Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
16 квітня в Музейно-виставковому центрі Музею історії міста Києва презентуватимуть проект «Модерн — епоха жіночності», підготовлений Музеєм історії міста Києва у співавторстві з Музеєм історії моди Марини Іванової та київською художницею Аллою Преображенською, повідомляє прес-служба закладу.
Проект «Модерн — епоха жіночності» відкриє неймовірний світ моди періоду 1890–1930 рр., який в історії називають вelle еpoque — «прекрасна епоха» чи модерн. Мода цього періоду відзначається еклектичністю, сплетінням воєдино різних стилів, різноманітністю розкішних легких тканин — шовку, шифону, мусліну, тюлю.
При створенні проекту зроблено акцент саме на зібранні з Музею історії моди Марини Іванової, яке формувалося впродовж 30 років. Як відомо, на сьогодні у Музеї перебувають понад 100 справжніх історичних костюмів та декілька сотень аксесуарів (Україна та Західна Європа, Америка кінця XVIII — початку XX ст.). Протягом останніх чотирьох років колекцію Музею було показано на тимчасових виставках у Києві, Львові, Донецьку.
Новий творчий проект групи «Арт-Хотин» — живопис і скульптура під назвою «Поза часом» представлено у київському Музеї-майстерні І. П. Кавалерідзе. Творчість справжніх майстрів, базована на культурному досвіді, сповнена мудрістю і духовністю і хоча існує немов би поза часом, але насправді завжди приналежна до сучасності.
Група «Арт-Хотин», створена у 2010 році, об’єднує творчість художників Валентини Козяр, Івана Кляпетури, Михайла Кириленка та його сина Івана Кириленка. Їхнє мистецтво увібрало традиції кращих художніх шкіл України — Одеської та Львівської, і відтоді синтез цих шкіл породжує неповторний творчий колорит. Самодостатні майстри, працюючи у напрямі фігуративної абстракції, разом утворюють яскраве й унікальне явище в сучасному мистецтві Буковини.
На перший погляд роботи майстрів групи навіть здаються схожими, мабуть, тому, що вони об’єднані спільним баченням і неспокоєм творчих пошуків. У зверненні до внутрішнього, духовного стану людини з її багатогранністю художникам властиві витонченість та імпресіонізм.
Для актора 60 років — час певних підсумків зробленого, але, очевидно, ще зарано у цьому віці жити лише спогадами. Адже, як правило, у творчих людей у цей період ще безліч планів, є можливості та бажання далі удосконалювати свою професійну майстерність. І найкращі ролі, можливо, ще попереду.
Саме такий ювілей нещодавно відзначив народний артист України, соліст-вокаліст Київського національного академічного театру оперети Микола Бутковський.
Мабуть, у Миколи Юхимовича чи не найяскравіше серед колег по Національній опереті України виражено талант комедійного актора. Нерідко виконавцеві не потрібно навіть нічого говорити, але відразу після його появи на сцені обличчя глядачів починають сяяти щирими і добрими усмішками, які нерідко переходять у сміх.
Проте М. Бутковський — актор широкого діапазону, може бути не тільки кумедним, але й доволі серйозним, навіть суворим. А ще вміє досить швидко перевтілюватися. Якщо хвилину тому глядач заливався від сміху, то через якусь мить у залі запанує тиша. І для цього буває достатньо однієї невеликої фрази чи ледве помітного руху виконавця.
Нещодавно до Верховної Ради України було подано законопроект, покликаний якісно поліпшити ситуацію на вітчизняному агростраховому ринку. Що зумовило появу такого документа і як він позначиться на роботі страховиків, на їх взаємодії з державою та сільгоспвиробниками? Про це поговоримо з керівником проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні», доктором сільськогосподарських наук Гарі Роше.
— Нинішня економічна криза в Україні очищає банківський сектор від проблемних банків. Та цей процес не торкнувся сектора страхування. У ньому, як і раніше, працюють близько 400 компаній, хоча до багатьох із них є серйозні претензії. Чому так відбувається?
Першоквітневе підвищення тарифів на енергоносії не на жарт стривожило не тільки простих українців, чиї гаманці відтепер відчутно полегшають, але й керівників міст і селищ, котрі так само нині сушать голови над тим, як сплачувати комунальні послуги для бюджетних установ. Проблема дуже серйозна, бо місцеві бюджети дедалі наповнювати все важче, тому що джерела надходжень до них украй обмежені і щороку скорочуються.
За умов, коли тарифи зросли в рази, вже не доводиться говорити про розвиток територій: аби уберегти те, що ще там залишилося, та зуміти сплатити комунальникам за їхніми захмарними рахунками. У цій складній ситуації керівники органів самоврядування все частіше не лише покладаються на заходи жорсткої економії, але й шукають альтернативні джерела фінансування, які можуть допомогти пережити шокову терапію...
