Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пропонує реформувати сферу зайнятості населення так, щоб держава не стимулювала безробіття, а інвестувала у створення робочих місць у країні.
Про це Глава уряду заявив під час зустрічі з експертами з питання визначення пріоритетних засад реформування державної служби зайнятості для стимулювання створення нових робочих місць.
«Зрозуміло, що те, що ми маємо сьогодні у сфері зайнятості населення, потребує відповідних рішень для того, щоб система працювала так, аби ми не стимулювали безробіття, а навпаки інвестували у створення робочих місць у нашій країні», — зазначив В. Гройсман на початку зустрічі.
До початку серпня гривня стійко трималася на відмітці 24,8 за долар. Але знов активізувався «чорний» ринок, на якому розрив між купівлею і продажем валюти іноді просто вражає. Торговельні мережі, інтернет-магазини, туристичні фірми, аби підстрахуватися, знову почали використовувати самостійно визначені валютні курси. Звісно, набагато вищі, аніж показники, офіційно затверджені НБУ.
Прості громадяни та експерти активно обговорюють, наскільки об’єктивними є чинники, що призвели до чергової девальвації української валюти, як довго триватиме цей процес і де його межа, які фактори впливають і ще можуть вплинути на ситуацію на валютному ринку та в банківській системі.
РОЗПОВІДАЄ ДАМ'ЯН РАҐАН, ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ПРАВЛІННЯ «КРЕДОБАНКУ»
У середині літа «Кредобанк» запустив новий продукт — фінансування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Порівнюючи з іншими банківськими установами, там найнижчі відсоткові ставки на ринку — 21% на 10 років та з можливостями взяти кредит як на енергоефективні рішення, так і для вирішення будь-яких завдань з модернізації та ремонту багатоповерхівки. Відзначимо також, що це винятково беззаставне кредитування.
Ми зустрілися із заступником голови правління «Кредобанку» Дам’яном Раґаном у Львові для того, щоб дізнатися, чому банк вибрав саме напрямок фінансування багатоквартирного сектора, який клієнт був ключовим у материнському банку PKO BP (Польща) та чому об’єднання співвласників є рушійною силою для модернізації багатоповерхівок у європейських країнах.
Росіяни не отримають гарантованого законом підвищення пенсій, бо казна виявилася порожньою.
На це повідомлення з острахом очікували 43 мільйони російських пенсіонерів, однак наприкінці серпня прем’єр Дмитро Медведєв остаточно відібрав у них надію: очікуваного, другого в цьому році, підвищення пенсій не буде.
Відмова від індексації означає, що реальна вартість і так скромних пенсій знижується вперше після приходу до влади нинішнього президента у 1999 році.
Закон гарантував пенсіонерам, що кожного року, в лютому, пенсія мала збільшитися на такий самий відсоток, на який у попередньому році підвищилися ціни. І це вдавалось. Навіть сім років тому, коли Росія потрапила у глибоку кризу, пенсії зростали швидше, ніж ціни, але тоді держава мала рекордні резерви, накопичені під час нафтового буму.
Джеремі Корбін, нинішній керівник найбільшої британської опозиційної партії — Партії праці, під час дебатів напередодні виборів нового голови не відповів на неодноразові запитання, чи надав би він допомогу союзнику по НАТО, на якого б напала Російська Федерація. Він висловив бажання «уникнути» військової участі, зосередившись на дипломатичних заходах.
Корбін раніше неодноразово виявляв бажання зближення з Росією і, згідно з повідомленням ВВС, розглядав би можливість виходу з Північноатлантичного альянсу. Він є також противником збереження Лондоном ядерного арсеналу як надзвичайно важливого елементу системи оборони НАТО.
Дебати проводилися тому, що Корбін, який керує партією з 2015 року, братиме участь у наступних виборах голови партії. Значна частина парламентарів партії незадоволена радикальними поглядами партійного лідера. Другий кандидат, Оуен Сміт, рішуче і безкомпромісно заявив про згоду на підтримку, в разі потреби, членів НАТО.
Народне прислів’я стверджує, що у семи няньок дитина залишається без належного догляду. Дехто вважає, що тому «велика сімка» й виявилася не зовсім готовою до світової економічної кризи, яка буяє від осені 2008 року.
