаліції, адже балотувалась як незалежний кандидат. Насправді вона всю свою попередню політичну кар’єру робила в Ліберальнодемократичній партії, а у 2006—2007 роках була від цієї партії першою жінкою — міністром оборони Японії.
Ким є людина, звинувачена президентом Туреччини у підготовці невдалого путчу?
Реджеп Тайюп Ердоган звернувся до США з вимогою видачі 75річного турецького проповідника Фетхуллаха Гюлена. Це він стояв — на думку турецького президента — за лаштунками невдалого путчу групи військових. У Туреччині тривають масові арешти можливих прихильників Гюлена і осіб, причетних до путчу.
Він сам рішуче відкидає звинувачення. «Інсинуації ображають тих, хто в минулому терпів з причини численних військових замахів протягом останніх п’ятдесяти років», — сказав Гюлен. Проповідник нагадав, що вже 15 років перебуває в Америці (виїхав із Туреччини у 1999 році через звинувачення в ісламізації Туреччини і перебуває в США за зеленою картою). З підкресленою скромністю Гюлен додав, «що навіть не знає, ким мають бути його прихильники в Туреччині».
Близько півтори тисячі військовослужбовців військових частин Повітряного командування «Захід» брали участь у проведенні антитерористичної операції на Сході нашої Батьківщини. Багато з них пройшли передову в складі зведеного підрозділу Повітряних Сил Збройних Сил України «Дика качка» та у складі груп цивільно-військового співробітництва.
Про здобутки Повітряних Сил, перспективи розвитку та вдосконалення системи протиповітряної оборони, військові навчання та порушення режиму використання повітряного простору розповів кореспонденту «ДУ» виконувач обов’язки командира Повітряного командування «Захід» генерал-майор Олег Струцінський.
Президент РФ Володимир Путін вважає, що Україна «переходить до практики терору», і погрожує відреагувати.
Про це він заявив на пресконференції, повідомляє «Інтерфакс».
«Ми, безумовно, повз таких речей не проходитимемо», — сказав він, прокоментувавши замах на ватажка «ЛНР» Ігоря Плотницького та звинувачення ФСБ у підготовці українською розвідкою терактів у Криму.
Путін пообіцяв, що влада посилить заходи безпеки.
Звинувачення російською стороною України у тероризмі в окупованому Криму лунають так само безглуздо та цинічно, як заяви російського керівництва про відсутність російських військ на Донбасі.
Це наголосив Президент України Петро Порошенко щодо закидів спецслужб РФ про нібито підготовку Україною терактів в окупованому Криму, передає пресслужба Глави держави.
«Ці фантазії — лише привід для чергових військових погроз на адресу України. Україна рішуче засуджує тероризм у всіх його проявах і формах та, відповідно, відкидає практику використання будьяких терористичних заходів для деокупації Криму», — зазначив Порошенко.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».