Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Останнім часом у засобах масової інформації почали з’являтися повідомлення про те, що наша країна опинилася на порозі масштабної ядерної катастрофи.
Нині в Україні функціонує п’ятнадцять атомних енергоблоків. Строк експлуатації на десять–двадцять років продовжено лише чотирьом. Як застерігають експерти-ядерники, якщо не пролонгувати термін дії решти атомних реакторів, на будь-якому з них може статися аварія, яка накриє не тільки Україну, а і Європу, адже всі вітчизняні реактори на тридцять років старші, ніж той, що рвонув у 1986 році на Чорнобильській АЕС.
Загроза ядерної катастрофи розвинулася завдяки роз’їданню корупцією всього атомно-енергетичного комплексу й халатності представників української влади, зазначають експерти. Розробники-ентузіасти програми реформування атомно-промислового комплексу, народні депутати неодноразово зверталися до урядовців, Президента Петра Порошенка, а також до МАГАТЕ з вимогою негайно втрутитись у ситуацію. Однак ніяких серйозних заходів поки не вжито.
Українці вже потроху звикають до того, що міліцію тепер величають поліцією. Законослухняні громадяни, які хочуть бачити у правоохоронцях гарантів порядку, намагаються зрозуміти, як вплинула заміна назви відомства на якість роботи «нових» міліціонерів-поліцейських.
Чи можна перезавантажити систему?
Як відомо, перший етап реформування міліцейського відомства в Україні завершується створенням у регіонах підрозділів патрульної служби. За соціологічними дослідженнями, нові центуріони поки виправдовують надії суспільства, бо вони у своїй переважній більшості справді «нові». Не в останню чергу таке сталося завдяки ретельному добору кадрів, який відбувався під пильним оком суспільства.
Китайсько-російські відносини стали ближчими, і це відбулося швидше, ніж очікувалось. Союз цих держав, яких об’єднує негативізм до США, став предметом аналізу у редакційній статті однієї з найвпливовіших газет світу «Файненшел Таймс» (FT).
«Помилкове прочитання Заходом китайсько-радянського розколу у 50-х і на початку 60-х років — одна з найбільших поразок розвідувальних служб під час холодної війни», — пише британська газета, зауваживши, що якби Сполучені Штати реально оцінили масштаб розбіжностей між Китаєм і СРСР, то могли б раніше використати їх для своїх цілей.
«Нині існує небезпека, що США та їхні союзники роблять помилку в інший бік», — попереджає FT. Найбільш шановані західні коментатори відкидають можливість, що Китай і Росія коли-небудь можуть створити альянс. На думку газети, «багато навіть китайських і російських експертів вважають, що історична недовіра між двома країнами занадто велика», щоб міг утворитись союз.
На поточному тижні завершується загальнополітична дискусія на відкритті 71-ї сесії Генеральної асамблеї ООН. Стало вже сумною традицією від однієї сесії Генеральної асамблеї до іншої переносити у стані невирішеності ключові для реформування діяльності ООН питання.
Нагадаємо, що від часів ювілейної, 70-ї сесії Генеральної асамблеї, залишаються невирішеними проблеми перегляду чисельності постійних і непостійних членів Ради Безпеки, можливі поправки до Статуту ООН щодо питання збереження або скасування права вето для постійних членів Ради Безпеки, вирішення проблеми фінансування бюджету ООН.
Утім, емоційний вплив на цьогорічну дискусію на відкритті 71-ї сесії Генеральної асамблеї ООН вкотре внесла Росія: у неділю 18 вересня довелося на вимогу Росії проводити позачергове засідання Ради Безпеки ООН з приводу помилкового бомбування американськими військово-повітряними силами позицій сирійської армії Башара Асада поблизу міста Дейр-ез-Зор.
Українці спеціально приїжджають у Польщу на закупівлі. За першу половину нинішнього року вони залишили в Польщі 2 мільярди злотих, або приблизно 12 мільярдів гривень.
Українські автобусні фірми організовують спеціальні рейси для закупівлі різноманітних товарів. Власник однієї невеликої львівської фірми зазначає, що кожної суботи відправляє автобус у Перемишль, кожний другий вихідний — у Жешув і, трохи рідше, — у Краків.