Критики аргументували таку точку зору тим, що «сімка» є недостатньо представницькою за регіональною ознакою та критерієм реальної частки у світовому валовому продукті. Тому восени 2009 року виникла ідея залучення до процесу обговорень шляхів виходу з економічної кризи нових індустріальних держав та регіональних економічних лідерів. У підсумку таких назбиралося двадцять країн плюс Євросоюз.
На початку поточного тижня в китайському місті Ханчжоу завершився саміт країн — членів «великої двадцятки» (G20). Тема саміту досить символічна: «Побудова інноваційної, життєздатної, кооперативної та інклюзивної світової економіки».
У вересні 2017-го мають відбутися чергові вибори до німецького бундестагу, які можуть радикально змінити політичний пасьянс у Німеччині.
Соціал-демократична та Християнсько-демократична партії плюс баварський Християнсько-демократичний союз, які з осені 2013 року утворюють «велику коаліцію», помітно втрачають очки у рейтингу популярності.
Консервативний баварський Християнсько-демократичний союз піддає дедалі потужнішій критиці політику партнерів по коаліції щодо прийому мігрантів.
Поступово посилюються й протиріччя між соціал-демократами та християнськими демократами, зокрема соціал-демократи вимагають визнати провальними переговори Євросоюзу зі США про створення трансатлантичної зони вільної торгівлі. Натомість Ангела Меркель пропонує не рвати різко зв’язки зі США.
Президент Узбекистану Іслам Каримов 3 вересня 2016 року був похований у своєму рідному місті Самарканді. Поки що Узбекистаном керує «тріумвірат» у складі голови сенату, прем’єр-міністра та керівника спецслужб цієї країни.
Уже за три місяці в Узбекистані мають відбутися вибори глави держави. Це переводить ситуацію у стан крайньої нестабільності та невизначеності. Для регіону Центральної Азії це особливо небезпечно, адже це не просто геополітичне серце Євразії, а й, за влучним висловом американського політолога Збігнева Бжезинського, «євразійські Балкани». Тобто всі геополітичні, етнічні, релігійні, соціально-економічні та соціокультурні проблеми є властивими як для Балкан, так і для Центральної Азії.
Уперше така нестабільність і невизначеність у регіоні склалася після розпаду СРСР, але тоді відносно молоді лідери (Узбекистану — Іслам Каримов, Казахстану — Нурсултан Назарбаєв, Киргизстану — Аскар Акаєв, Туркменистану — Сапармурат Ніязов) спромоглися за підтримки Росії, США і Китаю стабілізувати ситуацію. З-під контролю становище вийшло лише у Таджикистані, де до 1994 року тривала громадянська війна між ісламістами та прихильниками світського шляху розвитку.
Давайте розберемося не в тому, «кому вигідно» і «хто зробив», а як це було організовано. Тоді і решта запитань дістануть свою відповідь.
Хто підпалив «Інтер», кому це вигідно, а також усілякі заяви «про залиті водою камери спостереження» ми не збираємося аналізувати — Інтернет цими новинами аж кишить. Зацікавило нас просте і очевидне запитання: як могли підпалювачі без проблем пройти повз охорону телеканалу, адже там не сидить яка-небудь бабуся «боже телятко», що мухи не образить, а професіонали з-поміж колишніх силовиків.
Це люди із серйозною фізичною підготовкою, які на подібні речі реагують швидко, бо відповідно навчені і проінструктовані. І які, крім усього іншого, в разі виникнення загрозливих ситуацій мають право застосувати травматичну зброю: від пневматики до газових балончиків і пістолетів.
У перші два дні після завершення саміту G20 маємо кілька повідомлень, які підтверджують висновок, що в Китаї на двосторонніх зустрічах лідерів Заходу із президентом Росії не було твердих і конкретних домовленостей ні з українського, ні з сирійського питань.
Ультиматум Кремлю: «кілька тижнів»
на згоду виконати Мінські угоди»
Президент США Барак Обама ще в Китаї розповів журналістам про розмову з Путіним. Ключові моменти: «до виконання Мінських угод Вашингтон не має наміру послаблювати санкції», «розмова була конструктивна, але не стала вирішальною», «нагадав Путіну про необхідність якнайшвидше виконати Мінські угоди», і, нарешті, найважливіше — «для обох сторін важливо спробувати скористатися нагодою в найближчі тижні, щоб узгодити остаточно домовленості і виробити черговість, за якою цей документ буде реалізований».
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».