Днями в столиці України на території флагмана вітчизняного літакобудування — ДП «Антонов» — має відбутися знакова не лише для колективу цього державного підприємства подія: на четвер, 16 квітня, призначено урочисту з традиційним для авіабудівної галузі ритуалом церемонію викочування з цеху на заводський аеродром — для наступних льотних випробувань — завершеного складанням першого дослідного зразка створеного там транспортного літака нового покоління Ан-178. Варіанти його стануть у пригоді і для військових, і для цивільних повітряних перевезень і розраховані на те, щоб заповнити на світовому ринку нішу в діапазоні 15–18 тонн вантажопідйомності, де є потреба у кількох сотнях машин такого класу.
Анонсуванню цієї презентації новинки української авіаційної техніки було присвячено прес-конференцію, яка відбулася у Києві минулої п’ятниці, 3 квітня. В ній узяли участь не тільки троє представників «Антонова» — його президент і генеральній конструктор, академік НАНУ, Герой України Дмитро Ківа, віце-президент з юридичних і міжнародно-правових питань Віктор Швець та голова профкому первинної організації професійної Спілки авіабудівників України на цьому підприємстві Віктор Гуска, а й перший президент нашої держави Леонід Кравчук, який є головою громадської ради сприяння розвитку літакобудування і зміцненню обороноздатності України.
12 КВІТНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ АВІАЦІЇ І КОСМОНАВТИКИ
Улітку 1962 року Павло Попович став першим українським космонавтом, а Леонід Каденюк, повторивши 1997-го шлях Павла Романовича, — першим космонавтом незалежної України.
Українці зробили величезний внесок у справу освоєння космосу. Тисячі вчених, інженерно-технічних працівників десятків українських науково-дослідних інститутів, підприємств кували космічні перемоги СРСР. Чого варті лише імена Сергія Корольова, Валентина Глушка, які нині відомі в усьому світі! Академік Андрій Сахаров вважав, що без «Сергія Павловича Радянський Союз навряд чи міг би конкурувати із США на рівних щодо космічних польотів».
Серед радянських космонавтів було багато наших земляків. Сьогодні ми розповімо лише про двох з них. Двох Героїв: двічі Героя Радянського Союзу Павла Поповича і Героя України Леоніда Каденюка. Вони різні за характерами, життєвими поглядами, політичними переконаннями, виконували різні завдання і різних країн. Але є те, що єднає обох: вони — УКРАЇНЦІ.
З дитинства марив небом...
РЕФОРМИ
Угода про асоціацію України з Європейським Союзом передбачає імплементацію європейського законодавства, для цього нашій країні необхідно провести низку реформ. Базовою є реформа державної служби. Вона дозволить модернізувати основний інструмент (державну службу), необхідний для забезпечення на адміністративному рівні успішного проведення реформ. Без її проведення більшість реформ будуть приречені на чиновницький саботаж, запевняють експерти.
Наші співгромадяни ставляться до державних службовців неоднозначно, але всі розуміють, що без чиновників держава не зможе виконувати свої функції ні на центральному, ні на місцевому рівні.
Державний апарат, чиновництво — невід’ємна складова системи державного управління. Про які б реформи не говорили, їх реалізують люди, які працюють в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Діагноз, який суспільство ставить нашому державному апарату, є абсолютно справедливим — система державного управління не є ефективною. Саме через це не втілюються реформи, про які багато говорить влада, яких очікують люди. Тож нині реформа державного управління має бути ключовою, пріоритетною, констатують експерти.
У МВФ високо оцінюють кроки українського уряду, спрямовані на реалізацію програм підтримки вразливих верств населення на тлі важкої економічної ситуації в країні, а також у межах нової програми кредитування Фонду.
Про це сказав у вівторок, виступаючи у Вашингтоні, перший заступник директора-розпорядника МВФ Девід Ліптон, передає власний кореспондент Укрінформу.
«Я вражений кроками, які здійснив уряд (України. — Ред.) для розв’язання проблем найбільш уразливих верств населення», — зауважив Ліптон.
У цьому зв’язку він пояснив, що загальні витрати на програми соціальної допомоги нинішнього року в Україні досягнуть 4,1% від ВВП, збільшившись на 30% порівняно з 2014-м. «Допомога з рахунками за електроенергію, про які я говорив раніше, насправді зросте вчетверо — з 6 млрд гривень у 2014 році до 24 млрд гривень у 2015-му», — зауважив представник МВФ. Тим часом, за його словами, допомога по безробіттю зросте на 15%.
Індекс споживчих цін (індекс інфляції) в січні–лютому 2015 р. становив 108,6% (у відповідному періоді 2014 р. — 100,8%).
Продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 10,7%. Найбільше (на 24,5–35,7%) зросли ціни на овочі, фрукти та рис. На 8,3–17,8% подорожчали риба та продукти з риби, соняшникова олія, продукти переробки зернових, цукор, безалкогольні напої, хліб, маргарин, макаронні вироби. Водночас на 0,8 та 0,5% знизилися ціни на свинину і м’ясо птиці.
Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива зросли на 2,1%, що зумовлене підвищенням цін на утримання та ремонт житла на 11,5, тверде паливо — на 4,3, а також плати за водопостачання та каналізацію — на 3,1 й оренду житла — на 2,9%.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».