Найбільш популярні поїздки за товарами у Львові, адже в автомобільній черзі треба чекати 6–8 годин, натомість автобуси їздять окремою смугою. Маріуш Сідор з жешувської фірми Медіа Клуб організовує виїзди на вихідні зі Львова до Жешува і розказує, що його клієнтами є, головно, представники середнього класу та студенти. Середній вік пасажирів українського автобуса — це 40+.
Вересень у практиці президентських перегонів у США традиційно залишається визначальним. Саме в цьому місяці за вісім тижнів до голосування в другий вівторок після першого понеділка листопада визначається фаворит перегонів.
Але цього разу, здається, фаворити президентських перегонів, навпаки, демонструють максимально близькі результати своєї підтримки.
Цьогорічною несподіванкою стала тема стану здоров’я Гілларі Клінтон. На церемонії з приводу вшанування п’ятнадцятої річниці терористичних атак на США 11 вересня 2001 року Гілларі Клінтон стало погано, і вона дочасно залишила церемонію. Оперативно відреагувати на це її виборча кампанія не спромоглася.
У підсумку розпочалися спекуляції на тему драматичного погіршення стану здоров’я, що нібито ставить під питання взагалі спроможність 69-річної Гілларі Клінтон, у разі обрання, витримувати стреси президентської посади.
18–21 вересня 2016 року Президент України Петро Порошенко відвідав США. Порядок денний переговорів був насичений та передбачав проведення консультацій із Президентом Сполучених Штатів Бараком Обамою, участь у роботі чергової сесії Генеральної Асамблеї ООН та консультації з претендентами на посаду Президента США від Демократичної і Республіканської партій.
Кожна зі складових цього порядку денного стосувалася нагальних для національної безпеки України проблем сьогодення. Нагадаємо, що до кінця 2017 року Україна є непостійним членом Ради Безпеки ООН від східноєвропейського регіону. На цьому глобальному дипломатичному майданчику Україна докладає зусиль, аби консолідувати світову громадську думку щодо засудження агресивних дій Росії проти України.
18 вересня 2016 року відбулися вибори до Державної думи Російської Федерації. Вони пройшли майже на три місяці раніше, ніж було заплановано.
Таким способом Кремль намагався мінімізувати негативний вплив на політичний вибір громадян від дії економічних санкцій.
Утім, депутати шостого скликання, які за законом мали повноваження до грудня поточного року, до цього часу отримуватимуть чималі зарплати та пільги.
Варто зазначити, що практика виборчих кампаній у Росії залишається орієнтованою на принципи «керованої демократії», тобто на те, що не важливо, як громадяни проголосували, а важливо «правильно підрахувати» бюлетені.
Перебіг цієї виборчої кампанії був позбавлений будьякої інтриги.
Третій рік поспіль на Сході України триває антитерористична операція. Росія, маючи безпосередній вплив на ватажків так званих ДНР і ЛНР, не лише не намагається їх утихомирити, а й розпалює своїми діями полум’я війни, яка вже відібрала життя у більш як 10 тисяч українців.
Коли, нарешті, на Донбасі настане мир? Українська армія здатна якщо не визволити окуповані території, то хоча б утримати ті, що підконтрольні нам? Що робить держава для підвищення боєготовності війська? Чи готова Україна дати російській армії достойну відсіч у разі її повномасштабного вторгнення на нашу територію?
На ці та інші, не менш злободенні запитання, кореспондент «ДУ» попросив відповісти Валентина Бадрака — директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння.
— Мир і спокій настане тоді, коли Росія виконуватиме Мінські угоди, — зазначив пан Валентин. — А вона не поспішає цього робити. Більш того, вдається до різних провокацій, звинувачуючи Україну в усіх смертних гріхах. Випадок з так званою диверсійною групою, яка, за версією росіян, мала намір вчинити у Криму серію вибухів, наочне тому підтвердження. Правда, Путіну, який особисто озвучив цю брехню, ніхто на Заході не повірив.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».